-->
☢ ☢   Любите Родину - Мать вашу!        Якщо ви не боретеся за свої права, у вас їх заберуть!        Ми погано боролися за свої права, і у нас їх забрали!        Кто не помнит прошлого, у того не будет будущего!    ☢ ☢

28.03.2015

Берем на озброєння

Інформаційний лист від 18.02.2014 № 212/11/14-14 (витяг)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

18.02.2014 № 212/11/14-14
Апеляційним адміністративним судам

Для забезпечення однакового застосування законодавства під час розгляду та вирішення адміністративних справ, предметно підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, Вищий адміністративний суд України надсилає огляд судових рішень, підготовлений за матеріалами судових рішень Вищого адміністративного суду України, ухвалених у касаційному порядку.
5. У разі невиконання боржником без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, що зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, на державного виконавця покладено обов’язок накласти на боржника штраф.

У травні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання незаконною постанови заступника начальника Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові здійснити перерахунок пенсії йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення, та забезпечити її виплату винесена передчасно, без вчинення обов’язкових дій і всупереч існуючим нормам Закону України «Про виконавче провадження» та є незаконною.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 5 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року, позов задоволено та визнано незаконною постанову заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 4 листопада 2011 року Новозаводський районний суд міста Чернігова видав виконавчий лист на примусове виконання рішення суду про задоволення вимог позивача до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові, яким зобов’язав Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові здійснити перерахунок пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення, та забезпечити її виплату.

Постановою заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 26 березня 2012 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа і надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду до 3 квітня 2012 року.

7 травня 2012 року заступник начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки при здійсненні виконавчих дій встановлено факт нарахування позивачу заборгованості та неможливість виконання рішення суду в частині здійснення виплати без участі боржника.

При цьому, як встановлено судами, рішення в частині виплати не виконується боржником у зв’язку з незалежними обставинами – відсутністю коштів для цього виду виплат, внаслідок чого застосування до боржника штрафів, передбачених статями 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач не вважає за можливе.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Вищий адміністративний суд України зазначив таке.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 74 рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.

Водночас статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов’язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно i в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частин першої–третьої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п’яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до положень частини першої статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника – фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб – від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника – юридичну особу – від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

За результатом розгляду справи Вищий адміністративний суд України вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про передчасність винесення державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції спірної постанови з огляду на невжиття ним усіх передбачених законом заходів (накладення на боржника штрафу тощо) для належного виконання судового рішення.

(Ухвала Вищого адміністративного суду України від 5 вересня 2013 року, реєстраційний номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень – 33520880).

Комментариев нет:

Отправить комментарий

I am free