Перший уже зроблений, але навряд чи його можна назвати вдалим, швидше можливим. Розрізненість пронизала не лише чорнобильців Прикарпаття. Оцей вірус гетьманщини, точніше махновщини, прищеплює нам влада роками. А потім сама ж дорікає вже нам, що ми не можемо порозумітися і чітко висловити свою єдину позицію. Від цього вона і виграє.
Сумбурні , слабо організовані спалахи невдоволення, протестні акції, навіть у вигляді голодувань, переважно незначної кількості, доведених владою до відчаю, людей її взагалі не хвилюють. Воно й зрозуміло, бо ситий голодного і здоров’ям кволого, ніколи слухати не хоче. Гірше того, сьогодні влада сама провокує їх на ці кроки. Підтвердженням цього є смерть голодувальника в Донецьку. Владасама заманила хворих відчайдух у отеплений намет, який сама й облаштувала, а потім оцей притулок для голодних розтоптала ногами нелюдів .
Здавалось би, майже за тиждень ініціатори під впливом і за дорученням Всеукраїнського форуму,що відбувся 26-27 листопада у Києві, повідомили формально існуючих в області лідерів обласних організацій про скликання об’єднуючого форуму. На словах, як з’ясувалося, ідею підтримали, назвавшицей захід вдалим і навіть дещо запізнілим, а потім його проігнорували. Час покаже істинну причину. За дослідженням аматора, але завзятого і самовідданого прихильника чорнобильського руху Петра Грабовецького , люди перестали вірити самопроголошеним вожакам. Можливо і їм зрозумілі настрої людей. Але в такому разі їм варто зійти з амвону лідерства і не маскуватися в особистих зисках, що за ними маси потерпілих від Чорнобильського лиха.
На зібрання,що відбулося в приміщенні БХВ «Солідарність» (вул.. Січових стрільців, 34) 02 грудня прибули ліквідатори з Долини, Калуша, Івано-Франківська, Верховини, Косова, Болехова і Богородчан. Сьогодні це ще краплинка від загальної кількості ліквідаторів і потерпілих області. Та саме вони позбулися вірусу зневіри і кличуть інших до єднання. Вони й започаткували утворення обласної Координаційної ради чорнобильських організацій, обрали співголів керівного органу, затвердили Положення про його діяльність. У перспективі пошуки ефективних спільних рішень на виклики часу. Сьогодні найголовніше домогтися дотримання положень Конституції і Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», поновлення судових рішень, нагло і протиправно зупинених урядом, щодо призначення пенсій інвалідам-чорнобильцям.
Обласна координаційна рада подає клич майже дванадцятитисячному загону ліквідаторів та потерпілих Івано-Франківщини від Чорнобильської трагедії усвідомити свою сутність. Стати на шлях боротьби не ПРОТИ влади, а ЗА свою гідність. Побороти у собі зневіру, продемонструвати 14 грудня – у День ліквідатора – порозуміння і незворотність боротьби за справедливість і силу Закону. А це зробити у такий спосіб : з’їхатися з найвіддаленіших кутків нашого краю в обласний центр і провести у полудень урочисту ходу від Вічевого майдану до Пам’ятного знаку жертвам Чорнобиля. Влада чомусь нас боїться, бо навіть цього дня (рік чорнобильців,оголошеного Президентом України, та 25-річчя Чорнобильської трагедії), бодай уявно, як вона це робила торік, не хоче пошанувати справжніх героїв і жертв Чорнобиля. Не піддаймося їй!
Ярослав Олійник, голова ГО «Прикарпатбат Чорнобиль»,
співголова Всеукраїнської координаційної ради чорнобильських організацій
Немає коментарів:
Дописати коментар