-->
☢ ☢   Любите Родину - Мать вашу!        Якщо ви не боретеся за свої права, у вас їх заберуть!        Ми погано боролися за свої права, і у нас їх забрали!        Кто не помнит прошлого, у того не будет будущего!    ☢ ☢

12.03.2015

Щодо «прибутковості» неприбуткових Чорнобильських проектів

В. і Н. Влацеєви AtomNews
Цьогорічні парламентські слухання з Чорнобильської тематики, що відбулись у Верховній Раді України 4 березня 2015 року, зібрали меншу аудиторію учасників у порівнянні з попередніми, які проходили в квітні 2013 року. Незважаючи на певне згасання інтересу громадськості до цієї проблеми, кількість актуальних питань, пов’язаних із зняттям атомної станції з експлуатації та подальшої діяльності в зоні відчуження, не зменшилась.

Зокрема, предметом обговорення на парламентських слуханнях стали питання оподаткування прибутку підприємств, які здійснюють діяльність у Чорнобильській зоні. Причиною тому стало прийняття 28 грудня 2014 року Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Цим законом було скасовано пільги щодо звільнення від оподаткування прибутку Чорнобильської АЕС та підприємств, які виконують роботи в рамках реалізації Плану заходів на об’єкті «Укриття» за рахунок міжнародної технічної допомоги.

Минуло лише півтора місяці після «оновлення» Податкового кодексу, як у Верховній Раді було зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей виконання проектів міжнародної технічної допомоги на Чорнобильській АЕС)». Цим законопроектом (№ 2168 від 18.02.2015) пропонується повернути до Податкового кодексу попередні положення щодо пільг, які надаються «чорнобильським» проектам міжнародної технічної допомоги. У Пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається, що скасування пільг із сплати податку на прибуток суперечить положенням міжнародних угод, укладених Україною з Європейським банком реконструкції та розвитку, а саме Рамкової угоди стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» (1997 року) та Угоди про грант щодо отримання коштів з Рахунку Ядерної Безпеки (1996 року).

Здається, що аргументація більш ніж переконлива, але… повернемось на 20 років назад.

У грудні 1994 року розпочалися переговори з країнами Великої сімки щодо закриття Чорнобильської АЕС. Переговори йшли важко, досягненню домовленостей передували довгі дискусії. Прогрес у переговорному процесі досягався лише тоді, коли всі його учасники знаходили взаєморозуміння з питань, що обговорювалися. Однак викласти порозуміння щодо подальшої долі Чорнобильської АЕС на папері виявилось досить складно. Це наочно продемонстрував заключний документ – Оттавський Меморандум.

Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Урядами країн "Великої сімки" та Комісією Європейського Співтовариства щодо закриття Чорнобильської АЕС, який був підписаний у Оттаві 20 грудня 1995 року, зафіксував наміри сторін співпрацювати разом над вирішенням глобальної проблеми, яка потребувала об’єднання зусиль усього світового співтовариства. Варто нагадати, з яких слів починається Меморандум:

«Уряд України, відповідні уряди країн «Великої сімки» та Комісія Європейського Співтовариства, виробили спільний підхід до розробки і реалізації Всеохоплюючої програми для підтримки рішення України щодо закриття Чорнобильської АЕС до 2000 року, як було сформульовано Президентом Кучмою в його заяві від 13 квітня 1995 та в його листі від 8 серпня 1995 до лідерів «Великої сімки».

Навряд чи багато людей сьогодні знають кому саме була адресована заява Президента Кучми 13 квітня 1995 року, а тим більше, що саме заявив Президент України, оскільки коло присутніх при цьому було дуже обмеженим. Отже виходить, що 9 місяців - з квітня по грудень 1995 року - дипломати України і держав Великої сімки «народжували» текст Меморандуму, який мав зафіксувати спільне розуміння того, до чого саме домовились Президент України і представник Великої сімки Мішель Барньє (на той час він був Міністром охорони навколишнього середовища Франції і саме йому була адресована заява Леоніда Кучми).

