На якому рівні доходи бюджету?
До загального фонду державного бюджету за січень 2014 року надійшло 22,5 млрд. грн. (з врахуванням суми відшкодування ПДВ в обсязі 5,2 млрд. грн.). При цьому план для податкових органів на січень 2014 року передбачав надходження у сумі 12,96 млрд. грн., однак, було отримано 11,69 млрд. грн. Митники очікували 8,97 млрд. грн., але не вклалися на 2,95 млрд. грн.
Загальне недовиконання по фіскальному блоку становить 4,22 мільярди. Які вже тут розмови про податкові надходження на рівні 2013 року?
Давайте порівняємо абсолютні значення по основним податкам січня 2014-го із січнем 2013 року.
Так, податку на прибуток у січні цього року надійшло 547,7 млн. грн., що склало лише 39,9% від планового показника на цей місяць. У порівнянні з січнем 2013 року отримано коштів більше лише на 21,7 млн. грн.
За перший місяць ПДВ надійшло в сумі 8,7 млрд. грн., при цьому невиконання плану становить 1,1 млрд. грн. Слід зазначити, що у минулому році справи з ПДВ йшли дещо краще. Так, було отримано 9,6 млрд. грн., а виконання плану становило 96,6%.
На фоні значного невиконання планових надходжень із збору ПДВ відверто незрозумілим виглядає рішення щодо відшкодування цього податку з державного бюджету. Так, влада при планових показниках січня в обсязі 4,05 млрд. грн. фактично відшкодувала 5,18 млрд. грн. Перевищення планових показників становило 1,13 млрд. грн. або 27,8%. Цікаво, чим обумовлені такі рішення та дії, і яким саме компаніям було здійснено понадпланове відшкодування? Не виключено, що перед загрозою відставки кабінету Миколи Азарова окремі ФПГ, близькі до колишнього керівника уряду, пролобіювали понадпланове повернення ПДВ.
Не назвеш успішними і показники по акцизному збору. Поточного року до бюджету надійшло 2,05 млрд. грн., при тому що минулого року цей показник становив 2,48 млрд. грн.
Функціонування податку на додану вартість тісно пов’язано із станом національної економіки. Зменшення податкових надходжень в цілому, та ПДВ зокрема, свідчить про негативні процеси, що відбуваються в економіці.
Нині ми є свідками затяжної економічної кризи, яку не хоче визнавати влада. Однак, як кажуть, факти річ непоступлива. За останніми даними Держстату Індекс промислової продукції у січні–грудні 2013р. порівняно з відповідним періодом 2012р. становив 95,3%.
Виникає питання: якщо податкові надходження скорочуються, то за рахунок яких джерел фінансується державний бюджет? Вже традиційною стала практика використання можливостей Нацбанку та застосування державних запозичень. Так, при плані відрахувань від НБУ в 1 млрд., було перераховано 4,04 млрд. грн. При запланованих запозиченнях у першому місяці поточного року у 4,2 млрд. грн., на внутрішньому ринку було залучено боргів на суму 5,2 млрд. грн.
Причиною для таких дій є необхідність фінансування поточних видатків держави, оскільки план виконання за видатками у січні виконано майже 100%.
Все це призвело до того, що загальний фонд державного бюджету за січень 2013 року виконано із дефіцитом, що вже перевищив 3 млрд. грн.
Зрозуміло, що держава повинна виконувати свої зобов’язання, але якою ціною?
Касові видатки загального фонду державного бюджету за січень 2014 року становили 26,6 млрд. грн. При цьому однією з найбільших статей витрат є обслуговування державного боргу.
Взагалі, проблемні питання боргової політики у 2014 році виходять на перший план економічної безпеки держави. Стає все більш очевидно: "тягнути" борги, що так стрімко зростають, - Україна скоро не зможе.
Так, якщо у січні 2013 року обслуговування держборгу коштувало бюджету 2,2 млрд. грн., то у січні поточного року цей обсяг зріс майже на мільярд і дорівнював 3,05 млрд. грн.
