Верховна Рада прийняла закон, за яким у разі відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення суд зможе накласти на керівника суб’єкта владних повноважень штраф від 60 560 грн до 121 120 грн, половину якого будуть стягувати на користь громадянина, а іншу – до бюджету.
Наразі на підписі у Президента знаходиться прийнятий в цілому як закон №4094-IX законопроект 9462 щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень. Верховна Рада прийняла його 21 листопада 2024 року.
Він передбачає зміни до ЦПК, ГПК та КАСУ. Раніше ми писали, як видозміниться в частині накладення штрафів на боржників Господарський процесуальний кодекс після вступу в силу цього закону.
«Судово-юридична газета» проаналізувала, які зміни будуть внесені до Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ).
Зокрема, вводиться низка нових правил подання та розгляду звіту органом влади про виконання судового рішення суб’єктом владних повноважень.
Передбачається, що у разі відмови у прийнятті звіту суд зможе накласти на керівника суб’єкта владних повноважень штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, від 60 560 грн до 121 120 грн. Також суд додатково може встановити новий строк подання звіту або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половину суми штрафу будуть стягувати на користь заявника, а іншу половину – до бюджету.
Втім, суд за клопотанням суб’єкта владних повноважень зможе зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб’єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо ж судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб’єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань.
Які зміни будуть внесені до КАСУ
Так, під час ухвалення рішення суд вирішуватиме, чи є підстави для здійснення судового контролю, передбаченого частинами 5, 6 статті 382 КАСУ. У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про здійснення судового контролю, передбаченого частинами 5, 6 статті 382 КАСУ. Нові частини 5 та 6 статті 382 КАСУ передбачатимуть, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання, а також, що суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
Встановлено, що у справах, визначених статтями 273–277, 280–286, 288, 289, 289-5 КАСУ суд проголошує повне судове рішення. Тобто, порівняно з чинною нині редакцією виключено норму статті 287 з переліку справ, де проголошується повний текст (це справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).
У справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця у позовній заяві потрібно буде зазначати ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Також збільшено строки відкриття провадження по цих справах, з 10 до 20 днів. Передбачається, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС, приватного виконавця вирішується судом протягом 20 днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на 20 днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
Розширено коло ухвал першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. А саме, окремо також можна буде оскаржити:
- відмови у задоволенні заяви про зобов’язання суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення;
- прийняття або відмови у прийнятті звіту суб’єкта владних повноважень про виконання судового рішення.
У статті 374 КАСУ додали норму про те, що якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Нагадаємо, абзац 1 ч. 1 ст. 374 КАСУ передбачає, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно, також у статті 378 КАСУ передбачили, що якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Нагадаємо, абзац 1 ч. 1 ст. 378 КАСУ передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Збільшено строки з 10 до 20 днів для розгляду заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення.
Також ч. 3 статті 378 КАСУ доповнили нормою, що невиконання суб’єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом 2 місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб’єкта владних повноважень відповідних виплат.
Кодекс адміністративного судочинства доповнили статтею 381-1 «Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах».
Відповідно до нової статті:
- Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
- Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382–382-3 і 383 КАСУ.
Стаття 382 «Заява про зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення» викладена в такій редакції.
1. Суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
2. У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
3. Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
4. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
5. За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження – не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
6. Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
Також КАСУ доповнили статтями 382-1–382-3.
Стаття 382-1 «Розгляд заяви про зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення»
1. Суд розглядає заяву про зобов’язання суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 382 цього Кодексу) протягом 10 днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника – у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
2. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов’язання суб’єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
3. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше 10 календарних днів з дня отримання суб’єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує 3 місяців.
4. Суд може зобов’язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб’єкта владних повноважень. Якщо суб’єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб’єкта владних повноважень зобов’язано вчинити певні дії, суд може зобов’язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.
5. Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
6. Ухвала суду про задоволення заяви та зобов’язання суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Стаття 382-2 «Розгляд звіту про виконання судового рішення»
1. Суд розглядає звіт суб’єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін – у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
2. Звіт суб’єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування або ім’я особи, яка подає звіт, її місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України, номери засобів зв’язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб’єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб’єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
3. До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Стаття 382-3 «Рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення»
1. За наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами ч. 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
2. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб’єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.
3. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб’єкта владних повноважень штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч. 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
4. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина – до Державного бюджету України.
5. Суд за клопотанням суб’єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб’єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб’єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
6. Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб’єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
7. Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
8. Якщо суб’єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов’язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
9. Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
10. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб’єкта владних повноважень.
11. Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб’єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Автор: Наталя Мамченко
Немає коментарів:
Дописати коментар