Іващенко - в Данії. Данилишин і Шкіль - у Чехії, Поживанов - у Австрії, Алейников - у Хорватії...
Коломойський - у Швейцарії, Хорошковський - у Франції, Гайдук - у Південну Африку перевів бізнес, Черняк - у Росію, Прутнік - усе розпродав і теж за межами...
Люди різні й мотиви різні, але в основі, без сумніву, оте остогидле пакращєння.
До цього списку можна додати десятки, сотні прізвищ менш відомих людей, насамперед підприємців, які з приходом на Банкову Януковича виїхали та/або перевели свій бізнес закордон. Є такі в кожному регіоні України, без виключення.
Як думаєте, сьогоднішнє судилище з грифонами, беркутами і "доказами" з посиланням на слова неживих, воно спонукає тих, хто потихеньку готував валізи - здати квитки, чи навпаки - кидати усе й тікати мерщій?
Зупиняти таких людей важко, з аргументами не дуже... Не всї готові терпіти і потерпати, люди хочуть жити не завтра, а сьогодні, у спокої й безпеці. Але комусь же за країну і своє гідне життя у ній - боротися треба?! Тепер доведеться "за себя и за того парня". Тож набираймося сил!
Немає коментарів:
Дописати коментар