Справа № 751/4274/17 Провадження № 22-ц/795/2148/2017 Головуючий у I інстанції - Цибенко І.В. Доповідач - Скрипка А. А.Категорія - цивільна
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Лакізи Г.П., Харечко Л.К.
при секретарі: Покладі Д.В.
за участю: ОСОБА_1, представника Державної казначейської
служби України - Устименко І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 05 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати, що встановлені у судових рішеннях протиправні і незаконні дії управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради, які вчинялись протягом 2012- 2016 років, призвели до спричинення йому моральної шкоди у розмірі 100 000 грн. Позивач у вимогах заявленого позову просив стягнути на його користь в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України 100 000 грн. шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку України. Вимоги заявленного позову ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.02.2013 року у справі №751/858/13-а визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 48 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''; зобов'язано здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' та у відповідності до Закону України ''Про державний бюджет на 2012 рік'', з урахуванням раніше проведених виплат. Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 29.01.2016 року змінено спосіб та порядок виконання постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.02.2013 року у справі №751/858/13-а та стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення, як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС за 2012 рік в сумі 4 498 грн. 22.02.2016 року виконавчий лист по справі 751/858/13-а було передано до Державної казначейської служби України, проте на даний час вищевказане рішення суду не виконано. Тривалість судового і виконавчого провадження по даному рішенню становить понад 4 роки і п'ять місяців. Вказаний строк позивач обчислює із 28.01.2013 року, тобто, з моменту подачі позову.
Також у вимогах заявленого позову ОСОБА_1 вказував, що постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.02.2014 року у справі №751/941/14 визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 48 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''; зобов'язано здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' та у відповідності до Закону України ''Про державний бюджет на 2013 рік'', з урахуванням раніше проведених виплат. Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 10.12.2015 року змінено спосіб та порядок виконання постанови Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.02.2014 року у справі №751/941/14 та стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 782 грн. 30.12.2015 року виконавчий лист по справі 751/941/14 було передано до Державної казначейської служби України, проте на даний час вищевказане рішення суду не виконано. Тривалість судового і виконавчого провадження по даному рішенню становить понад 3 роки і п'ять місяців. Вказаний строк позивач обчислює із 28.01.2014 року, тобто, з моменту подачі позову до суду.
У позовній заяві ОСОБА_1 також зазначає, що постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 15.01.2016 року у справі № 751/12327/15а визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2015 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 48 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''; визнано незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 для нарахування і виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2015 рік ОСОБА_1; стягнуто на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2015 рік в сумі 4 782 грн. 26.04.2016 року виконавчий лист по справі 751/12327/15-а було передано до Державної казначейської служби України, проте на даний час вищевказане рішення суду не виконано.
Позивач вказує, що протиправними діями управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради, які встановлені вищезазначеними судовими рішеннями, а також тривалим невиконанням судових рішень йому спричинено моральну шкоду, розмір якої він оцінює у 100 000 грн. Факт заподіяння моральної шкоди позивач обґрунтовує погіршенням стану здоров'я, що підтверджується його перебуванням на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні. Позивач також зазначає, що він втратив звичайний спосіб життя у зв'язку із необхідністю вивчення нормативно-правових актів, поїздками до суду, до відповідача, зібранням документів, необхідних для захисту своїх прав у суді.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.10.2017 року позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,- задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України 30 000 грн. шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку України. У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.
В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, судом було не в повній мірі з'ясовано обставини, які мають значення у справі, також суд першої інстанції не застосував законодавство, яке поширюється на спірні правовідносини. Державна казначейська служба України у доводах апеляційної скарги зазначає про те, що судом невірно визначено джерело відшкодування заподіяної позивачу шкоди, і при цьому необґрунтовано стягнуто кошти у рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди із Державного бюджету України. Доводи апеляційної скарги вказують, що судовими рішеннями, на які посилається позивач у обґрунтування вимог заявленого позову, визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради. Тобто, як зазначають доводи апеляційної скарги, діями та бездіяльністю управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради позивачу була спричинена моральна шкода. За даних обставин є необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо необхідності стягнення коштів в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди із бюджету. Доводи апеляційної скарги вказують, що має місце наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями управління праці та соціального захисту населення та спричиненням позивачу моральної шкоди. З посиланням на положення статей: 1167,1173 ЦК України, статей: 16,77 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні'' доводи апеляційної скарги стверджують, що відсутні підстави для відшкодування за рахунок держави шкоди, заподіяної позивачу органом місцевого самоврядування. Також Державна казначейська служба України вважає, що позивачем не доведено факту спричинення йому моральної шкоди, а також відсутнє відповідне обґрунтування розміру моральної шкоди.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу у зв'язку з її необгрунтованістю та залишити без змін рішення суду першої інстанції від 05.10.2017 року, оскільки його висновки узгоджуються із фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради вважає (а.с.191), що рішення суду першої інстанції від 05.10.2017 року є необґрунтованим, оскільки позивач не довів фактів спричинення йому моральної шкоди та протиправності дій управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради, і відповідно, не довів причинно-наслідкового зв'язку між вказаними обставинами.
В судове засідання апеляційного суду представник управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради, належним чином повідомленого про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.193,199), не з'явився. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів статті 375 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, виходячи із наступного.
Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 13.02.2013 року у справі № 751/858/13-а, яка набула чинності 10.02.2014 року, визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 48 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''; зобов'язано здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' та у відповідності до Закону України ''Про державний бюджет на 2012 рік'', з урахуванням раніше проведених виплат (а.с.11-13).
