У Львівському апеляційному адміністративному суді узагальнили практику застосування положень закону про громадські об’єднання.

Метою узагальнення його автори визначили виявлення складних питань практики розгляду таких спорів.

Умовно документ можна поділити на дві частини, перша з яких присвячена причинам звернення суб’єкта владних повноважень з позовом до суду, зокрема щодо припинення громадських об’єднань у зв’язку з неподанням такими звітності або ж їх відсутністю за місцезнаходженням, а також несплатою відповідних зборів та платежів до бюджету.

Вказується, що однією з особливостей закону є те, що громадське об'єднання може мати або не мати статус юридичної особи. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи — це непідприємницьке товариство, основною метою діяльності якого не є одержання прибутку.

Водночас норми податкового законодавства не містять винятків щодо звільнення від обов’язку подання податкової звітності несуб’єктами підприємницької діяльності. За таких умов складається ситуація, коли громадське об’єднання, будучи неприбутковою організацією, несуб’єктом підприємницької діяльності, зобов’язанн подавати періодичну податкову звітність встановленого зразка. Її не подання є підставою для постановлення судового рішення про припинення такої юридичної особи.

Тож має місце невідповідність норм податкового законодавства та закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» нормам закону «Про громадські об’єднання», оскільки можливість адміністрування податків не повинна ставити в залежність питання можливості функціонування неприбуткового громадського об’єднання.

У другій частині узагальнення аналізуються причини звернення громадських об’єднань по захист своїх прав та інтересів до суду. До таких причин судді відносять обмеження права громадських об’єднань на отримання публічної інформації та мирні зібрання.

Із цього приводу зазначено, що в основному окружні адмінсуди виявили єдність практики розгляду справ указаної категорії та не допускали порушення норм матеріального та процесуального права. У переважній більшості випадків позови громадських об’єднань були задоволені повністю, а їх порушене право на доступ до публічної інформації — відновлено.

http://zib.com.ua