2-а/754/460/13
Справа № 754/15983/13-а
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.11.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Зотько Т.А.
при секретарі Самойловій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації неправомірними та зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги мотивував тим, що він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, 2 групи інвалідності і перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації. У відповідності до п.4 ст. 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі по тексту Закон), особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні. 06.02.2013 року ним було подано заяву на забезпечення санаторно-курортною путівкою у 2013 році, однак на вказану заяву було отримано відповідь - відмову з посиланням на п.п.2 Порядку організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 27березня 2013 року "261 "Про деякі питання організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач змушений звертатись до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні позивач та його представник - ОСОБА_2, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, зазначили суду, що позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою на отримання санаторно-курортної путівки на оздоровлення у 2013 році 06.02.2013 року, тобто до набрання чинності Порядку організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 27березня 2013 року "261 "Про деякі питання організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а за таких обставин, дії відповідача щодо відмови у задоволенні вищевказаної заяви є неправомірними.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (надалі по тексту Управління) в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшли заперечення проти позову, які містять посилання на наступне: згідно п.4 ч.1 ст. 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі по тексту Закон), Кабінет Міністрів України видав постанову від 27.03.2013 року №261 "Про деякі питання організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою затвердив порядок організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилиьської катастрофи, та згідно з яким для взяття на облік для забезпечення путівкою у наступному році постраждала особа, чи один з батьків потерпілої дитини, або особи, яка їх замінює, подає до 15 жовтня поточного року заяву на забезпечення путівкою та необхідні документи.. Заяви, подані з порушенням строку, встановленого абз.1 п.7 вищевказаного порядку, приймаються для взяття постраждалих осіб чи потерпілих дітей на облік для забезпечення путівкою через один календарний рік. Оскільки позивачем заява була подана 06.02.2013 року, то в поточному році правових підстав для задоволення його заяви не існує, а відтак ними не було порушено прав позивача (а.с.8-9).
За таких обставин, суд вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутності представника Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інвалідом 2 групи та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації (а.с.3).
У Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я.
Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту. Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.
Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до положень статті 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
У відповідності до п.4 ст. 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі по тексту Закон), особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні.
Позивачу, на його заяву від 06.02.2013 року Управлінням надано відповідь-відмову за №37-2210 від 05.09.2013 року, щодо видачі санаторно-курортної путівки у поточному 2013 році (а.с.5-6).
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист. Відповідно до п.1 та п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, а також основи соціального захисту.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі по тексту Закон), Кабінет Міністрів України видав постанову від 27.03.2013 року №261 "Про деякі питання організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою затвердив порядок організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та згідно з яким для взяття на облік для забезпечення путівкою у наступному році постраждала особа, чи один з батьків потерпілої дитини, або особи, яка їх замінює, подає до 15 жовтня поточного року заяву на забезпечення путівкою та необхідні документи.. Заяви, подані з порушенням строку, встановленого абз.1 п.7 вищевказаного порядку, приймаються для взяття постраждалих осіб чи потерпілих дітей на облік для забезпечення путівкою через один календарний рік.
Отже, норми на які посилається відповідач у своєму листі-відмові почала діяти з 27 березня 2013 року.
Статтею 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що вимоги позову в цій частині підлягають задоволенню з тих підстав, що позивачем подано заяву про забезпечення його санаторно - курортною путівкою 06.02.2013 року, тобто до набрання чинності Постановою КМУ від 27.03.2013 року №261 "Про деякі питання організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою затверджено Порядок організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та які у відповідності до вимог ст.58 Конституції України, не мають зворотної дії в часі.
Згідно вимог ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача виконати постанову суду негайно є необґрунтованою, такою, що суперечить вимогам законодавства та не підлягає задоволенню судом.
Враховуючи викладеного, керуючись ст. ст.3, 8, 21, 46, 58, 64 Конституції України ст.ст. 17, 158-162 КАС України, ст. 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою КМУ від 27.03.2013 року №261 "Про деякі питання організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Порядком організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації в порядку позачергового забезпечення щорічного безоплатного забезпечення санаторно-курортними путівками у 2013 році, видати ОСОБА_1 санаторно-курортну путівку.
В задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів, з дня складання повного тексту постанови.
Суддя Деснянського
районного суду м. Києва Т.А.Зотько
Немає коментарів:
Дописати коментар