Меморандум розкриває зміст і суть домовленостей так, як його розуміли на той момент усі учасники переговорів. Один з ключових принципів реалізації Меморандуму викладений в пункті 8 і визначає форми фінансової допомоги, за яких мало здійснюватися співробітництво України з країнами Великої сімки. Зокрема, там йдеться про порозуміння, що для виконання безприбуткових проектів із закриття Чорнобильської АЕС Велика сімка буде надавати безвідплатну фінансову допомогу.

В україномовному тексті Меморандуму це записано так:

Керівним буде наступний принцип: … неприбуткові проекти, які безпосередньо спрямовані на закриття Чорнобильської АЕС, повинні розглядатися для фінансування за рахунок субсидій і, з огляду на фінансову і економічну ситуацію в Україні, українських власних ресурсів.

Якщо подивитись англомовний текст, то фрагмент, що підкреслено, там записаний не зовсім так (would be considered for international grant financing), і мав би перекладатися дещо інакше:

Керівним буде наступний принцип: … неприбуткові проекти, які безпосередньо спрямовані на закриття Чорнобильської АЕС, повинні розглядатися для фінансування за рахунок міжнародних грантів і, з огляду на фінансову і економічну ситуацію в Україні, українських власних ресурсів.

Відмінності в двох перекладах на перший погляд не вбачаються принциповими: грант – це субсидія, але обов’язково безкоштовна субсидія; стосовно пропущеного слова «міжнародних» можна сказати, що воно мається на увазі.

Під час підготовки тексту Меморандуму в 1995 році (а робочим був саме англомовний текст) сторони виходили з чіткого «загальноприйнятого міжнародного» розуміння, що грант не передбачає отримання прибутку юридичною (або фізичною) особою, якій він надається. Саме це і було записано в Меморандумі в наведеному вище пункті, де абсолютно чітко зазначено, що мова йде про «неприбуткові проекти».

Тобто, якщо підприємство чи будь-яка компанія виконує роботи або надає послуги за рахунок грантових коштів, то ніякого прибутку від цього вони отримувати не мають. Якщо ж кошти гранту не використані повністю, то залишок коштів має бути повернутий до тієї установи або в ту країну, яка надала грант.

Отже положення Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та інших угод щодо звільнення від оподаткування не можна поширювати на податок на прибуток, якщо мова йде про гранти. Логіка абсолютно проста: прибутку при виконанні робіт за рахунок міжнародного гранту не може і не повинно бути, оскільки в таких проектах відсутня комерційна складова. Їх мета – вирішення проблеми, яка гостро постала перед країною, що не має власних як інтелектуальних, так і фінансових ресурсів для її розв’язання.

Саме виходячи з цього слід розглядати положення Розділу 6 Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку 1997 року, в якому йдеться про звільнення «обладнання, матеріалів, робіт та послуг, які фінансуються Банком з коштів грантів Чорнобильського фонду «Укриття», від сплати будь-яких податків, мит чи інших зборів або обов'язкових платежів, які встановлені Україною чи на її території у відповідності до її чинного законодавства». Хоч йдеться про нібито звільнення від сплати будь-яких податків, Банк ніколи не наполягав на звільненні від податку на прибуток, оскільки вважав, що при виконанні проектів за рахунок грантових коштів прибутку бути не може.

Варто зазначити, що українське законодавство не передбачає звільнення від податку на прибуток підприємств, що виконують проекти за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги. Таку привілею до 1 січня 2015 року мали лише виконавці «чорнобильських» проектів.

Тим самим, Кабінет Міністрів України, вносячи законопроект про скасування пільг щодо оподаткування прибутку виконавців проектів міжнародної технічної допомоги в Чорнобильській зоні, керувався суто національними інтересами та виходив із реалій нинішньої ситуації в нашій державі. А Верховна Рада України, прийнявши цей закон, насамперед, усунула дискримінацію по відношенню до інших проектів міжнародної технічної допомоги.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

I am free