Олександр Лукашенко повернув у господарський оборот частину забруднених після аварії на ЧАЕС земель.
Президент Білорусі заявив, що на думку місцевих учених, радіація там вже знизилася до прийнятного рівня. Тож відтепер частина раніше закритої території “Поліського радіаційно-екологічного заповідника” стане доступною для заселення та сільського господарства.
Зазначимо, що хоча власне Чорнобильська АЕС знаходиться в Україні, сусідня Білорусь не набагато менше постраждала від катастрофи 26 квітня 1986 року. Практично “мертвою” стала територія площею понад 215 тисяч гектарів, яку назвали “Поліським радіаційно-екологічним заповідником” (в Україні площа Чорнобильської зони відчуження становить лише 48,8 тис. гектарів). До аварії в цих трьох районах Гомельської області проживало майже 22 тисячі жителів – зараз стоять пусткою 96 населених пунктів.
Президент Білорусі вже давно натякав на необхідності повернення забруднених після аварії на ЧАЕС земель в господарський оборот. Рішення про зміну меж “Поліського радіаційно-екологічного заповідника” Олександр Лукашенко прийняв буквально “на коліні” – просто під час візиту до заражених територій. Скуштувавши меду з пасіки села Бабчин, звідки після Чорнобильської аварії було евакуйовано більше 700 осіб (пасіки тримають працівники заповідника), білоруський президент доручив скоротити межі заборонених для господарського використання земель, створивши на них підприємства з деревообробки, бджільництва та розведення племінних коней. “За 21 рік після аварії дуже багато чого змінилося. Тут люди живуть, як і у всій Білорусі. Це найбільша для мене радість, один з результатів мого президентського правління”, – похвалився Олександр Лукашенко.
Глава Білорусі розповів перед телекамерами про те, що питання відновлення і реабілітації постраждалих від катастрофи територій є для нього одним з пріоритетів. На думку Олександра Лукашенка, вже помітні результати виконаної роботи із залучення в оборот забруднених радіацією земель. Так, за минулі кілька п’ятирічок у Гомельській області вдалося подвоїти виробництво продуктів харчування.
Утім, критики білоруської влади одразу згадали практику останніх років СРСР, коли сільськогосподарську продукцію з “брудних” районів Білорусі змішували з продукцією із “чистих” регіонів, тим самим зводячи рівень радіоактивності до прийнятного рівня. Найбільше обурилися в Росії, адже після початку санкційної війни між РФ та ЄС значна частина продуктів на прилавках російських магазинів промаркована “Зроблено в Білорусі”. Росіяни бояться, що їм продаватимуть сільськогосподарську продукцію, вирощену на радіоактивно забруднених землях, які з наказу Лукашенка раптом стали “чистими”.
Немало критики й від місцевих активістів. “Це зовсім не пов’язано з реальною необхідністю рекультивувати заражені землі, – розповів активіст громадянської кампанії “Наш Дім” Валерій Щукін. – Триває загальне нівелювання радіаційної загрози в очах людей. І почалося це не зараз, а ще кілька років тому, коли були скасовані пільги “чорнобильцям” – ліквідаторам і переселенцям із забруднених територій. У Росії ці виплати є, в Україні – є, а в Білорусі – немає”. Представники опозиції вказують на те, що немає жодної необхідності повертати в господарський оборот саме забруднені радіацією землі – в країні є безліч угідь, що й так не обробляються.
На думку Валерія Щукіна, влада хоче забезпечити “спокійніше” ставлення своїх громадян до всього, що пов’язано з радіоактивною загрозою, оскільки проект будівництва Білоруської АЕС за російські гроші розкололо суспільство і стало сильним аргументом в руках опонентів Лукашенка. Нова атомна станція споруджується російською державною компанією “Атомстройекспорт” у Гродненській області лише за 50 км від столиці Литви Вільнюса.
Немає коментарів:
Дописати коментар