Доволі часто громадяни мусять звертатися до суду з метою захисту своїх законних прав, свобод та інтересів. Нерідко ухвалені судами рішення не виконуються органами державної влади/суб’єктами владних повноважень з тих чи інших причин. У даній статті юристи розповідають про заходи, які можна вживати задля забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Особливо гостро питання ефективності виконання судового рішення постає під час вирішення адміністративними судами публічно-правових спорів, оскільки зазначені норми Конституції України окремо передбачають спеціальну відповідальність держави в особі визначених субʼєктів владних повноважень за виконання рішень судів всіх юрисдикцій, а також наділяють на сьогодні адміністративні суди додатковими процесуальними повноваженнями здійснювати судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах та розглядати заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень (відповідачем) на виконання рішення суду.
Одним із основних процесуальних засобів забезпечення судом виконання судового рішення є судовий контроль за виконанням судового рішення.
Стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) зобов’язує суб’єкта владних повноважень:
- Подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
- За наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, суди можуть штрафувати боржників на суму від 60 560 гривень до 121 120 гривень.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина — до Державного бюджету України. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді.
З системного аналізу вказаних правових норм слідує, що статтею 382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень суд може після прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту — шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить про те, що в більшості випадків суди відмовляють у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду на тій підставі, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень — відповідачем у справі — суд може лише під час прийняття рішення у справі.
Однак Верховний Суд у своїх постановах приходив до висновку про можливість установлення судового контролю вже після ухвалення рішення у справі, оскільки підставою є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача (постанови КАС/ВС: у справі № 806/2143/15 від 20.02.2019 р., у справі № 820/4261/18 від 03.04.2019 р.; у справі № 580/988/19 від 27.12.2019 р.).
Захист порушеного права особи на отримання безумовного виконання судового рішення, яке гарантується державою відповідно до статті 129-1 Конституції України, через звернення до суду у порядку судового контролю, порівняно з ініціюванням вирішення судом нового публічно-правового спору, має низку переваг для такої особи, зумовлених положеннями, зокрема, статей 249 та 383 КАС України, а саме:відсутність обов’язку сплачувати судовий збір,
оперативність розгляду (заява в порядку судового контролю підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання);
неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Недоліки застосування судового контролю пов’язані насамперед з тим, що законодавство регулює аспекти такого контролю як право суду, а не обов’язок. Суди зазначають, що застосування такого способу судового контролю як зобов’язання суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, є правом суду та застосовується виключно на розсуд суддів.
В даному випадку саме судова практика безпосередньо впливає на ефективність функціонування інституту виконання судових рішень.
Треба відмітити, що досить багато істотних правозастосовних питань щодо виконання судових рішень уже знайшли своє відображення у правових позиціях Верховного Суду:
«Верховний Суд погодився з тим, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголосив, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Суд також звернув увагу на те, що згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства; виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; держава прагне до збалансованості бюджету України. КАС України передбачені додаткові процесуальні механізми, які спрямовані на гарантування реалізації положень статті 129-1 Конституції України, згідно з якими судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у порядку статей 382, 383 КАС України».
Верховний Суд розглянув питання про прийняття звіту щодо виконання судового рішення та накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.
«У вересні 2021 року до Верховного Суду від позивачки надійшла заява, у якій вона просила встановити судовий контроль за виконанням вищезазначеної постанови Верховного Суду та зобов`язати відповідача подати до Верховного Суду у місячний строк звіт про її виконання. Ухвалою Верховного Суду від 1 грудня 2021 р. цю заяву задоволено.
У січні 2022 р. до Верховного Суду надійшов звіт УПФУ про виконання судового рішення, однак, ухвалою від 7 лютого 2022 р. Суд відмовив у прийнятті зазначеного звіту та встановив новий строк для його подання.
У подальшому від позивачки надійшло клопотання про накладення штрафу на начальника УПФУ у зв`язку із невиконанням постанови Верховного Суду, а у вересні 2022 р. до Суду надійшов новий звіт УПФУ про виконання рішення суду, в якому зазначалося, що на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165 суму доплати за судовим рішенням включено до окремого переліку фінансування та виплат сум заборгованості.
З огляду на вищезазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення саме УПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів вважається невиконанням судового рішення без поважних причин, проте накладення штрафу на начальника Управління, за обставин цієї справи та на цей момент, жодним чином не захистить право позивача на отримання коштів».
«ГУ ПФУ звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду та просило скасувати накладений на начальника штраф, обґрунтовуючи касаційну скаргу тим, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для забезпечення належного виконання постанови суду першої інстанції, зокрема: здійснено перерахунок довічного грошового утримання у належному розмірі; визначено розмір належної позивачу доплати; включено відповідне судове рішення до Реєстру судових рішень, виконання яких буде проведено у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018 року; фактично виплачено позивачу профінансовану частину донарахованої суми довічного грошового утримання та повідомлено позивача про розмір доплати, яка буде здійснена у порядку черговості відповідно до вищезазначеного Порядку № 649.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення про накладення на начальника ГУ ПФУ штрафу, погодився із судами попередніх інстанцій стосовно того, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України».
Необхідно додати, що у низці справ, у яких особи оскаржували бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які не виконували вже наявні судові рішення, Верховний Суд скасовував рішення в таких справах і наголошував, що всі питання, пов’язані з виконанням рішення суду, мають вирішуватися в порядку судового контролю за виконанням рішень у межах цієї ж судової справи (справа № 460/350/19).
Також не варто випускати з уваги законопроєкт р.н. 9462 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль”, який був прийнятий Верховною Радою України за основу, та який має на меті покращення виконання судових рішень.
Юристи нашої Організації мають досвід написання заяв про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Нагадуємо, що починаючи з грудня 2023 року нашими фахівцями надається вторинна правова допомога. Ви можете звернутися до нас для отримання юридичної консультації, узгодження подальшого алгоритму дій та отримання кваліфікованої допомоги зі складання процесуальних й інших документів. Послуги надаються юристами Організації безкоштовно.
Для одержання додаткової інформації звертайтесь на гарячу лінію ГО «Донбас СОС» 0800309110 (дзвінки безкоштовні). Також, ви можете зв’язатися з нами одним з таких способів:
— месенджери viber/telegram/whatsapp за номером (093) 500-69-18;
— наша сторінка у Facebook;
— та онлайн приймальня: dsos.help@gmail.com.
1 коментар:
Дописати коментар