Як порушується право російськомовної меншини в Україні і російськомовних загалом використовувати рідну мову, у чому це найбільше виявляється і як допоможе їм новий мовний закон, ухвалений парламентською більшістю? Кореспонденти ВВС Україна шукали відповіді на ці питання у регіонах, де російська мова переважає - у Криму, Донецькій та Луганській областях, а також у столиці.
Труднощі перекладу
"Я вимушений перекладати всі документи через комп’ютер, правити й тільки потім нести до офіційних закладів. Інакше їх просто не приймають, і я не отримую результату", - скаржиться у розмові із кореспондентом ВВС Україна депутат Верховної Ради Криму, голова Конгресу російських громад автономії Сергій Шувайников.
Використання мов у діловодстві, у державних органах та судах, на думку захисників російської мови, є однією із ключових проблем.
Луганчанка Алла Масько працює бухгалтером, їй 58 років.
"Жодних проблем з мовою у повсякденному житті я не маю. Але на роботі інколи буває складно. Я погано знаю українську, я народилася на Кубані. Там багато людей говорить українською, але спеціально у школі я мову не вивчала", - розповідає вона в інтерв'ю ВВС Україна.
"У Луганську я живу майже 30 років, переважно спілкуюся російською. Труднощі виникли, коли всю бухгалтерію переклали українською, і мені довелося наново вивчити українською всі бухгалтерські терміни. Але це було майже двадцять років тому. Зараз з цим труднощів немає. Але все одно важко працювати з текстами законів, постанов, інструкцій. Щоб було зрозуміліше, майже завжди перекладаю на російську", - каже Алла Масько.
Проте, розповідає кореспондент ВВС Україна у Криму Енвер Абібулла, твердження Сергія Шувайникова про неможливість використовувати українську в офіційному спілкуванні та діловодстві ставлять під сумнів його опоненти.
"Зі своєї журналістської практики я знаю, що більша частина офіційного документообігу - від сільрад до парламенту та Ради міністрів автономії - ведеться російською мовою. Навіть у судах, про мовні проблеми в яких так люблять говорити проросійські політики, пріоритет часто надається саме російській мові. Нею говорять всі - від позивача до судді. Заяви також можна подавати російською. Єдине, що поки лишається українською – матеріали судової справи. Я це знаю, бо за другою освітою є юристом та, хоч і недовго, працював у суді", - розповів ВВС Україна кримський журналіст Медат Сеттаров.
"Я вимушений перекладати всі документи через комп’ютер, правити й тільки потім нести до офіційних закладів. Інакше їх просто не приймають, і я не отримую результату", - скаржиться у розмові із кореспондентом ВВС Україна депутат Верховної Ради Криму, голова Конгресу російських громад автономії Сергій Шувайников.
Використання мов у діловодстві, у державних органах та судах, на думку захисників російської мови, є однією із ключових проблем.
Луганчанка Алла Масько працює бухгалтером, їй 58 років.
"Жодних проблем з мовою у повсякденному житті я не маю. Але на роботі інколи буває складно. Я погано знаю українську, я народилася на Кубані. Там багато людей говорить українською, але спеціально у школі я мову не вивчала", - розповідає вона в інтерв'ю ВВС Україна.
"У Луганську я живу майже 30 років, переважно спілкуюся російською. Труднощі виникли, коли всю бухгалтерію переклали українською, і мені довелося наново вивчити українською всі бухгалтерські терміни. Але це було майже двадцять років тому. Зараз з цим труднощів немає. Але все одно важко працювати з текстами законів, постанов, інструкцій. Щоб було зрозуміліше, майже завжди перекладаю на російську", - каже Алла Масько.
Проте, розповідає кореспондент ВВС Україна у Криму Енвер Абібулла, твердження Сергія Шувайникова про неможливість використовувати українську в офіційному спілкуванні та діловодстві ставлять під сумнів його опоненти.
