Нарешті влада побачила чорнобильців зі всіма їхніми бідами і навіть пообіцяла до кінця наступного року виплатити призначені судом кошти. Зважаючи на стан української економіки та обсяги пільговиків, у це мало віриться. Але ж надія зникає останньою… Заради її підтримки минулого тижня директор Департаменту соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи та інших категорій міністерства соціальної політики України Сергій Подорожній відвідав ряд областей Західної України та зустрівся з чорнобильцями і представниками влади. Відбувся такий круглий стіл і на Тернопільщині. Говорили про наболіле, але вже не мовою плакатів та пікетів, а на підставі фактів, документів, аргументів...
«Дайте померти правильно»
Насамперед директор Департаменту соцзахисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи повідомив, що Кабінет Міністрів розробив декілька постанов, відтак передбачено розпочати поетапну виплату пенсій чорнобильцям.
По-друге, незабаром буде внесено зміни до закону щодо пільг чорнобильців.
– На зустрічах кожен з вас просить: «Дайте нам правильно вмерти, щоб ми були спокійні за подальшу долю наших дружин, щоб вони також могли скористатись пільгами чоловіка-чорнобильця. Найближчим часом буде прийнято постанову щодо відміни у Законі «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі просто Закон – авт.) посилання, що після смерті чоловіка-ліквідатора I-ої категорії дружині не буде припинено виплату пенсії, – наголосив Сергій Подорожній.
Крім того, внесено зміни щодо дітей, яким виповнилось 18 років. Нині після повноліття вони вже не проходять обстеження і не лікуються. Наразі підписано урядове розпорядження про створення робочої групи, яка розробить відповідну держпрограму.
Житло з дивними цінами
Наріжним каменем чорнобильців є пенсії, лікування та житло. Отож минулого року державою на медикаменти було виділено понад 378 тис. грн., з них витрачено 374, 155 тис. грн., – зазначив начальник управління надзвичайних ситуацій ТОДА Василь Майка. – Також на 1 млн. 113 тис. грн. придбано житла, почергово придбано 7 квартир, хоч як було важко.
– Проблема у вартості 1 кв. м житла, – підкреслив заступник голови Тернопільської обласної добровільної громадської організації «Союз Чорнобиль України» Олександр Деркач. – Вартість метражу настільки занижена, що практично навіть у райцентрах житла за такою ціною не знайти. Мало того, потім його потрібно відремонтувати. А на це також потрібні кошти, тож треба змінювати норми. Наступна проблема. Потрібні не тільки реєстри пільговиків, а й підреєстри, до яких включати сім’ї, де є діти-інваліди та особи, котрі через стан здоров’я не можуть разом проживати. Скажімо, чорнобильська сім’я виховує дитину, котра народилась без руки. Зрозуміло, коли вона подорослішає, їй буде важко, і тому родині потрібно окреме житло.
Однак і реєстри потрібно перевірити. Наприклад, у Підволочиську на черзі перебуває лише один чоловік. З його слів, він став на чергу в 1997 році, але сільський голова поставив його лише у 2004-му.
Цьогоріч Тернопільщині передбачено 2 млн. 200 тис. грн. на придбання житла, що на 100 тисяч більше, ніж минулого року, відтак на одну квартиру більше можна буде придбати. Хоча з 2013 р. розпорядником коштів на медикаменти та придбання житла стало Міністерство соціального захисту, а на місцях – держадміністрації, тому тут теж є питання.
Постанова №1210 внесла розбрат між чорнобильцями
Не вдаючись в історію питання, адже «Номер один» неодноразово писала про проблеми чорнобильців, зупинимось на проблемах, порушених на круглому столі. Насамперед нівелювання статусу ліквідаторів та евакуйованих із жителями зон підвищеного екологічного контролю.
– Фактично, ми були під реактором. Дві доби жили під Чорнобилем у страшні години, коли стався вибух. Наші діти стояли і дивились, як реактор горить. Дорослі ходили по місту, готувались до 1 травня та Великодня. Постановою ж №1210 нас відкинули до загалу, – емоційно каже евакуйована з Прип’яті у 1986 році Валентина Погостнова. – Розумієте, ліквідатори всякі є, хтось більше постраждав, хтось менше. Але нас прирівняли до жителів Чорткова, котрі поняття не мають, що таке Чорнобиль.
Звертаючись до представника Мінсоцполітики, жінка попросила прирівняти їх до ліквідаторів.
На продовження теми голова обласної організації інвалідів-ветеранів органів внутрішніх справ «Чорнобильський щит» Борис Коваль також наполіг на поверненні статусів – ліквідатора, евакуйованого, переселенця.
У відповідь столичний чиновник нагадав, що у кожному посвідченні є вкладиш, де сказано статус чорнобильця. Нова ж зміна посвідчень потягне за собою нові фінансові витрати, водночас кожному чорнобильцю заради підтвердження статусу доведеться по-новому збирати відповідні документи.
Зважаючи на десятки реплік зі сторони присутніх, проблема посвідчень є болючою для більшості з них. Відтак Олександр Деркач запропонував доповнити ст. 65 Закону, де йдеться «посвідчення є єдиним документом, яке дає право на пільги та компенсацію» та додати «у тому числі, для призначення пенсій».
– Зараз наші посвідчення визнають усі державні органи, крім Пенсійного фонду. Тільки там вимагають додаткові документи. Таким чином, на нашу думку, чинять протиправно. Якщо її доповнити, ми би поставили на місце підвідомчий Мінсоцполітики орган, – запропонував Олександр Станіславович.
Якщо посвідченню надати статус для видачі пенсій, доведеться змінювати його і робити, як паспорт, не погодився Сергій Подорожній.
– Мені здається, це зараз не на часі. Є проблеми у ветеранів ядерних випробувань, з кожним роком їх стає менше. Постанова №1210 взагалі не згадує про цю категорію громадян. Це добре, що держава обіцяє поетапно виплатити заборговані пенсії. Але чи доживемо ми до 2015 року? І в поетапному підході має бути якась градація, насамперед, за станом здоров’я, – гірко зауважив один із ветеранів ядерних випробувань.
Присутні згадали і за військових пенсіонерів. П’ять років тому з державного бюджету України «зникли» надбавки: 10% – для військових інвалідів та 5% – для військових пенсіонерів II-ої категорії. Вийшов курйоз: люди, які проживають у зоні підвищеного екологічного контролю, відсудили собі пенсії, починаючи з 1991 р. Хоча на час катастрофи дехто з них ще ходив до школи. Тим часом, справжні чорнобильці-ліквідатори отримують значно менше.
Переселенці господарюють на дві хати
Не випадково, як потім з’ясувалось, приїхав на зустріч депутат Рівненської обласної ради, чорнобилець Віктор Ольховик. Розповідаючи про надання житла потерпілим, він розповів про «чорну» схему отримання, а точніше, видурювання житла.
– Ми зіткнулись з такою проблемою: переселенці, котрі проживають на забруднених територіях, насправді нікуди не переїжджали, але отримали документи на переселення. Власні ж будинки переоформили на інших осіб, самі ж стали в чергу на житло. І через суди тепер вимагають надати їм житло. Оскаржити ці рішення нема кому. Йдеться не за декілька тисяч гривень, а півмільйона, – розповів Віктор Ольховик та зітхнув: – Наших людей не перевиховаєш: якщо йому потрібне житло, він переступить через усіх.
Отож під час зустрічі було порушено чимало проблем, столичний чиновник практичного по кожній пообіцяв вирішення. Але чи обіцянки стануть справами?..
Олена Густенко («Номер один»)
Немає коментарів:
Дописати коментар