Чорнобильська катастрофа має багато вимірів. По-перше, звичайно, – це трагедія тисяч людей: загибель, втрата здоров’я, втрата рідної домівки і переселення – пошуки свого місця вже в інших умовах. А, по-друге (і це не менш значмо), ця катастрофа стала для нашого суспільства своєрідним іспитом на благородство і готовність допомогти чорнобильцям-ліквідаторам і переселенцям. І не всі цей іспит склали… Тим цінніше для чорнобильців стає спілкування з людьми, які не просто співчувають і розуміють, а готові підставити плече саме тоді, коли це найбільш потрібно.
- Ми дізналися, що 17 квітня у Верховній Раді відбудуться слухання на тему «Про стан, заходи та перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи», – розповідає голова Вінницької міськрайонної громадської організації Асоціація жертв Чорнобиля Володимир Мельник. – Для нас важливо було взяти участь у цих слуханнях. Звернулися до народного депутата Олександра Домбровського. Олександр Георгійович нашій організації завжди допомагав, і цей раз не став винятком. Він організував нашу поїздку до парламенту від «А до Я»: з Вінниці нас на вокзалі проводжали його помічники, а в Києві зустрічали. На парламентських слуханнях зі мною побували Василь Біц, голова Вінницької міськорганізації інвалідів Чорнобиля «Чорнобиль-86»; Петро Осадчук, перший голова міської організації «Чорнобиль»; Іван Степанюк, ліквідатор. На слуханнях йшлося про наболіле, наші головні проблеми: пенсії, санаторно-курортне лікування, медичне забезпечення, житло. Ці питання, ми розуміємо, швидко не вирішуються… Але ж хочеться, щоби до чорнобильців хоча би ставилися з повагою.
Що мав, передусім, на увазі Володимир Мельник, стало зрозумілим із нашої подальшої розмови.
- Коли Олександр Домбровський організовував нам участь у парламентських слуханнях, він спитав: «Чим ще я можу зараз вам допомогти?» А ми розповіли, що у 2011 році губернатор Микола Джига виступив з ініціативою організовувати для чорнобильців поїздки в меморіальний музей «Пам’ять Чорнобиля» у м.Чорнобиль. Щоправда, таких екскурсій так і не було. До кого тільки ми не зверталися. У політиків свої інтереси, напевно глобальніші. А Домбровський без жодних коливань, за кілька хвилин дав відповідь – «Поїдете!» По-справжньому – мужик сказав, мужик зробив! Дав гроші на поїздку. Поїхало 50 вінницьких чорнобильців: ліквідатори – військові і цивільні, діти ліквідаторів, переселенці і їхні діти. Якщо б не Домбровський, точно не з’їздили б.
- Володимире Петровичу, які враження?
- Були у Чорнобилі, у Прип’яті. Для мене Прип’ять – як другий дім. Я там з 9 вересня по 1 грудня 1986 року працював. Із 7-ої ранку до 7-ої вечора, без жодного вихідного, чистили будинки, вулиці, знімали шар землі, засипали піском, потім – знову землею, вивозили сміття. А починали дезактивацію з тамтешніх теплиць. То був райський куточок. Праця тисяч людей виявилася марною… Нині там – кущі, зарості. Боляче це бачити. Уявляєте, повз нас пробігли здичавілі поні… Я бачив сльози на очах у родини Кравчуків, Біца, Пальцевої, інших… І ці сльози не просто від побаченого запустіння, це ностальгія. Там пройшла молодість цих людей, вони там створювали родини, народжували дітей, мали цікаву роботу і непогані заробітки… Середній вік жителів Прип’яті тоді був 27 років! Такі поїздки потрібні, повірте. Те, що розповідають чиновники – це одне, а те – що можна побачити на власні очі… І не треба тоді нікому доводити, якою страшною була Чорнобильська катастрофа. Все стає очевидним…
Національний музей «Чорнобиль» видає Книгу пам’яті. Але, за словами Володимира Мельника, наразі у цій книзі немає прізвищ багатьох вінничан-ліквідаторів. А виправити цю прикрість, виявляється, цілком можливо. Для цього ліквідаторам треба надіслати на адресу музею свою анкету. Надаємо її текст.
НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ «ЧОРНОБИЛЬ»
АНКЕТА ДЛЯ КНИГИ ПАМ’ЯТІ
Учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
1.Прізвище
2.Ім’я
3.По батькові
4.Дата народження: число, місяць, рік
5.Місце народження:
Місто (село)
Район
Область
Країна
6.Військове (або спеціальне військове) звання на момент участі в ЛНА (пункт анкети запонюється тими, хто брав участь у ЛНА як військовослужбовець або співробітник внутрішніх справ)
7.Місце роботи та посада на момент участі в ЛНА:
Посада
Підприємство (організація) або підрозділ
Відомство
Міністерство
8.З якої дати знаходився в зоні ЧАЕС
9.По яку дату знаходився в зоні ЧАЕС
10.Місце роботи по ЛНА (пункт зони)
11.Характер виконуємої роботи по ЛНА
12.Доза опромінення
13.Нагороди за участь в ЛНА
14.Діяльність в теперішній час: працює, у відставці, на пенсії, категорія, інвалідність, тощо
15.Серія та номер посвідчення учасника ЛНА
16.Домашня адреса та контактний телефон
УВАГА! До анкети обов’язково додайте свою портретну фотографію (бажано 1986 р.), ксерокопії відповідних документів та передайте заповнену анкету безпосередньо науковому співробітнику музею, або надішліть поштою.
Контактний тел..(044)425-43-29.
Адреса: провулок Хоревий,1, м.Київ, 04071, Україна.
Немає коментарів:
Дописати коментар