-->
☢ ☢   Любите Родину - Мать вашу!        Якщо ви не боретеся за свої права, у вас їх заберуть!        Ми погано боролися за свої права, і у нас їх забрали!        Кто не помнит прошлого, у того не будет будущего!    ☢ ☢

27.06.2016

Інвалідам-чорнобильцям не дають путівки у «Лісову пісню». А відправляють за сотні кілометрів

Єдиний на теренах області санаторій вищої категорії «Лісова пісня» цьогоріч буде недоступним для ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Річ у тім, що в результаті тендерних закупівель департаментом соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації оздоровчий заклад отримав лише 12 путівок для дорослих та 31 – для мам з дітьми. Тож тепер волинські ліквідатори мають низку запитань і до місцевої влади, і до профільного міністерства.

З неприхованим обуренням до нашої редакції звернулося декілька чорнобильців-волинян. Серед них ліквідатор Чорнобильської катастрофи, інвалід ІІ групи Василь Богуш зі Старої Вижівки, який періодично проходив курс оздоровлення у «Лісовій пісні» вже протягом трьох десятиліть. Однак цьогоріч чоловікові отримати путівку в улюблений санаторій за чорнобильськими фондами не вдалося.

– У «Лісовій пісні» я пройшов реабілітацію після двох операцій на серці. За стільки років уже все там знаю, це хороший санаторій, – розповідає Василь Богуш. – І от знов хотів отримати путівку, то сказали, що в «Лісову пісню» нема. Ніби в «Пролісок» можна, але там немає відділення, яке б мені допомогло. Дають десь у Вінницю, Трускавець чи Затоку. Мені вже он 65 років – куди можу їхати? Я й так протрясусь автобусом, то три дні в мене тиск не знижується. Чого їхати хтозна-куди з пересадками, якщо тут усі блага? – бідкається рятувальник. 

Три роки тому волиняни першими наполягали, аби право на тендерні закупівлі «чорнобильських» путівок на оздоровлення з Мінсоцполітики передали в регіони. Цю ініціативу підтримали й інші області. Тоді чорнобильці надіялися, що на місцях краще визначать потреби пільговиків. Та коли досягли свого (функції закупівлі путівок таки віддали облдержадміністраціям), виявилося, що з їхньою думкою рахуватися ніхто не збирається.

– Нам (чорнобильцям. – Авт.) потрібно оздоровлюватись осінню й весною. Літом не можна. Який мені смисл їхати в Одесу, якщо там постійно сонце, жара? Нам потрібний холодок, – наголошує Василь Богуш. 

В обласному товаристві «Спілка «Чорнобиль України» кажуть, що жителі фактично з усіх районів Волині лікувалися в «Лісовій пісні». 

– Зараз же дзвонять зі скаргами, що цьогоріч їх позбавили комфортного оздоровлення, – повідомили там.

У свою чергу директор санаторію «Лісова пісня» Віктор Карпук розповідає, що їхній заклад має сучасні реабілітаційні відділення. 

Однак за результатами тендера путівки «поїхали» на Волинь лише в «Пролісок», а також у санаторії інших областей.

– Маємо свої грязі, розроблені методики реабілітації з різноманітних захворювань. У нас своє фітолікування – збираємо лікарські рослини по навколишніх лісах. Та обрали переможцем тендера санаторій «Пролісок», – каже Віктор Карпук. 

Оздоровниця «Лісова пісня» розташована на березі мальовничого озера Пісочне, має вищий рівень акредитації і може приймати до 400 відпочивальників. У закладі діє три реабілітаційні відділення: серцево-судинне, неврологічне й кістково-м’язове. До того ж санаторій визнаний за міжнародною системою ISO. А, як зазначає Віктор Карпук, на таку перевірку наважилося лише декілька оздоровчих закладів України. 

Виходить, що в санаторії вищої категорії з потужною лікувальною базою цьогоріч оздоровиться всього сорок три чорнобильці? Це не робить честі абсолютно нікому. Тож пільговики вирішили підготувати текст звернення і направити його голові Волинської ОДА Володимиру Гунчику та в Міністерство соціальної політики, аби без чорнобильської спілки, без попереднього узгодження з ними не проводили ніяких тендерів. Відповідь від губернатора не забарилась. У ній Володимир Гунчик примітивно виправдовується. До того ж припустився елементарної помилки, вказавши на те, що в «Лісовій пісні» відпочиватиме 67 чорнобильців. Володимир Петрович не знають, чи спеціально добавляють кількість, щоб зберегти хорошу міну при поганій роботі. Зрештою, не у цифрах справа, головне – треба дбати про людей і робити для них добро. 

Водночас волинські ліквідатори й надалі вимагають, аби спершу «завантажили» місцеві здравниці, щоб не витрачати зайві кошти на транспортування, яке людям з інвалідністю не так легко подолати.

Катерина ЛОЗИЦЬКА, Волинська область

Комментариев нет:

Отправить комментарий

I am free