Інструкція з протистояння колекторам

Ольга КОНДРАТЬЄВА

Юридичний вісник України №31, 4-10 серпня 2012

Про методи роботи колекторів сказано та написано чимало. Водночас існує ціла низка рекомендацій щодо того, як протистояти їх діяльності з "вибивання" боргів з позичальників банків та інших фінустанов. Причому на кожен крок "професійних вимагачів", які діють на межі закону, підібрані цілком законні способи протидії. Про що - згодом.

Про методи роботи колекторів сказано та написано чимало. Водночас існує ціла низка рекомендацій щодо того, як протистояти їх діяльності з "вибивання" боргів з позичальників банків та інших фінустанов. Причому на кожен крок "професійних вимагачів", які діють на межі закону, підібрані цілком законні способи протидії. Про що - згодом.

Спершу зазначимо, що після закінчення чергового терміну погашення заборгованості позичальника працівники колекторських компаній за допомогою листування, телефонних розмов та SMS-повідомлень намагаються переконати боржника добровільно сплатити борг. При цьому зазвичай телефонні дзвінки відбуваються як удень, так і вночі, а листи, що надсилаються боржникові, містять погрози й залякування. Більше того, колектори тиснуть на неплатників шляхом "знайомства" з їх близькими та родичами, а також надсилання повідомлень на роботу про наявність у неплатника невиконаного зобов"язання. Ці дії охоплюються так званим першим м"яким етапом.

Як протидіяти цьому? Юристи радять одразу ж нагадати колекторові про порушення ним особисто, а також банком, який на незаконних підставах (ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов"язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом) передав колектору право вчинити певні юридичні дії щодо стягнення з боржника заборгованості. Разом з тим, банк порушує ст. 1076 ЦК України, відповідно до якої зобов’язується гарантувати таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.

"У випадку, якщо боржник і підписав кредитний договір із застереженням про передачу інформації про позичальника (з його згоди) третім особам для стягнення заборгованості, права збирати інформацію про осіб із оточення боржника колекторам ніхто не надавав, -- зазначає юрист-антиколектор Ярослав Романюк. - За порушення законодавства про інформацію особи, винні у вчиненні таких порушень, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Так, ст. 182 КК України передбачає відповідне покарання за незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Тому не зайвим буде попередити колектора про те, що продовження протиправного тиску потягне за собою звернення до міліції, прокуратури із заявами про спроби вимагання, порушення недоторканності особистого та сімейного життя, незаконний збір та використання інформації про особу-боржника без її згоди, а також про погрози, моральний тиск тощо".

Якщо це не подіє на "професійного стягувача", який наважиться на безпосередній контакт із боржником, що є другий етапом процедури "вибивання" боргів, слід негайно викликати міліцію. Саме її співробітники і повинні займатися з"ясовуванням законності дій працівників колекторської фірми. Як правило, останні не зацікавлені у "спілкуванні" з працівниками правоохоронних органів, тому, ймовірно, повідомлення про намір зателефонувати в міліцію принаймні охолодить їхній запал.

Зазначимо, що відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про міліцію" міліціонери, відповідно до своїх завдань, зобов"язані приймати зареєструвати заяви і повідомлення про злочини й адміністративні правопорушення та своєчасно приймати по них рішення. Приймання заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, незалежно від місця і часу їх вчинення, повноти отриманих даних, а також особистості заявника, здійснюється тим органом внутрішніх справ, до якого надійшло звернення чи повідомлення, цілодобово оперативним черговим, який, прийнявши заяву чи повідомлення про злочин, зобов"язаний негайно направити на місце події слідчо-оперативну групу чи оперативну групу та вжити всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його, організувати невідкладні дії з розкриття злочину в короткий термін.

Зазвичай, у такий спосіб вдається відбити "атаку" колекторів, однак це не означає, що вони через деякий не почнуть нагадувати про себе знову. Щоправда, цього разу діятимуть більш цивілізованим шляхом, подаючи позов на боржника до суду. Це - завершальний етап "роботи" колекторів із позичальниками, до якого нечасто вдаються "вибивальники" боргів, оскільки вони не зацікавлені у зверненні до судової системи, яке потребує великих матеріальних та інтелектуальних затрат.

"Крім того, через довгу тривалість судових розглядів, а потім і виконання рішень, колектори не досягнуть швидкого й, головне, ефективного результату - повернення "живих" грошей. Тому боржникам не варто одразу ж впадати у відчай, а набратися терпіння та сміливості для того, щоб відстоювати в "спілкуванні" з ними свої права. Паралельно слід налагодити співпрацю із банківською установою, яка, з огляду на скрутне фінансове становище своїх боржників, повинна йти їм назустріч", - додає юрист Лариса Ющук.