ПОСТ-ЧОРНОБИЛЬ А за Маяковським треба тільки лівою. А нині нам ще й Азаров з Тігіпкомвиписали марш і правила поведінки. От правильні «андреєвці»,кажуть вони, усвідомлюють «підвищення рівня соціального захисту громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,а всі інші,»маловпливові» не можуть дотумкати цих переваг і безпричинно протестують,голодують і вимерзають… А ми,каже Микола Янович,будемо їх умовляти, «допоки залишиться хоч один чорнобилець»,який нас не хоче почути і зрозуміти. Від цих слів у мене настрій сягає смертельного рівня. Щось там цинічне присутнє.
Переді мною лежать два документи і єдиного призначення. Проект постанови №1210 і ця ж постанова,датована 23 листопада. На проект давав добро«Союз Чорнобиль України». В останньому документі не знаходжу пункту третього,що був присутній у першому. Оскільки він зник,то його зацитую: «Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується,пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі». Правда,справедливо і демократично?! Вчитуюсь у діючий документ, і знову надибую «підводні каміння». Пункт другийзобов’язує Пенсійний фонд України «забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених … до набрання чинності цією постановою за матеріалами пенсійних справ». Хіба не лукаво написано. Буцімто,не треба ходити,виясняти,уточняти. Але ж мене позбавлено права у законний і конституційний спосіб захищати,на мою думку, для себе справедливу пенсію.
На моє прохання працівники певного пенсійного управління розклали на столі кілька пенсійних справ, виплати за якими проводилися за рішеннями судів. Справді, підрахунки довели,що цим і їм подібним,якщо у матеріалах справи є реальні документи про зарплату в зоні у 1986 році,то до судів не знадобиться ходити. Ба, навіть у них тепер пенсія зашкалюватиме, тобто перевищить встановлений максимум. Здивувало інше, за нинішніх обставин розмір пенсії інваліда другої аботретьої групи може бути вищим,ніж по закону для інваліда першої групи,тобто вищим за 10 мінімальних пенсій за віком. На моє переконання,оскільки документи про зарплату у переважної більшості ліквідаторів 1986 року не збереглися,точніше вони тотально знищені, таких щасливчиків буде обмаль. Переважна більшість ліквідаторів-інвалідів отримуватиме пенсії менші у 2 і 2,5 рази від розмірів,передбачених статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На жаль, «принади» Постанови №1210 на цьому не вичерпуються. Переписана ще й стаття 50-та. Якщо закон передбачав розміри додаткової пенсії для інвалідів за шкоду ,заподіяну здоров’ю відповідно до груп інвалідності 100,75 та 50 процентів мінімальної пенсії за віком,то тепер ці розміри визначені у 50,40 та 30 відсотківпрожиткового мінімуму.
Дана постанова взагалі обійшла ліквідаторів другої категорії,якщо не рахуватиотой мізер (три відсотки мінімальної пенсії за віком), який обіцяно додати до додаткової пенсії з першого липня 2012 року. Механізму для призначення їмсправедливої чорнобильської пенсії не запропоновано. Шлях один – домагатися інвалідності.
У чорнобильське середовище внесено надзвичайно небезпечну кістку роздору. Зроблено так, щоб ми ніколи не дійшли порозуміння, оскільки нас поділено направильних і таких собі. Скажіть, будь ласка, в чому вина чорнобильців-інвалідів, захворювання у котрих не пов’язано з радіаційним опроміненням, що їх пенсія за однаковою групою інвалідності буде різнитися в рази? Хіба курс лікування або реабілітації у них буде дешевшим? Чи може страждатимуть менше?
Ярослав Олійник,
учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році,
категорія 2А.
Немає коментарів:
Дописати коментар