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.01.2016 року змінено спосіб та порядок виконання постанови Новозаводського районного суду м.Чернігова від 13.02.2013 року у справі № 751/858/13-а та стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення, як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС за 2012 рік в сумі 4 498 грн. (а.с.14).
22.02.2016 року виконавчий лист по справі 751/858/13-а було передано до Державної казначейської служби України.
Постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.02.2014 року у справі №751/941/14 визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 48 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''; зобов'язано здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' та у відповідності до Закону України ''Про державний бюджет на 2013 рік'', з урахуванням раніше проведених виплат (а.с.15-17). Постанова набула чинності 08.08.2014 року.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.12.2015 року змінено спосіб та порядок виконання постанови Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.02.2014 року у справі №751/941/14 та стягнуто із управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 782 грн. (а.с.18-20).
30.12.2015 року виконавчий лист по справі 751/941/14 позивачем було передано до Державної казначейської служби України.
Постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 15.01.2016 року у справі № 751/12327/15а визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2015 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 48 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''; визнано незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 для нарахування і виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2015 рік ОСОБА_1; стягнуто на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2015 рік в сумі 4 782 грн. (а.с.21-24). Постанова набула чинності 22.03.2016 року.
26.04.2016 року виконавчий лист по справі 751/12327/15-а було передано до Державної казначейської служби України.
Таким чином, на виконання вищезазначених судових рішень, Державній казначейській службі України у м.Чернігові було передано: 22.02.2016 року-виконавчий лист по справі №751/858/13-а (а.с.127); 30.12.2015 року-виконавчий лист по справі №751/941/14 (а.с.129); 26.04.2016 року-виконавчий лист по справі №751/12327/15-а (а.с.128).
В ході судових розглядів справи відповідних даних про виконання вказаних судових рішень відповідачами не надано.
Частково задовольняючи вимоги заявленого позову, суд першої інстанції з врахуванням приписів статті 56 Конституції України, статей: 23, 1173 ЦК України та фактичних обставин даної справи прийшов до висновку, що стягненню на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України підлягає 30 000 грн. шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку України.
Як вбачається із довідки Чернігівської МСЕК від 17.02.2010 року № 339273, позивач є інвалідом третьої групи, із зазначенням причини інвалідності, йому протипоказані психоемоційні перевантаження (а.с.77).
Судом першої інстанції зазначено у оскаржуваному рішенні, що враховуючи визнання постановами Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.02.2013 року, 06.02.2014 року, 15.01.2016 року протиправними дій управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2012, 2013, 2015 роки та невиконання вказаних рішень до теперішнього часу, суд приходить до висновку, що діями та бездіяльністю управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради позивачу спричинена моральна шкода. Оскільки, як вказано судом, надмірна затримка у виконанні державою ухваленого проти неї судового рішення про зобов'язання вчинити на користь позивача певні дії неминуче викликає у нього почуття розпачу. Невиконання чи затягування виконання судового рішення призводить втрати свого сенсу передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантій, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі ''Піалопулос та інші проти Греції'').
В ході судового розгляду даної справи знайшли своє підтвердження обставини, на які посилався позивач, обгрунтовуючи наявність спричинення йому моральної шкоди. А саме, відбулось порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків із оточуючими людьми, втрата звичайного способу життя у зв'язку із необхідністю вивчення нормативно-правових актів, поїздками до суду, до відповідача, зібранням документів, необхідних для захисту своїх прав у суді.
При цьому, з урахуванням ступеня вини відповідача, характеру та тривалості моральних страждань позивача, негативних наслідків від перенесених моральних та психоемоційних травм, які настали для позивача у зв'язку із невиконанням вказаних судових рішень, ухвалених судом на його користь, враховуючи також розмір виплат, визначених судовими рішеннями, виходячи із засад розумності, справедливості, виваженості, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення вимог заявленого позову та відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу, у розмірі 30 000 грн.
Доводи апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції не встановлена наявність моральної шкоди, спричиненої позивачу, в чому саме полягає моральна шкода та відсутнє обгрунтування розміру стягнутої моральної шкоди. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. На думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог заявленого позову про відшкодування моральної шкоди, а саме, у розмірі 30 000 грн., узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, і на які послався суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні, а також із роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року ''Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди '' (із змінами).
Статтею 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (із змінами) регламентовано особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Відповідно до положень частин 1,2,4 статті 3 вказаного Закону, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року №45), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Відповідно до п.3 вказаного Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Приймаючи до уваги приписи норм матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні прийшов до висновку, що оскільки рішення судів про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, то за даних обставин стягнення 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно здійснити за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку України.
Доводи апеляційної скарги зазначають, що вказаний висновок суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки в ході розгляду даної справи встановлено наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради та спричиненням шкоди позивачу. При цьому Державна казначейська служба України у апеляційній скарзі вказує, що Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради є органом місцевого самоврядування, який діє самостійно і несе відповідальність за свою діяльність, тому за даних обставин відсутні підстави для відшкодування за рахунок держави шкоди, заподіяної позивачу органом місцевого самоврядування.
Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки висновок суду першої інстанції про стягнення відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку України узгоджується із приписами Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України ''Про виконавче провадження''. Також вказаний висновок суду першої інстанції узгоджується із положеннями Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року №45), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Відповідно до п.3 вказаного Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 05.10.2017 року, ухваленого на підставі приписів норм матеріального права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий:Судді:
Дата складення повної постанови - 26.12.2017 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар