Категорія справи № 740/3687/17: Адміністративні справи; Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:.
Надіслано судом: 01.02.2018. Зареєстровано: 01.02.2018. Оприлюднено: 05.02.2018.
Справа № 740/3687/17
Провадження № 2-а/740/16/18
РІШЕННЯ
Іменем України
23 січня 2018 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Шадура І.Ю.,
представника позивача-Бабкіна І.В., представника відповідача-Сутула Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області про скасування рішення та зобов»язання вчинення дій,
Позивачем заявлені вимоги про скасування рішення відповідача про відмову у наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та зобов'язання встановити позивачу статус особи, на яку поширюється чинність даного Закону. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що чоловік позивача ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, мав статус інваліда 2 групи, висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 12 червня 2017 року встановлено, що захворювання ОСОБА_2, що призвело до його смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим положення вищезазначеного Закону поширюються на позивача, як члена сім'ї ОСОБА_2.
В запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначає, що ОСОБА_2 не належав до інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників війни чи учасників бойових дій, положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на позивача не поширюється, оскільки остання є дружиною померлого від захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позов за обставин згідно позовної заяви.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених в запереченнях на адміністративний позов.
Із врахуванням доказів по справі суд приходить до слідуючих висновків.
Спірні правовідносини сторін виникли з приводу надання позивачу статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дружиною ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м.Ніжині, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про укладення шлюбу та смерть і не заперечується сторонами в судовому засіданні.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 20 квітня 1998 року ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи і має пільги, визначені законодавством СРСР для інвалідів Вітчизняної війни.
Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 12 червня 2017 року №3992 визначено, що захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2, пов»язане з виконанням обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Повідомленням від 19 липня 2017 року №01-17/07/3247 Управлінням праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області відмовлено позивачу ОСОБА_1 у наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з посиланням на те, що ОСОБА_2 не належав до інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників війни чи учасників бойових дій.
Згідно ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України; права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Статтею 4 даного Закону визначено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Відповідно до ст.7 даного Закону до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час; до інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; зв'язок інвалідності з пораненнями, каліцтвом, контузією чи іншим ушкодженням здоров'я, отриманими особами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, під час участі у Революції Гідності, встановлюється за результатами медико-соціальної експертизи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; порядок надання статусу інваліда війни особам визначає Кабінет Міністрів України.
Із врахуванням викладеного ОСОБА_2, який мав пільги для інвалідів Вітчизняної війни і помер від захворювання, пов»язаного з виконанням обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» належить до інвалідів війни, а згідно ст.4- до ветеранів війни.
Приписами ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначені особи, на яких поширюється чинність цього Закону, зокрема, сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів; до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
За таких обставин позивач, як дружина ОСОБА_2, який відповідно до ст.ст.4, 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» належить до ветеранів війни, є особою, на яку в порядку ст.10 даного Закону поширюється його чинність, у зв»язку з чим відмова відповідача, постановлена у формі повідомлення від 19 липня 2017 року №01-17/07/3247, не відповідає вищезазначеним вимогам законодавства.
Також судом враховується наступне.
Згідно Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740, для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, необхідно подати структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку; рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, приймається структурними підрозділами місцевих держадміністрацій з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів.
Відмова відповідача, постановлена у формі повідомлення від 19 липня 2017 року №01-17/07/3247, не відповідає також і даним вимогам.
Приписами ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 245 КАС України визначені повноваження суду при вирішенні справи, п ри вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин суд у даній справі, виконуючи завдання адміністративного судочинства в порядку ст.2 КАС України, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача, як суб'єкта владних повноважень, поза межами перевірки за названими критеріями згідно вищезазначеної статті, тобто суд не повноважний щодо вчинення дій по зобов"язанню відповідача встановити позивачу відповідний статус.
Враховуючи викладене порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом скасування рішення відповідача, постановлене у формі повідомлення від 19 липня 2017 року №01-17/07/3247, щодо відмови позивачу у наданні статусу, та зобов»язання розглянути заяву позивача про надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та прийняти відповідне рішення згідно Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області, постановлене у формі повідомлення від 19 липня 2017 року №01-17/07/3247, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області, місцезнаходження-16600, Чернігівська область, м.Ніжин, вул.Гоголя, 6, код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-03196216, розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та прийняти відповідне рішення згідно Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Копії рішення надіслати учасникам справи протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Суддя В.Олійник
Рішення у повному обсязі складене 01 лютого 2018 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар