26 червня 2013 р. в Києві відбувся Другий З’їзд учасників ЛНА на ЧАЕС. Було зареєстровано 147 делегатів. Це були керівники або уповноважені від 5 Всеукраїнських громадських організацій та представникі обласних, районних та міських громадських чорнобильських організацій із 12 областей України.
Після обговорення та наданих пропозицій був затверджений порядок денний:
1. Про стан виконання законодавства та соціальний захист учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та обговорення пропозицій з цих питань.
2. Щодо проекту Постанови "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
3. Питання пенсійного забезпечення учасників ЛНА на ЧАЕС у відповідності до 57 статті Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон 796-12 від 28.02.1991р.).
4. Стан виконання медико-лікувальних та оздоровчих програм для учасників ЛНА на ЧАЕС та про передачу фінансування цих програм до міністерства соціальної політики України.
5. Щодо вимог ПФУ про надання первинних документів щодо нарахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження та підтвердження перебування в зоні відчуження. Обговорення проекту зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51.
6. Прийняття резолюції Всеукраїнського з'їзду учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
7. Про роботу Всеукраїнської Ради учасників ЛНА на ЧАЕС, можливості її реорганізації, чи створення іншої структури. Обговорення координації дій громадських чорнобильських організацій з питань виконання законодавства та соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
8. Обговорення питання об’єднання громадських чорнобильських організацій. Вибори Організаційного Комітету щодо підготовки Установчого об’єднавчого з’їзду.
9. Різне.
Відпрацьовані і обговорені усі питання порядку денного.
Робота з’їзду супроводжувалась емоційними виступами делегатів. І це не дивно: ліквідатори всієї України вкрай не задоволенні станом соціального захисту учасників ЛНА на ЧАЕС, не задоволені відношенням влади до них.
Жваво обговорювався проект Резолюції, надавалися дуже радикальні пропозиції, але зупинилися на виваженому варіанті Резолюції. Настрій делегатів чітко вказує: терпець підходить до кінця і в осені очікуємо на соціальний вибух.
Вирішено, по одному екземпляру Резолюції направити Президенту України, Прем’єр-міністру України та голові Верховної Ради України. Також вирішено направити листи з копіями Резолюції та пропозицією зустрічі з делегатами з’їзду до міністра соціальної політики України та Генерального Прокурора України.
Обговорені питання координації дій чорнобильських громадських організацій. Зійшлися на створенні Організаційного комітету щодо підготовки Третього З’їзду ліквідаторів в осені. Пропонувалось, що саме цей з’їзд ліквідаторів може стати об’єднавчим. Необхідність в цьому є.
Вирішили: включити в Оргкомітет представників від Всеукраїнських громадських організацій а також обласних та міських громадських організацій, які є самостійними.
Оргкомітет повинен провести роботу по підготовці Об’єднавчого з’їзду:
- визначитися із кураторами по областях;
- визначитись зі статусом з’їзду;
- підготовитись із повноваженням делегатів;
- узгодити порядок денний.
Чи зможемо провести таку велику роботу до жовтня, покаже час.
Список до складу Оргкомітету вирішено зробити відкритим. Оргкомітет має право долучати до свого складу представників громадських організацій. Головним критерієм включення до складу Оргкомітету є бажання об’єднання усіх ліквідаторів України. Найближчим часом будуть визначені куратори по областях та надані контактні дані.
До складу Оргкомітету включені кандидатури за поданням керівників Всеукраїнських організацій та пропозицій делегатів з’їзду:
Оргкомітет щодо підготовки Об’єднавчого з’їзду ліквідаторів:
1. Зенченко О.Ф. (ВСГО «Коордрада»)
2. Іванова О.Г. (ВГО «Прип’ять»)
3. Ісаєв М.В. (ВГОІ «Допомога інвалідам Чорнобиля»)
4. Колядін А.Ф. (ВСЛІ «Чорнобиль-86»)
5. Курдаков Г.Г. (Всеукраїнський союз в/с кадру і запасу)
6. Атаманчук В.І. (Львів)
7. Васьковський В.М. (Біла Церква)
8. Гаган М.П. (Київська обл.)
9. Глушко С. О. (Кіровоградська обл.)
10 Демочко В.В. (Полтавська обл.)
11. Дубас М.М. (Бориспіль)
12. Дударчук В.В. (Фастів)
13. Дученко В.В. (Винниця)
14. Карпенко Л.М. (Київ)
15. Коваль Б.І. (Тернопіль)
16. Ліпський С.Ф. (Рівненська обл.)
17. Лисенко Б.Д. (Київська обл.)
18. Магала І.С. (Вишгород)
19. Мартинець Н.І. (Івано-Франківськ)
20. Плахотніченко В.М. (Світловодськ)
21. Ребров О.О. (Чернігівська обл.)
22. Решетник В.І. (Запоріжжя)
23. Черевко А.А. (Донецька обл.)
