ЗАУВАЖЕННЯ:
Заява подається як проект,
без урахування внесених доповнень
делегатами з'їзду, що знаходяться в
обробці і будуть опубліковані згодом
.
З А Я В А
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО З'ЇЗДУ
ГРОМАДСЬКИХ ЧОРНОБИЛЬСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
14 вересня 2013 року м. Лубни
Ми, представники громадських чорнобильських організацій різних рівнів та ініціативних груп громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зібралися на свій з'їзд, для об’єднання зусиль навколо єдиної мети – змінити ставлення влади до громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та напрацювати і прийняти рішення щодо подальших дій чорнобильської громадськості по відстоюванню своїх законних прав, які Держава Україна гарантувала всім нам, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Конституцією України визнано та закріплено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави, а людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
В 1986 – 90 роках, ціною свого здоров’я та навіть життя, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильські АЕС захистили не лише Україну, але й увесь світ від катастрофи планетарного масштабу та запобігли розповсюдженню радіації по нашій планеті.
Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильські АЕС направлялися в Зону відчуження Чорнобильської АЕС за наказом Держави та виконували свої службові і виробничі обов’язки під дією високого рівня іонізуючого випромінювання, внаслідок чого – втратили імунітет та отримали ряд невиліковних хвороб, які спричинили інвалідність.
Безневинними жертвами Чорнобильської катастрофи стали і ті громадяни, які проживали на момент аварії поблизу Чорнобильської АЕС і були евакуйовані з зони лиха та піддалися значному іонізуючого випромінювання.
Також проблемними є питання на територіях з підвищеним рівнем радіації, що потребують розумного вирішення на державному рівні.
Приймаючи Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" держава врахувала положення Віденської конференції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також Конвенції про права інвалідів, взявши на себе відповідальність за завдану шкоду постраждалим громадянам і зобов’язалась відшкодувати іі за:
1. Пошкодження здоров’я або за втрату працездатності громадянами, та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
2. Втрату годувальника, якщо його смерть пов’язана з Чорнобильською катастрофою.
Конкретні норми певного відшкодування завданої шкоди, встановлені інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи положеннями статей 20, 50, 52, 54, 67, 71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зокрема, згідно з положеннями частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлюються державні мінімуми пенсій, коли в усіх випадках їх розміри для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.
З прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не лише змінилися розміри пенсій, але й ускладнилися їх розрахунки.
Наприклад, солдати строкової служби, не маючи з об’єктивних причин на час ліквідації наслідків аварії заробітної плати, їм, Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено призначення пенсії у відповідних мінімальних розмірах. Проте, ці розміри, всупереч норм Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підміняються і встановлюються Постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що прямо порушує їх всебічні права.
Аналогічні ситуація склалася з військовослужбовцями, які були мобілізовані із запасу через військкомати, а також з громадянами, які відряджалися на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС міністерствами і відомствами та були залучені до робіт з ліквідації наслідків цієї аварії, але при цьому за основним місцем роботи або служби не мали високих заробітків.
Ми, представники громадських чорнобильських організацій різних рівнів та ініціативних груп громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, звертаємо увагу, що з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обмежено і порушено права громадян, які закріплені Конституцією України, зокрема статтями 6, 8,19, 22, 24. 25, 27, 28, 29, 40, 47,51, 52, 55, 56, 57, 58, 59. 60, 61, 62, 63 та Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Внаслідок невиконання положень статей Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особливо частини четвертої статті 54, з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Україну накрила хвиля перманентних акцій протесту чорнобильців та масових звернень до органів правосуддя України та Європейського суду з прав людини.
За дорученням Прем’єр-міністра України, ще у жовтні 2012 року, було розпочато діалог з частиною громадських чорнобильських організацій, мета котрого була – знайти компромісні рішення, які б дозволили врегулювати ситуацію з пенсійним забезпеченням громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Внаслідок обопільних переговорів, такі компромісні рішення було знайдено і вони полягали у поетапному підвищенні пенсій та приведення їх до розмірів, передбачених статтями 54 та 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У квітні 2013 року, такі рішення були готові, залишалося їх лише закріпити на законодавчому рівні та зняти таким чином напругу і невдоволення у суспільстві та чорнобильському середовищі.
Проте, до сьогоднішнього дня остаточних рішень так і не прийнято, що викликає справедливе невдоволення та обурення великої кількості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У зв’язку з бюджетним процесом, який в розпочинається в Україні у вересні місяці, ми, представники громадських чорнобильських організацій різних рівнів та ініціативних груп громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що зібралися на цей з'їзд, вимагаємо – негайного врегулювання пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на підставі норм Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з урахуванням раніше досягнутих компромісів у ході діалогу з чорнобильськими громадськими організаціями.
Наші вимоги залишаються незмінними та полягають у приведенні Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у відповідність з положеннями частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в яких передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.
У разі ігнорування наших вимог, змушені будемо вдатися до відновлення масових акцій протесту, а також застосувати інші засоби із захисту своїх прав.
Немає коментарів:
Дописати коментар