-->
☢ ☢   Любите Родину - Мать вашу!        Якщо ви не боретеся за свої права, у вас їх заберуть!        Ми погано боролися за свої права, і у нас їх забрали!        Кто не помнит прошлого, у того не будет будущего!    ☢ ☢

25.05.2016

На шпагаті збалансування

Микола ПЕТРИЧУК

Не встиг уряд Володимира Гройсмана під тиском МФВ залатати одну фінансову діру у вигляді дотацій з Держбюджету НАК «Нафтогаз України», як до астрономічних розмірів розрослася нова. Цього разу — у Пенсійному фонді України. Її експерти вже назвали головною проблемою державних фінансів.

Торік, за даними Мінсоцполітики, уряд змушений був з державної скарбниці «вділити» 80 млрд. грн., аби Пенсійний фонд зміг в повному обсязі виплатити пенсіонерам пенсії. У нинішньому році, аби покрити дефіцит бюджету ПФУ, потрібно майже вдвоє більше — 145—150 млрд. грн. Якщо пояснювати просто, то за рахунок власних доходів Пенсійний фонд спроможний виплатити пенсії лишень для 5,3 млн. пенсіонерів, тоді як загалом їх в Україні понад 12,3 млн. 
«Діра» у бюджеті ПФУ, за поясненням заступника голови Пенсійного фонду Миколи Шамбіра, розрослася внаслідок ухваленого ще урядом А. Яценюка рішення знизити з 41 до 22 відсотків ставку єдиного соціального внеску (ЄСВ) — одного з головних джерел фінансування виплати пенсій. «З цим треба щось робити, є різні пропозиції, серед них — пенсійна реформа у декількох варіаціях, в тому числі впровадження другого рівня пенсійного забезпечення», — зазначає експерт-економіст Любомир Шавалюк.

Але коштів на реформу у ПФУ немає. Експерти Світового банку та інші кредитори, в тому числі і Міжнародний валютний фонд, радили, крім уже запровадженого оподаткування великих пенсій, які отримують колишні судді, народні депутати й деякі інші, підвищити вік виходу на пенсію чоловікам, що не потребує грошей. Щоправда, за словами М. Шамбіра, наразі цей варіант не розглядають. Втім, для МВФ та інших кредиторів не важливо, яким саме чином уряд збалансує бюджет Пенсійного фонду. Головне — аби не було дефіциту. і не доводилося виділяти чергові позики не тільки на підтримку українського бюджету, а ще й на пенсії пенсіонерам. 

Очевидних рішень щодо того, як розумно збалансувати бюджет ПФУ, по суті, немає. і ситуація виглядає, відверто кажучи, дуже песимістично.

За даними перепису населення 2001 року, на Івано-Франківщині, наприклад, проживало понад 797 тис. осіб працездатного віку, кожна з яких теоретично мала б сплачувати із зарплати внески до Пенсійного фонду. За 15 років ця цифра, звісно, змінилася, але не аж настільки. Бо, за даними Головного управління статистики в області, у березні ц. р. у всіх сферах — від сільського та промислового виробництва, будівництва, транспорту й до освіти, медицини та державного і місцевого управління — було зайнято всього 195,8 тис. осіб. А пенсіонерів на Прикарпатті налічувалося орієнтовно 360 тисяч. 

Де «обертається» більшість працездатного населення Івано-Франківщини, відомо. Одні заробляють на життя собі і родинам за кордоном і здебільшого внесків до Пенсійного фонду не платять. Ще частина — хронічно «сидить» на соціальних виплатах, або ж живе за рахунок підсобного господарства, тимчасових підробітків, які надходжень до ПФУ теж не дають. А одному працюючому з «білою» зарплатою прикарпатцеві заробити ще й на пенсії майже двом пенсіонерам — просто нереально. і тут чи то реформа ПФУ, чи «збалансування» бюджету фонду урядовцями навряд чи зарадять. 