24. Штерн В.В. (Київ)
25. Ширяев Г.О. (Київ)
Наразі обробляється стенограма з’їзду, з часом будуть викладені на сайт виступи делегатів з’їзду, та буде підготовлений спецвипуск газети «Пост Чорнобиль», присвячений роботі з’їзду.
РЕЗОЛЮЦІЯ
ДРУГОГО З’ЇЗДУ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
26 червня 2013 року м. Київ
Рік тому на 1-му з’їзді ліквідаторів, обговорені болючі питання соціального захисту та пенсійного забезпечення ліквідаторів. Визначено системне не виконання законів та Конституції України по відношенню до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС. Прийняті Звернення до Президента України, до Кабінету Міністрів України, а також до Генеральної прокуратури України з вимогою виконання законів та Конституції України.
На виконання рішень з’їзду проведені зустрічі з керівництвом міністерства соціальної політики, представниками Генеральної прокуратури. На протязі року представники Всеукраїнської Ради учасників ЛНА на ЧАЕС приймали участь в робочих групах, в різних переговорних процесах та нарадах, які проводило Міністерство соціальної політики.
Аналіз ситуації та практика протестного і переговорного руху, на сьогоднішній день показали, що влада не зробила жодного практичного кроку по вирішенню соціальних проблем учасників ЛНА на ЧАЕС, на яких акцентували увагу делегати Першого з’їзду ліквідаторів! Мало того, значно ускладнились питання відновлення та підтвердження баз даних, для отримання навіть вкрай занижених пенсійних виплат, із розрахунку отриманого заробітку, ускладнились питання безкоштовної діагностики та забезпечення дороговартісного лікування інвалідів-ліквідаторів, лише поодинокою є матеріальне забезпечення відшкодування по оперативному лікуванню.
Ми, представники чорнобильських громадських організацій та ініціативних груп учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які зібралися на свій Другий з'їзд учасників ЛНА на ЧАЕС рішуче заявляємо: ТАКЕ ВІДНОШЕННЯ ДО ЧОРНОБИЛЬЦІВ-ЛІКВІДАТОРІВ Є НЕ ПРОСТО ГНОБИТЕЛЬСЬКИМ, НЕЛЮДСЬКИМ, А Й ЗЛОЧИННИМ. Підтвердженням чому є останні рішення Європейського суду з прав людини, з цих питань.
Єдиним шляхом для вирішення проблем чорнобильців є входження в правове поле Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон 796-12 від 28.02.1991р.).
Для тих осіб, які не працювали у зоні відчуження пенсія провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), зрозуміло, що це не державна пенсія.
Сама назва 54 статті Закон 796-12 від 28.02.1991р.: «Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника». В перших двох розділах цієї статті говорить про те, що особа може брати для розрахунку пенсію за роботу в зоні відчуження, та ще цей заробіток не може перевищувати 3 тисячі карбованців.
Тому інвалідам із числа учасників ЛНА на ЧАЕС завжди фінансувалась пенсія із держбюджету. Державна пенсія для учасників ЛНА на ЧАЕС згідно четвертого розділу 54 статті не може бути менше ніж:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
Саме по цих вимогах стаття 54 Закону 796-12 від 28.02.1991р. не відповідає Постанові КМУ №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", адже ст. 71 чітко вказує, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами. В цьому аспекті Рішення КСУ від 25.11.2012 р. №3рп/2012, яке зокрема, вказує:
-… рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
- …надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов’язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Отже, Кабінет Міністрів України в межах вказаного вище Закону регулює порядок та розміри пенсійних, соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Саме тому, на першому з’їзді ми надали пропозиції щодо приведення Постанови 1210 у відповідність до вказаного Закону, адже ці пропозиції обговорювались чорнобильськими громадськими організаціями на переговорних процесах із Кабміном України а також і з Мінсоцполітики. Чорнобильці, які приймали участь в переговорах з Кабінетом Міністрів України, змушені були погодитись із пропозицією КМУ на поетапне підвищення пенсій інвалідам-ліквідаторам, вже кінець другого кварталу, але поетапного підвищення пенсій немає. Узгоджений проект Постанови передбачав перший етап із 1-го липня цього року!
Учасники ЛНА на ЧАЕС, що не визнані інвалідами, або мають інвалідність, але не в силах довести зв’язок хвороби з участю в ЛНА на ЧАЕС, залишаються поза межами належного соціального захисту, хоча для них є стаття 57 вказаного Закону, яка передбачає пільги по обчисленню середньомісячному заробітку . Але враховуючі, що здорових ліквідаторів майже немає, треба державі потурбуватись і за цю категорію.
Необхідно визначитись зі статусом ліквідаторів та їх посвідченням, а не вкладишами. Стаття 65, пункт 3) говориться:« Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом».
Пунктом 1) цієї ж статті: «Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України».
