Уряд проти чорнобильців: чи можливий компроміс?

Протести під стінами уряду не вщухають

Чорнобильці, які протестують під стінами Кабміну, готові відстоювати своє право на соцзабезпечення до кінця. Однак держава не може виконати всі «пільгові» обіцянки негайно – треба шукати компроміс, кажуть економісти.

В Україні тривають чорнобильські протести. Ліквідатори аварії на ЧАЕС вимагають відкликати законопроект про держгарантії виконання рішень суду, передбачити у бюджеті додаткові кошти на соцвиплати. Головна вимога протестувальників - виконання у повному обсязі всіх виплат, які призначені їм за рішенням судів. «Не змушуйте нас вмирати під стінами Верховною Ради та кабміном. Не доводьте нас до крайнощів, аби наші вимоги з соціальних не переросли у політичні», - йдеться, зокрема, в зверненні учасників київського мітингу.

Уряд стверджує, що виконати вимоги чорнобильців неможливо. Зокрема, з огляду на дефіцит бюджету Пенсійного фонду у 90 мільярдів гривень. Нині, як повідомив голова Пенсiйного фонду Борис Зайчук, згiдно з поданими позовами чорнобильцiв, фонд має виплатити чорнобильцям компенсацiї за соцiальними пiльгами на загальну суму у понад 11 мільярдів гривень. За словами Зайчука, його відомство оскаржує рiшення судiв щодо компенсацiй в апеляцiйних iнстанцiях на загальну суму у майже шість мільярдів. 

Передісторія конфлікту

В Українi багато років iснувала практика щорiчного призупинення законом про держбюджет дiї законiв про надання рiзних пiльг або пiдвищення виплати окремим категорiям громадян, зокрема, учасникам i дiтям вiйни, постраждалим вiд Чорнобильської катастрофи iнвалiдам, учасникам вiйни в Афганiстанi. Проте Конституцiйний суд у травні 2008 року визнав неконституцiйним обмеження законом про держбюджет прав громадян, закрiплених законами. Пiсля цього суди почали масово ухвалювати рішення, що зобов’язують державу виплачувати підвищені пенсії.

За iнiцiативою уряду Верховна Рада в червнi цього року внесла поправки до закону про держбюджет-2011, згiдно з якими, виплати здiйснюються в розмiрах, встановлених кабiнетом мiнiстрiв, виходячи з наявного фiнансового ресурсу бюджету Пенсiйного фонду. Таким чином, відсуджених грошей пільговикам не побачити. Віце-прем’єр Сергій Тігіпко стверджує, що іншого вибору в уряду не було, адже загалом всім пiльговим категорiям, довелося би виплатити 170 мільярдів гривень.

Чорнобильці по різні боки барикад

«У нас 14,5 тисяч чорнобильців-інвалідів отримують пенсію за рішенням суду. І ці пенсії в три з половиною рази більші, аніж отримують прості ліквідатори, які не судилися», - констатує президент всеукраїнської організації «Союз Чорнобиль України» Юрій Андрєєв. Він пішов на переговори з урядом, результатом яких став меморандум. Згідно з меморандумом, кабмін пообіцяв підняти наступного року пенсії всім чорнобильцям, не виплачуючи при цьому підвищених пенсій тим, хто виграв у суді. «Рішення суду потрібно виконувати звісно. Але не за рахунок інших чорнобильців. Адже увесь наш чорнобильський фонд на рік отримує два мільярди гривень, які розподіляються на всіх. А по суду вже стягнули шість мільярдів лише на користь тих, хто судився», - зазначив у розмові з Deutsche Welle Андрєєв.

Щоправда, підписавши меморандум з урядом, Юрій Андрєєв втратив підтримку частини членів очолюваної ним організації. Зокрема, його не підтримують обласні осередки «Союзу Чорнобиль України» в Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, Луганську. Саме ці люди під стінами державних органів влади нині продовжують вимагати чорнобильських виплат за рішеннями судів.

Криза довіри до уряду

«Влада каже, що у них немає грошей на всіх. Але ж не ми їх розікрали. Це ж ви їх, шановні депутати і урядовці, розікрали ці гроші», - емоційно каже Марія Сулімова, яка вийшла у Києві на мітинг чорнобильців. Економіст Ігор Бураковський погоджується, що недовіра до влади ускладнює діалог щодо реформи системи соціального забезпечення. «Компроміс доведеться шукати. Але цього компромісу не буде, якщо влада не змінюватиметься і не показуватиме реальну солідарність із тими, хто сьогодні переживає дуже складні часи», - каже директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

За словами Бураковського, про солідарність нині говорити не доводиться. «Важко шукати компроміси, коли люди бачать повсюдне, м’яко кажучи, нецільове використання державних коштів. Люди бачать, що у них грошей дедалі менше, а бюджетні гроші на будівництві державних об’єктів розчиняються у чималих масштабах», - зауважує економіст.

Пільги і ризик зловживань

Ігор Бураковський наголошує, що на даний момент в Україні діють близько ста різних категорій соціальних пільг, які реалізувати у повному обсязі просто нереально. Крім того, поширені зловживання, каже експерт. «Очевидно, що значна частина пільговиків не відповідає насправді статусу, скажімо, ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС. Таких прикладів дуже багато. Тому хочемо ми цього або ні – ці списки доведеться чистити», - переконаний експерт.

Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода вважає, що передвиборчі обіцянки влади виявилися «заважкими» для виконання. «З точки зору соціальної справедливості все має бути всім виплачено. Але це було нереально від самого початку», - наголошує Борода. В інтерв’ю Deutsche Welle він зауважив, що уряд теоретично може зважитися на емісію гривні, але тоді інфляція «з’їсть» всі підвищення і соціальні надбавки.

Ігнорувати рішення судів з боку уряду – не вихід, погоджується Ігор Бураковський. Він вважає, що компроміс між урядом і тими, хто домагається законних виплат, може полягати у реструктуризації боргу держави. «Частину грошей треба виплатити одразу, частину оформити боргом», - переконаний експерт.

Докорінна реформа або «соціальний дефолт»

За словами Бураковського, без докорінної реформи системи соціального забезпечення конфлікти у суспільстві виникатимуть перманентно. Експерт переконаний, що значну частину нині чинних пільг доведеться скасувати або модифікувати таким чином, щоби вони не поширювалися на цілі категорії громадян, а забезпечували адресну допомогу людям найбільш нужденним, яким без соціальної допомоги просто не впоратися. Насамперед це стосується непрацездатних людей, зауважує економіст.

«Якщо і надалі ми будемо неефективно використовувати кошти, які ми маємо, то рано чи пізно система прийде до стану колапсу. Щось подібне ми бачимо зараз у Греції», - підсумував Бураковський. Він констатує, що Україна сьогодні переживає щось на кшталт «соціального і політичного дефолту», адже держава фактично не в змозі виконувати зобов’язань, які політики поклали на державний бюджет різноманітними «пільговими» законами.


Автори: Лілія Гришко / Євген Тейзе

Редактор: Володимир Медяний