З-поміж 12,5 мільйона пенсіонерів, які проживають в Україні, 7,5 мільйона отримують пенсію, розрахунковий базовий розмір якої менший за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб (нині 1130 грн). Такі дані навів міністр соціальної політики Андрій Рева. За словами чиновника, однією з головних причин настільки плачевної ситуації з пенсіями є те, що в Україні їх не осучаснюють.
Зазначимо, перерахунок гарантованих державою пенсійних виплат був проведений у 2008 році урядом Юлії Тимошенко. Потім їх, фактично, «заморозили». «Отож люди, які мали чималий стаж роботи й гарний заробіток свого часу, нині отримують вкрай низькі, не перераховані пенсії. І не тому, що людина заробила мало, а тому, що держава протягом тривалого часу не виконувала своїх обов'язків», - цитує Андрія Реву прес-служба Мінсоцполітики.
Справа в тім, що при нарахуванні пенсій, призначених до 2008 року, застосовували показник середньої заробітної плати за 2007 рік, який складав 1197 гривень. А цьогоріч, наприклад, враховують розмір середньої зарплати за останні три роки, який майже втричі вищий, ніж у 2007-му, і становить 3263,44 грн. Тож існує значний розрив між сумами виплат залежно від року виходу на заслужений відпочинок. «Стаття 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» гарантує, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а в жінок - 30 років страхового стажу встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, - акцентує «ВВ» керівник управління соціального страхування та пенсійного забезпечення Федерації профспілок України (ФПУ) Володимир Максимчук. - За рахунок компенсацій із Пенсійного фонду виплати цій категорії пенсіонерів дотягують до «мінімалки». Хоча через відсутність осучаснення про жодну соціальну справедливість, звісно, і не йдеться.
Інша ситуація з пенсіями для людей, які мають не повний трудовий стаж, а, скажімо, 15-20 років. Торік чиновники зафіксували, що крайня межа держдопомоги, нарахованої за віком для цієї категорії громадян, становить 949 грн. Винятком є лише окремі випадки, зокрема коли йдеться про людей із обмеженими можливостями». Звичайно, замало фіксувати наявність проблеми щодо пенсійних перерахувань. Питання потребує вирішення, однак остання риторика чиновників профільного міністерства не свідчить про те, що вони налаштовані на конструктивну роботу й отримання результату.
Міністр соцполітики затягнув стару добру пісню про «відсутність фінансового ресурсу» для осучаснення пенсій. Так, у травні цього року Андрій Рева сказав, що дефіцит Пенсійного фонду сягнув 145 млрд грн порівняно з 80 млрд грн нестачі торік. Мовляв, через це в країні «взагалі назріває катастрофа з пенсійними виплатами». Однак Володимир Максимчук стверджує, що дефіцит ПФУ менший. «Загальний бюджет Пенсійного фонду на 2016 рік становить 257 млрд грн. Передбачено, що Державний бюджет перераховує 145 млрд грн компенсації. При цьому близько 64 млрд від суми перерахувань припадає на фінансові забезпечення, які й так повинні фінансуватися із загальної казни. Йдеться, наприклад, про виплати надбавок до пенсій, призначених ветеранам війни, донорам, інвалідам, чорнобильцям та іншим верствам населення. Тобто реальний дефіцит Пенсійного фонду становить близько 82 млрд грн», - каже керівник управління соціального страхування та пенсійного забезпечення ФПУ.
Він звертає увагу на одну з причин дефіциту Пенсійного фонду: на відомство перекладені зобов'язання по виплатах на суму в 42 млрд грн, які б мали здійснюватися із Держбюджету чи інших фінансових джерел. «Зокрема, пенсії за вислугу років має сплачувати не Пенсійний фонд, а Держбюджет та підприємства, на яких людина працювала. Через невпорядкованість схем ПФУ здійснює невластиві йому виплати замість того, щоб скерувати кошти на осучаснення пенсій та загалом їх підвищення».
Далі ще цікавіше. Передумовою зростання дефіциту Пенсійного фонду Андрій Рева назвав урізання від 1 січня цього року ставки Єдиного соціального внеску для підприємств - із 41% до 22%. В одному з інтерв'ю у травні Рева навіть заявляв, що для ліквідації нестачі фінансових ресурсів необхідно збільшити кількість платників ЄСВ. «Зараз шукаємо інструментарій, аби отримати легалізовану частину зарплати, з якої сплати Єдиного соціального внеску зробили б можливим перерахунок пенсій», - наводить слова Андрія Реви прес-служба.
«Заяви міністра соцполітики про необхідність збільшення платників ЄСВ викликають сумніви щодо його знань у сферах пенсійного забезпечення і бюджетної політики. Як взагалі міністр із такими поглядами може працювати в уряді, що називає себе реформаторським? - обурюється економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський. - Адже солідарна пенсійна система в Україні фактично збанкротувала. І ми не можемо утримувати непрацездатних людей за рахунок податку на заробітну плату. Кількість тих, хто легально працює, наразі менша, ніж пенсіонерів».
Справді, ФПУ наводить такі дані: якщо на початку 1990-х років у країні було 26-27 млн легально працюючих осіб, то в 2016 році таких лише 10,2 млн. Водночас кількість пенсіонерів відповідно становить 14 млн і 12,3 млн. Інша проблема, додає Дубровський, полягає у дуже низькому рівні доходів громадян. «Наша середня зарплатня не настільки відрізняється від прожиткового мінімуму, щоб можна було встановити на неї високі податки і за рахунок цього годувати пенсіонерів. Та й збори, які треба сплатити до бюджету для виведення заробітної плати з тіні, наразі сягають 40% (зокрема, ПДФО, військовий збір). Це забагато для такої бідної держави, як Україна».
Заяви міністра щодо розширення кола платників ЄСВ Володимир Дубровський вважає «антиреформою». А от серед прогресивних методів, які є умовою розвитку економіки, він називає зменшення «прямих податків» - на заробітну плату, на доходи фізичних осіб: «Наші колеги з німецької консультативної групи підрахували, що зниження ЄСВ в Україні сприятиме економічному зростанню на 1% у рік. Є дані, що обсяг надходжень від ЄСВ до бюджету вже збільшився, тобто економіка поволі виходить із тіні. Цьому частково могло сприяти підвищення заробітних плат через інфляцію і, відповідно, «мінімалки». Та зниження ЄСВ залишається єдино правильним кроком на шляху реформ, якому жодним чином не можна перешкоджати, як це робить Рева. У майбутньому ж ЄСВ взагалі варто ліквідувати - цей податок не повинен існувати».
Експерт зазначає, що податкове навантаження на доходи громадян потрібно замінювати на інші джерела надходжень, одночасно збільшуючи пенсії та соцвиплати: «Прямі податки доцільно замінювати на непрямі, такі, як ПДВ, податки на нерухоме майно. Багато запитань нині виникає щодо пільгового оподаткування комерційної нерухомості, зокрема промислових об'єктів. Колосальні кошти з казни витрачаються на корупційні держзакупівлі. Існують також інші шляхи заощадження бюджетних надходжень».
Вікторія ЧАЙКА
Немає коментарів:
Дописати коментар