-->
☢ ☢   Любите Родину - Мать вашу!        Якщо ви не боретеся за свої права, у вас їх заберуть!        Ми погано боролися за свої права, і у нас їх забрали!        Кто не помнит прошлого, у того не будет будущего!    ☢ ☢

01.03.2017

Нардеп від Житомирщини Арешонков: Чорнобильську зону можуть відкрити для інвесторів

Як жити учасникам ліквідації та жертвам через три десятки років після Чорнобильської катастрофи? Відповідь на це запитання шукали учасники тематичного круглого столу, під час якого обговорили аналітичну довідку, підготовлену фахівцями Національного інституту стратегічних досліджень. Доповідь ця привернула увагу і громадськості, і спеціалістів у галузі радіаційної медицини та радіаційного захисту, стала предметом зацікавленої дискусії під час засідання правління Чорнобильської асоціації народних депутатів України (ЧАНДУ).

Про це повідомляє «Голос України»

«Цей документ має концептуальні відмінності від нині діючого законодавства, − наголосив співголова асоціації Володимир Арешонков. − Проте не можна погоджуватися з дещо неетичним ствердженням авторів, що протягом усіх років незалежності державна політика в цій сфері, що отримала міжнародне визнання, будувалася неправильно та орієнтувалася тільки на виплату соціальних пільг і матеріальної допомоги. Зазвичай питанню відновлення постраждалих від аварій територій не приділялося належної уваги».

Відтак, каже парламентарій, кошти витрачали недостатньо ефективно.


Заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Володимир Арешонков (праворуч) та завідувач секретаріату Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Михайло Борисюк

Нині уряд працює над концепцією нової державної програми, адже термін дії старої минув ще в 2015-му. За дорученням Прем'єр-міністра чиновники розробляють державну стратегію подолання наслідків Чорнобиля на період від 2017-го по 2022 рік. Водночас участь експертів представлена недостатньо.

Під час засідання правління асоціації народні депутати України нинішнього та минулих скликань, фахівці з атомної енергетики, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, висловили стурбованість тим, що буде покладено в основу урядової програми. Є ціла низка зауважень, адже матеріали нещодавно оприлюдненої доповіді можуть істотно змінити напрями державної політики.

Одним із принципових зауважень до вищезазначеного документа є задекларована повна відсутність будь-яких згадок щодо медичної складової проекту «Стратегія». Це положення суперечить як традиційному комплексному підходу в подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи, так і меті «Стратегії», а саме – «захист нинішнього та прийдешніх поколінь». Такий захист без медичної складової неможливий, оскільки лише оцінка стану здоров'я, працездатності та якості життя є об'єктивним критерієм ефективності радіаційного захисту.

Водночас є певне непорозуміння і плутанина в термінології та перенесенні низки положень представленого документа, що стосуються впливу забруднених територій на населення цих територій. Не можна ототожнювати населення, яке вже отримало певну дозу опромінення не з власної вини, і забрудненість цих територій, що природним шляхом істотно зменшилась. Але пропозиції експертів Інституту стратегічних досліджень можуть за обґрунтованого скасування статусу зони необґрунтовано скасувати всі соціальні пільги, що нині виплачуються. Звісно, це насторожує людей, бо чіткого бачення, як вирішуватиметься це питання, в доповіді немає. Йдеться тільки про певну увагу до ліквідаторів, пожежників − тих, хто безпосередньо брав участь у трагічних подіях.

Члени правління ЧАНДУ В. Корчик, В. Єленський, М. Борисюк, І. Куцай та інші домовилися, що працюватимуть над своїм баченням державної програми. Її узгодять з представниками ключових громадських організацій і провідних наукових установ у галузі радіаційної медицини та радіаційної безпеки НАМН України, насамперед − Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини», що має міжнародно визнані наукові розробки з мінімізації медичних наслідків аварії на ЧАЕС, що знаходять своє застосування, наприклад, для допомоги постраждалим унаслідок аварії у Фукусімі (Японія), а також і для бійців АТО та дітей, переміщених із зони АТО. Після цього буде проведено зустріч з авторами урядової концепції, зацікавленими громадськими організаціями, науковцями-експертами. Потім відбудеться зустріч з міністром соціальної політики Андрієм Ревою. У такий спосіб сподіваються вийти на спільний варіант документа. Від того, що буде покладено в основу стратегії, залежатиме дуже багато, наголошує В. Арешонков. Приблизно зрозуміло, чого чекати, якщо вирішать і надалі дотримуватися принципу зонування.

Але треба зрозуміти, законодавчо оформити і затвердити диференційований підхід до постраждалого населення зі збереженням соціальних пільг, з одного боку, та дати можливість інвестиційної та інноваційної діяльності на визначених відповідно до результатів дозиметричної паспортизації територіях. Туди зможуть заходити інвестори й розвивати там аграрний чи будь-який інший бізнес.

Нині у Верховній Раді України зареєстровано дев'ять проектів законів, які стосуються «чорнобильського питання». Подані різними політичними партіями, вони мають переважно соціальне спрямування. Громадськість наполягає на якнайшвидшому розгляді тих, які підвищують пенсійне та медичне забезпечення чорнобильців. Наприклад, у законопроекті 44-42 пропонується збільшити пенсії для першої зони − до розміру десяти прожиткових мінімумів, для другої − восьми, для третьої − шести, на що необхідно буде знайти додатково понад 5 мільярдів гривень.

Володимир Арешонков констатує: стара законодавча база не працює. Протягом усіх років держава ніколи не виконувала своїх зобов'язань до кінця, а лише на десять-двадцять відсотків. У новій програмі необхідно відсікти ті речі, які виконати вже неможливо, й рухатися далі. «Життя триває, − каже він. − На територіях, визнаних забрудненими, народжуються діти. Маємо просто мінімізувати наслідки трагедії, яка сталася кілька десятків років тому». Народні депутати, за його словами, могли б стояти осторонь від цього процесу, ухвалюючи окремі закони. Але так проблему вирішити неможливо, необхідно виробити комплексний підхід. На цьому члени Чорнобильської асоціації народних депутатів України і вирішили зосередитися.

Під час засідання до складу правління ЧАНДУ було кооптовано учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Михайла Колядіна, полковника СБУ, помічника-консультанта народного депутата України Анатолія Матвієнка, до складу асоціації прийнято нових членів.

Фото Андрія Нестеренка

Прес-служба народного депутата України Володимира Арешонкова

Комментариев нет:

Отправить комментарий

...
I am free