"Зі своєї журналістської практики я знаю, що більша частина офіційного документообігу - від сільрад до парламенту та Ради міністрів автономії - ведеться російською мовою. Навіть у судах, про мовні проблеми в яких так люблять говорити проросійські політики, пріоритет часто надається саме російській мові. Нею говорять всі - від позивача до судді. Заяви також можна подавати російською. Єдине, що поки лишається українською – матеріали судової справи. Я це знаю, бо за другою освітою є юристом та, хоч і недовго, працював у суді", - розповів ВВС Україна кримський журналіст Медат Сеттаров.
Як розповіли ВВС Україна у Сімферопольському районному суді, в Криму, і скрізь по Україні дозволяється проводити судовий розгляд російською мовою за взаємною згодою сторін. Більше того, кримінальні справи дозволяється вести російською мовою. Працівники суду посилаються на Кримінально-процесуальний кодекс, відповідно до якого "судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості".
Мова як "загроза здоров'ю"
Також значною проблемою, на думку захисників російської мови, є назви ліків, які є виключно українськими відповідно до розпорядження міністерства охорони здоров'я. Анотації до ліків українських виробників - також лише українською.
"Багато людей, особливо старшого віку, не розуміють українську, а це може спричинити проблеми зі здоров’ям та навіть загрожувати життю", - аргументує Сергій Шувайников.
Однак, як каже кримський терапевт Ганна Семенова, більшою проблемою є самолікування людей, а не нерозуміння назв чи анотацій.
"Проблеми є через самолікування. Дійсно, інколи люди звертаються із проханням перекласти написане, однак все що їм необхідно знати – дозування та періодичність приймання ліків. Я це вказую у медичній картці і на рецепті. Я впевнена, що більшість пацієнтів взагалі ніколи не читають анотацій, бо лікарі чи аптекарі їм все пояснюють перед прийомом", - сказала лікар у розмові із кореспондентом ВВС Україна.
Також значною проблемою, на думку захисників російської мови, є назви ліків, які є виключно українськими відповідно до розпорядження міністерства охорони здоров'я. Анотації до ліків українських виробників - також лише українською.
"Багато людей, особливо старшого віку, не розуміють українську, а це може спричинити проблеми зі здоров’ям та навіть загрожувати життю", - аргументує Сергій Шувайников.
Однак, як каже кримський терапевт Ганна Семенова, більшою проблемою є самолікування людей, а не нерозуміння назв чи анотацій.
"Проблеми є через самолікування. Дійсно, інколи люди звертаються із проханням перекласти написане, однак все що їм необхідно знати – дозування та періодичність приймання ліків. Я це вказую у медичній картці і на рецепті. Я впевнена, що більшість пацієнтів взагалі ніколи не читають анотацій, бо лікарі чи аптекарі їм все пояснюють перед прийомом", - сказала лікар у розмові із кореспондентом ВВС Україна.
Дратує мова чи відсутність вибору?
Луганчанка Оксана Третьякова, з якою спілкувався кореспондент ВВС Україна Олег Притикін, працює психологом, їй 30 років. Під час роботи спілкується російською. Батько Оксани був військовим, служив у Білорусі, тому в школі українську вона не вивчала.
"Якби я вивчала українську мову, то знала б її. Однак вважаю, що в нашій країні має бути державною українська. Взагалі проблеми з мовою у нас нема, але є проблема з вибором мови. Наприклад в кіно. Якщо з донькою я йду на фільм з перекладом українською, це я лише привітаю, бо вона вивчає українську і добре розмовляє. Але якщо я хочу переглянути фільм з перекладом російською, я такої можливості позбавлена. Якби я мала можливість вибирати, на якій мові заповнювати ті або інші документи, то все було б просто чудово", - розповідає ВВС україна Оксана Третьякова.
У Луганську ніхто не займається популяризацією української мови, нарікає Оксана Третьякова. За її словами, якби відкрили безкоштовні мовні курси, вона б із задоволенням туди пішла.
