Після низки непопулярних соціальних рішень, які викликали серйозне збурення серед українців, Кабінет Міністрів, схоже, вирішив стати Довбушем. Тобто — для розмаїття — забрати в багатих, аби роздати бідним. Принаймні задекларував такі наміри. Так, нещодавно віце-прем’єр С.Тігіпко пообіцяв створити проект закону, метою якого буде позбавлення деяких категорій «мажорів», у тому числі народних депутатів, їхніх пільг.
У своїй статті в «Дзеркалі тижня» Сергій Тігіпко заявляє, що серед багатих українців є величезна кількість чиновників різного рівня. «За нашими підрахунками, нині тільки 23% коштів, що їх виділяють із бюджету на соціальні пільги, отримують бідні люди», — констатує віце-прем’єр. Звісно, в умовах економічної нестабільності така марнотратність є невиправданою, відтак слід почати з нею боротися.
«Найближчим часом Мінсоцполітики внесе законопроект, який передбачає, що пільги народним депутатам, депутатам місцевих рад, прокурорам, суддям, представникам силових структур та іншим категоріям пільговиків надаватимуть тільки в тому разі, якщо дохід на члена родини цієї людини не перевищуватиме прожиткового мінімуму», — каже С. Тігіпко.
Ідея, звісно, благородна. Про пільги нардепам не писав хіба що лінивий. Космічні суми зарплат, премії, виплати на оздоровлення, відпочинок, безкоштовні квартири, проїзд тощо — усі ці «необхідні» кошти для «повноцінної» депутатської роботи давно стоять кісткою в горлі зубожілому українському обивателю. Поза сумнівом, ліквідовувати пільги небожителям треба! Але чи вдасться це Тігіпкові?
Схоже, таки вдасться. Принаймні відшукати нардепа, який мав би сім’ю на межі бідності, навряд можливо, — нагадаємо, з 1 грудня
2011 року прожитковий мінімум для працездатного населення становить 1004 гривні. Але раптом ідеться про тих нардепів, у яких є багато дітей і які ще не працюють? У такому разі дохід на члена сім’ї вираховуватимуть лише із заробітної плати самого нардепа...
У коментарі «Газеті» народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Сергій Терьохін регоче: «Давайте відверто. Я, звісно, наражаюся на те, що ваші читачі скажуть: «От падлюка!», але в місяць у мене чистими як у депутата виходить 14200 гривень заробітної плати. І плюс щомісячно мені виплачують 17 тисяч гривень на ведення депутатської діяльності. Що це таке — відверто кажучи, не знаю. Але, незважаючи на ремствування моєї дружини, витрачаю їх на те, щоб утримувати маленький офіс. Бо я подаю багато законопроектів, отож треба користуватися послугами і юристів, і економістів, і радників. Але подивіться на депутатів, які взагалі нічого не подають, — ці гроші йдуть їм у кишеню. І, до речі, ці 17 тисяч узагалі не оподатковують. Тобто в підсумку народний депутат щомісяця отримує приблизно 32 тисячі гривень. То на скільки дітей треба поділити ці кошти, аби потрапити під дію закону? Плодовиті мають бути депутати...»
Тобто фактично кожен нардеп після ухвалення цього закону втратить власні, потом і кров’ю зароблені, пільги. Але чи так йому потрібен безкоштовний проїзд у метро за умов такої заробітної плати? А її скорочувати ніхто наразі не планує... Зрештою, наміри позбутися деяких власних пільг нардепи виголошують давно, але наразі більшість за це жодного разу не проголосувала.
«Моя дружина з Алмати, — продовжує розмову С. Терьохін. — Нещодавно ми були в тому місті, слухали народного співака, який називається акин. «Про що співаєте?» — запитали. А він каже: «А що бачу, те й співаю». Так-от, останні ініціативи пана Тігіпка, причому всі без винятку, є якимись алогічними — таке враження, людина співає те, що бачить. Маю на увазі й історію з пенсійною реформою, і виплатами афганцям, чорнобильцям і дітям війни, скасування виплат при народженні дитини, якщо вона народилася в заможній родині. Нині, схоже, С. Тігіпко пішов в іншому напрямку — розродився податком на багатство. Це маразматичний за своєю суттю закон, який є нічим іншим, як замилюванням очей: мовляв, якщо цей уряд ображає бідних, треба зробити симуляцію образи багатих. Іще один законопроект Сергія Тігіпка — про те, що треба ловити падлюк, які переказують гроші в офшори. Це дуже цікава ідея, але він забув уписати три країни — Люксембург, Ліхтенштейн і Кіпр, а це — 82% від «втечі» всіх капіталів за кордон».
Наразі закон про диференціацію пільг не можна проаналізувати докладно — його лише пишуть. От ож іще є надія, що документ буде професійним, а якщо він і міститиме подвійну мораль, то хоча б цього разу її подвійність працюватиме на пересічних громадян. Хоча віри в це мало.
Немає коментарів:
Дописати коментар