Розпочата Росією війна на Донбасі ще більше загострила і без того кризову ситуацію з наповненням Пенсійного фонду.

Бо до жителів західноукраїнських областей, які раніше масово виїжджали на заробітки в Європу, тепер, як констатує у своєму блозі президент «Украналітцентру» Олександр Охрименко, додалися і жителі промислових регіонів, передусім тих, де до 2014 року було розвинуте машинобудування. «Їдуть у пошуках роботи в країни колишнього СРСР, оскільки замовлення надходили переважно з РФ, а тепер їх немає. Найбільший потік заробітчан на схід — з Харківської області (авіабудування, тракторобудування), Запорізької (автомобілебудування) і Донбасу (добування вугілля)», — зазначає він. Людина поїхала, а ПФУ втратив надходження.

Урядовці, зрозуміло, масштаби проблеми розуміють. і навіть пропонують рецепти її подолання. Зокрема міністр соціальної політики Андрій Рева в одному з перших інтерв’ю на своїй посаді зазначив, що Пенсійний фонд зможе покрити дефіцит, якщо єдиний соціальний внесок стане обов’язковим для всіх. За його словами, нині ЄСВ платить менше половини працездатного населення — в країні близько 20 млн. осіб працездатного віку, з них 16 млн. — працюють, а ЄСВ платить лише 9 млн.

Безперечно, це важливий резерв для збільшення надходжень до Пенсійного фонду. Як і започаткована ще урядом А. Яценюка верифікація соціальних виплат. Та все ж ключове значення матиме не наведення елементарного порядку в сплаті ЄСВ і виплаті субсидій, а злам системи, яка не лише не спроможна розв’язати дуже застарілі проблеми української економіки — сировинне і до того ж експортно орієнтоване виробництво, але й витісняє на «заробітчанські хліби» вже не тільки людей, а й бізнес. 

— ВО «Карпати» не може сьогодні в івано-Франківську набрати 1000 людей на роботу попри те, що адміністрація пропонує навчання коштом підприємства, офіційне працевлаштування і значно вищу за середню в області зарплату — 5-6 тис. грн. за умови виконання норм виробітку. Аби забезпечити виробництво кадрами, об’єднання організовує підвезення робітників автобусами з Калуського, Рогатинського, Долинського й інших районів. Більше того, вже навіть «зайшли» в Тернопільську область — возять працівників аж з Монастирська, — розповідає голова ради підприємців м. Івано-Франківська Петро Строїч. — На «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед» теж не вистачає 500 працівників. 

На переконання П. Строїча, головна причина того, що зарплати навіть у розмірі 5000-6000 грн. не приваблюють прикарпатців, криється у катастрофічному знеціненні гривні, яке допустила держава. Якби євро коштувало 10 грн., як колись, і була така зарплата, то за 500-600 євро, на його думку, ніхто б не їхав на заробітки в Польщу. Але нині, коли це всього 200 євро, люди за ці гроші не хочуть працювати. і або їдуть у Польщу, або ж просто сидять удома.

— Через нестабільність в Україні за кордон виїжджають не лише пересічні люди, а й українські ж роботодавці. Їдуть туди з чемоданами грошей, які заробили на Батьківщині, і започатковують бізнес. У Польщі ведуть таку статистику і, згідно з їхніми даними, там щодня реєструють в середньому одне підприємство, яке відкриває українець, — доповнює його розповідь директор коломийського підприємства «Техніка» Василь Римарук. — А тоді їхні посланці приїжджають на наші підприємства, які працюють, мають кваліфікованих спеціалістів, і агітують працівників. Кажуть: «Тут ти заробляєш 200-300 євро, а матимеш 1000 плюс безплатне проживання. Поїхали». і місцеві люди збираються й їдуть.

Якщо уряд В. Гройсмана в стислі терміни не зуміє переламати ці негативні тенденції, то Україна ризикує остаточно залишитися без працездатного населення і власних виробництв та бізнесу. і тоді вже нічого буде збалансовувати.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

I am free