Це підтверджується статтями 10 та 11 цього ж Закону 796-12 від 28.02.1991р. Але на сьогодні інваліди-ліквідатори в більшості своєї мають «Посвідчення особи, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи». І вкладки до посвідчення вже не мають значення, тому що досягнута мета: ліквідаторів поставили в один ряд до потерпілих!
Треба всім інвалідам із числа учасників ЛНА на ЧАЕС видати посвідчення Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 серії А. Виходячи з аналогії 2-ї категорії: ліквідаторам видають посвідчення категорії 2А, потерпілим – 2Б. Також є аналогія із 3 категорією: ліквідатори мають категорію 3А, потерпілі – 3Б. Інвалідам із числа потерпілих треба видавати посвідчення Потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1-Б.
Оздоровлення та медичне обслуговування учасників ЛНА на ЧАЕС не відповідає як вимогам Конституції України, так і вимогам Закону 796-12 від 28.02.1991 р. Низький рівень фінансування цих програм терпіти далі не можна!
Бюрократизація процесу отримання санаторно-курортних путівок для учасників ЛНА на ЧАЕС ускладнюють можливість оздоровлення згідно стану здоров’я ліквідатора. Важкохворим ліквідаторам відмовляють в санаторно-курортном оздоровленні. Не пропонуються спеціалізовані санаторії під відповідні захворювання. Все частіше надаються під виглядом санаторія бази відпочинку без лікування.
Делегати з’їзду підтримають ініціативи Мінсоцполітики щодо передачі фінансування чорнобильських програм будівництва житла та медико-лікувальних та оздоровчих програм до міністерства соціальної політики України, а саме, Департаменту з питань соціального захисту осіб постраждалих від Чорнобильської катастрофи.
Безпідставні не виконання рішень судів, які вступили в законну силу, не може бути безкінечним у часі. Треба зупинити цей правової нігілізм!
Чимало ліквідаторів-активістів намагаються надати посильну допомогу своїм побратимам, що збурює проти них всю повноту морального, психологічного, а часом і юридичного та фізичного утиску, з боку чиновництва та правоохоронних структур, що часом загрожує свободі, явно знищує залишки здоров’я та зводить нанівець права і свободи всіх потерпілих від Чорнобиля. Треба зупинити це ганебне явище!
Замість утиску чорнобильців-активістів з боку правоохоронних органів, Генеральній прокуратурі України краще було б перевірити законність дій державних службовців та правомірність судових рішень з одночасним застосуванням Постанови №1293 на раніше визначені пенсії згідно статей 54 Закону 796-12 від 28.02.1991 р.
Ми, делегати з’їзду, знову звертаємось до всіх громадських об’єднань чорнобильців України з вимогою відкинути свої емоції, амбіційні плани і політичні наміри та згуртуватися навколо захисту інтересів учасників ЛНА на ЧАЕС.
Ми, делегати з’їзду, закликаємо політичні партії, об’єднання і блоки дотримуватися раніше взятих на себе публічних зобов’язань щодо гарантій соціального захисту ліквідаторів. Ми наголошуємо, що подальша співпраця між політичними партіями та громадськими організаціями можлива лише на умовах та принципах викладених в міжнародному законодавстві, Конституції України та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ми, делегати з’їзду, засуджуємо дії Кабінету Міністрів, Верховної Ради та Президента України, якими знищується соціальний захист учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та вимагаємо:
- Кабінету Міністрів України привести у відповідність до 54 статті Закону 796-12 від 28.02.1991р. Постанову Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- Кабінету Міністрів України та Верховній Раді України провести законодавчі ініціативи щодо імплементації 57 статті Закону 796-12 від 28.02.1991р. до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15);
- Кабінету Міністрів України видати всім інвалідам із числа учасників ЛНА на ЧАЕС посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 серії А»;
- Кабінету міністрів України вважати державним боргом невиплачені пенсії згідно рішень судів для всіх ліквідаторів, також вимагаємо від Пенсійного фонду України скласти угоди про погашення боргів, враховуючи індивідуальні проблеми інвалідів-ліквідаторів;
- Генеральній прокуратурі України перевірити законність всіх судових рішень, де були використання постанови КМУ № 1293 на підвищення пенсій в 3,5 та 2,5 рази на раніше визначені пенсії із одночасним застосуванням статті 54 частини 4-ї Закону 796-12 від 28.02.1991р., використати своє право висловити протест на неправомірне судове рішення с одночасним вирішенням питання про притягнення конкретних посадових осіб до відповідальності.
- Генеральній прокуратурі взяти на контроль безпідставні переслідування чорнобильців-активістів.
У разі невиконання наших вимог змушені будемо звернутися до європейської спільноти, громадських діячів, правозахисників та політиків за всебічною підтримкою, а також вдатися до протестних акцій.
Немає коментарів:
Дописати коментар