-->
☢ ☢   Любите Родину - Мать вашу!        Якщо ви не боретеся за свої права, у вас їх заберуть!        Ми погано боролися за свої права, і у нас їх забрали!        Кто не помнит прошлого, у того не будет будущего!    ☢ ☢

25.12.2014

Скасування соціальних пільг може стати вироком для уряду

Проведення кардинальних реформ у соціальній сфері за нинішньої непростої економічної та політичної ситуації може гарантувати уряду лише одне із двох – «або пан, або пропав». Щоправда, другий варіант видається більш імовірним. Проте, якщо вірити новинам, що зі швидкістю блискавки поширюються в соцмережах, у владних кабінетах уже підготовлено чимало варіантів про реформування фондів соцстрахування, системи пільг та пенсій.

Наскільки виправданим і реалістичним є намір нового Кабінету Міністрів зекономити на соціальній сфері? Це питання кореспондент Укрінформу адресувала провідному науковому співробітникові Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідії Ткаченко.

– Якщо ми говоримо, що соціальні зобов’язання держави дуже й дуже завищені, то треба провести інвентаризацію всіх пільг, – сказала Лідія Ткаченко. – Бо скасувати їх одним махом – теж неправильно. Втрати, зрештою, можуть виявитися більшими за будь-яку економію.

У здійсненні такого роду реформ має обов’язково враховуватися громадська думка. Йдеться не про проведення чогось на кшталт референдуму, але про забезпечення безумовної публічності цього процесу. Має пройти інформаційно-роз’яснювальна чи соціологічна розвідка, опитування стосовно того, від чого відмовляємося, які пільги скасовуємо, а що залишаємо чи, навпаки, розвиваємо.

Скасування пільг буде сприйматися болісно. Головне, щоб усе було прозоро і справедливо. Не просто там скасувати, або щось обмежити, або у всіх трохи «повідкушувати». Просто треба добре все обміркувати, робити «урізання» достатньо планомірно та цілеспрямовано.

Середовище для проведення реформ в Україні зараз сприятливе. Люди готові до змін, хоча варто пам’ятати, що рівень агресії в суспільстві тільки зростає. Тому перш ніж скасовувати пільги, які вже є, треба запровадити мораторій на будь-які нові. Це не означає, що інтереси людей похилого віку, чорнобильців, ветеранів ВВВ не повинні враховуватися зовсім. У будь-якій країні увага до людей похилого віку дуже велика.

Складається враження, що уряд не буде розкачуватися довго. Усі ці положення можна побачити в коаліційній угоді. Отже, уряд збирається реалізовувати те, під чим підписався. Там поставлений термін – 2015 рік. Отже, ми дуже швидко побачимо, наскільки це відповідає дійсності.

Найбільш виправданим кроком можна вважати об’єднання в один трьох фондів соцстрахування – із безробіття, тимчасової втрати працездатності та у разі нещасного випадку на виробництві. Єдине, що незрозуміле, це майбутнє Державної служби зайнятості: функціонуватиме вона як державна установа чи залишиться страховою?

Тим часом ідея щодо суттєвого скорочення єдиного соціального внеску (ЄСВ) не витримує жодної критики. Найбільш гостре питання – доля єдиного соціального внеску. У коаліційній угоді навіть фігурувала ставка – 18%. Це не позначиться кардинальним чином на легалізації зарплат. Бо не можна провести детінізацію зарплат із такою структурою економіки, як у нас, коли найбільший сектор зайнятості – базарна торгівля, де ніхто державі й соцфондам не платив і навряд чи буде платити. Це означає, що ті, хто платять зараз, платитимуть удвічі менше, а ті, які не платять нині, не платитимуть і завтра.

Пенсійну реформу не скасують, як і підвищення пенсійного віку. Це сто відсотків! Навпаки, МВФ постійно ставить питання, що треба далі підвищувати пенсійний вік, тобто виходити на межу в 65 років. Єдине, що це має стосуватися не теперішніх людей передпенсійного віку, а молоді.

Не може бути панацеєю від безгрошів’я Пенсійного фонду й відмова від спеціальних пенсій. Адже «старі» великі пенсії не зменшили, їх далі виплачують. Тож швидко скоротити видатки на спецпенсії не вдасться. Хіба що їх скасують узагалі, зокрема й призначені раніше. Насправді на спецпенсії витрачається не так уже багато коштів. Торік у бюджеті ПФ їхня частка була на рівні трохи більш як 3 млрд грн із загальних видатків у майже 250 млрд грн. Тому зекономити тут істотно не вдасться. Це швидше популістський захід. Принаймні, він не покриє ті втрати, які будуть пов’язані зі зниженням ЄСВ.

Наталія Андрусенко,
Джерело: http://7d.rv.ua

Комментариев нет:

Отправить комментарий

I am free