Проте не всі на Сході та Півдні України, а також у Києві, вважають так, як Оксана із Луганська.
Сергій Шувайников із Сімферополя каже, що мовні права російськомовних громадян "порушують на кожному кроці". За його словами, більшості кримчан дошкуляє "засилля української мови" на місцевому телебаченні, у кінотеатрах, в зовнішній рекламі та на дорожніх покажчиках.
"Крим - регіон російськомовний, і багато до нас приїздять гостей із Росії. Вони не розуміють цю рекламу і ці дорожні знаки", - каже депутат кримського парламенту.
В "Русской общине Украины" у Донецьку відзначають, що становище російської мови на Донбасі, порівняно з іншими регіонами, виглядає краще. Проте активісти громадської організації занепокоєні переведенням дошкільної та вищої освіти на українську мову.
"Скорочується кількість російськомовних шкіл, скорочуються програми із російської мови та літератури. Російська література взагалі переведена до розряду зарубіжної. Російськомовні громадяни є такими самими платниками податків, як і усі інші, тому вони очікують адекватного ставлення до своїх потреб. Але поки що цього ми, на жаль, не бачимо", - розповіла заступник голови організації Людмила Гордєєва кореспонденту ВВС Україна у Донецьку Ліні Кущ.
Російська мова у Криму і Донецьку
Крим. Немає жодного україномовного дитячого садка та вищого навчального закладу.
Тільки сім повністю україномовних шкіл, решта 333 - повністю російськомовні.
Чотири україномовних проти понад 20-ти загальнокримських російськомовних газет. Одна з україномовна газета – "Кримська світлиця" – щотижнева, решта – щомісячні.
Донецьк. Із 1058 загальноосвітніх шкіл області 402 – з українською мовою навчання, 478 – двомовні та 178 – повністю російськомовні. В самому обласному центрі україномовних шкіл 18 , із російською мовою навчання – 70, двомовних - 63.
48,4 % школярів області навчається державною мовою. Українських шкіл зовсім немає у Жданівці, Кіровському та Ясинуватій. Учнів, які б навчались мовами інших національних меншин, крім російської, немає.
Із 1240 друкованих видань в області чотири - українські, із них лише одна - "Донеччина" - має обласний статус.
Бізнесмен Андрій Сухоручкін живе у Києві із 1980-го року. Він не погоджується із твердженнями про те, що порушуються якісь його права як росіянина, проте він каже про незручності, що створюються законодавством.
"Особисто я не переймаюся тим, що від мене вимагають подавати якісь документи українською мовою. Не проблема перекласти на українську. Але треба весь час пристосовуватися, а навіщо, заради чого? Ідеться не про порушення, а саме про незручності", - сказав Андрій Сухоручкін ВВС Україна.
Він каже, що у Києві неможливо знайти вищий навчальний заклад, де б викладали російською мовою, чи російськомовний дитячий садок, у той час як "за визначенням, більшість киян спілкується російською".
Про обмеженість вибору каже і письменниця Алла Потапова, яка очолює культурне товариство "Русское собрание" у Києві.
"У спілкуванні, звісно, ніяких обмежень немає. Але російську мову переводять на факультатив у школах, російську літературу відносять до зарубіжної", - каже вона.
Вийшло краще чи "як завжди"?
"Авторам цього законопроекту українські націоналісти мають поставити прижиттєвий пам‘ятник. Тому що цей закон – не що інше, як м‘яке придушення російської мови і всього російського", - вважає заступник голови "Русской общины Украины" у Донецьку Людмила Гордєєва. Вона переконана, що законопроект Ківалова – Колесніченка погіршує становище російської мови в Україні.
Як у Донецьку, так і у Криму лідери проросійських організацій не надто задоволені змістом ухваленого більшістю документа.
"Якщо візьмемо чинний закон 1989 року, то він встановлює, що російська мова є мовою міжнаціонального спілкування, а держава забезпечує вільне використання російської мови. А внесений законопроект відносить російську до регіональних мов або мов меншин. По суті, це означає законодавче переведення російської мови із високого національного рівня на рівень побутовий, надання їй статусу мови міжособистісного спілкування", - сказала Людмила Гордєєва в інтерв‘ю ВВС Україна.
"Авторам цього законопроекту українські націоналісти мають поставити прижиттєвий пам‘ятник. Тому що цей закон – не що інше, як м‘яке придушення російської мови і всього російського", - вважає заступник голови "Русской общины Украины" у Донецьку Людмила Гордєєва. Вона переконана, що законопроект Ківалова – Колесніченка погіршує становище російської мови в Україні.
Як у Донецьку, так і у Криму лідери проросійських організацій не надто задоволені змістом ухваленого більшістю документа.
"Якщо візьмемо чинний закон 1989 року, то він встановлює, що російська мова є мовою міжнаціонального спілкування, а держава забезпечує вільне використання російської мови. А внесений законопроект відносить російську до регіональних мов або мов меншин. По суті, це означає законодавче переведення російської мови із високого національного рівня на рівень побутовий, надання їй статусу мови міжособистісного спілкування", - сказала Людмила Гордєєва в інтерв‘ю ВВС Україна.
Вона твердить, що сьогодні громадянин України, відповідно до чинного закону, може вимагати від суду, аби його справу слухали не державною, а його рідною мовою. В новому законопроекті такої норми немає, каже Людмила Гордєєва. Крім того, у законі 1989 року зазначено, що поштово-телеграфна кореспонденція на адресу державних органів, установ і організацій всередині країни приймається українською або російською мовами. А законопроектом Ківалова – Колесніченка передбачено, що адреси поштових відправлень та телеграм, які пересилаються всередині країни, повинні заповнюватися державною мовою.
Нарешті, занепокоєння представників громадської організації росіян викликає майбутній загальноукраїнський перепис населення, запланований на наступний рік. Якщо частка носіїв російської мови у тих 13 областях, де вона може стати регіональною, виявиться меншою за 10 відсотків, то цей закон не діятиме, кажуть вони.
А лідер проросійських організацій Криму Сергій Шувайников називає закон "половинчастим".
"До певної міри це прорив у мовній політиці. Хоча проблему російської мови в Україні можна повністю вирішити лише з наданням їй статусу другої державної. Мене турбує також те, що у законі ідеться не лише про російську мову, а й про мови національних меншин. Мене особисто це коробить, бо виходить, що російський народ за цим законом отримує статус національної меншини, з чим ми категорично не погоджуємось. Для нас це - дискримінація, і тому ми не маємо наміру співати дифірамби Партії регіонів", - сказав Сергій Шувайников в інтерв'ю ВВС Україна.
Валерій Філіпов, депутат Луганської обласної ради, яка майже одностайно підтримала закон, сказав ВВС Україна, що проблема мови в Україні існує, але про неї політики згадують зазвичай напередодні виборів. На його думку, якби російській мові надали статус другої державної, політики після того вже б не відволікалися на мовні проблеми, а займалися б економікою і соціальними проблемами.
Письменниця Алла Потапова вважає, що російська мова захищається у законодавстві, проте норми законів не виконують чиновники.
"Форма дискусії - неграмотна. Тему збурюють політики і чиновники, народові це не потрібно. Навіть не хочеться цю тему розвивати. Треба не закони і підзаконні акти писати, а книжки", - сказала ВВС Україна Алла Потапова.
В російськомовних регонах України слідом за протестами проти на Заході та у Києві прокотилися нечисельні вуличні акції захисників російської мови. Кілька обласних та міських рад Сходу та Півдня, де більшість має Партія регіонів, висловили підтримку мовному закону.
1 коментар:
Говорите любой мовой. Но почему-то в Росии украинского языка нету.
Дописати коментар