У лютому, за попередніми оцінками, обсяг платежів за державним боргом становить 16,8 млрд. грн., з яких 6,7 млрд. грн. - це погашення позики МВФ та 2,7 млрд. грн. – погашення ОВДП 2012 року. Лютневе боргове навантаження є одним з найбільших у поточному році. Безумовно, що на фоні зростаючого дефіциту та відсутності позитивних перспектив в економіці це буде надскладним завданням для уряду.
Доходи та соціальна сфера
Зменшення доходів бюджету, безумовно, відбиватиметься ситуації у соціальній сфері. Передусім, мова йде про виплату пенсій.
Слід зазначити, що сьогодні це питання привернуло до себе увагу з боку ЗМІ та громадськості.
У свою чергу, уряд ще наприкінці минулого року почав створювати для Пенсійного фонду умови для додаткового маневру.
У листопаді, у терміновому порядку, було внесено зміни до постанови Кабміну щодо можливостей Пенсійного фонду брати позики на виплату пенсій, а у законі про державний бюджет на 2014 рік для цього запровадили окрему статтю. Покриття витрат, пов’язаних з обслуговуванням таких боргових зобов’язань, здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету.
Разом з цим, ми можемо припустити, що чиновники, при формуванні бюджету на поточний рік, прогнозували дефіцит коштів для виплат пенсій.
По-перше, в Україні продовжується так звана пенсійна реформа, однією із складових якої є збільшення пенсійного віку для громадян. З цієї причини та за рахунок скорочення населення, кількість пенсіонерів зменшується. За даними Держстату чисельність пенсіонерів у 2013 році скоротилась на 181 тис. осіб.
По-друге, влада запланувала збільшення доходів бюджету від надходження податків, за рахунок саме яких і відбувається наповнення Пенсійного фонду. У порівняні з бюджетом 2013 року доходи у 2014-му збільшаться на 44,2 млрд. грн. або на 12,6%.
З іншого боку, "добрі" депутати передбачили зростання розміру пенсій у 2014 році, але це збільшення буде поступовим та майже невідчутним.
При цьому виникає питання: чому при скороченні кількості призначених пенсій та при зростанні доходів бюджету, влада, все ж таки, передбачала збільшення дотацій Пенсійному фонду до 65,3 млрд. грн. та обсяг покриття дефіциту до 22,1 млрд. грн.? (Збільшення у порівнянні із параметрами бюджету на 2013 рік становить 4,1 млрд. грн.).
Все це є свідченням проблем, пов’язаних із виплатою пенсіонерам, прорахунків у здійсненні так званої пенсійної реформи та зменшенням обсягу доходів державного бюджету.
Сьогодні, поряд із варіантами щодо отриманням Фондом позик від державних та комерційних банків, уряд розглядає можливість фінансування дефіциту цієї установи через випуск ОВДП з подальшою їх купівлею НБУ. Однак, цей шлях також не є простим, оскільки для операцій первинного викупу комерційні банки не готові виділяти необхідні ресурси. Побоювання останніх цілком зрозумілі – ймовірність отримання позики від МВФ є незначною, що значно збільшує ризики дефолту по держпаперам.
Слід також звернути увагу на фактори, що призвели до скорочення внутрішнього попиту, яке є однією з причини економічного падіння в Україні.
Основною причиною є зменшення трансфертів держави підприємствам та громадянам. Безумовно, трансферти, які виплачуються з бюджету для надання матеріальної допомоги на компенсацію втрат, пов’язаних з оплатою комунальних, транспортних послуг, харчування, путівок на оздоровлення, стипендій тощо, могли б значним чином зберегти кошти, які у подальшому було б спрямовано на внутрішнє споживання, але цих ресурсів все менше.
За підсумками 2013 року, як свідчать дані Держказначейства, план за цим напрямом бюджетної підтримки виконано не було, а обсяг трансфертів у абсолютному значенні, у порівнянні з 2012 роком скоротився приблизно на 1,5 млрд. грн.
Ще одним чинником, який впливає на обмеження економічного зростання в Україні, є відчутне скорочення будівництва. Ця галузь могла б бути потужним локомотивом, але Індекс будівельної продукції у 2013р., порівняно з 2012р., становив лише 85,5%.
Зменшення доходів держави несе значні соціально-економічні ризики, оскільки в загальній структурі доходів населення 60% – це пенсії, стипендії та виплати із соціальної допомоги.
На порозі девальвації
Однією з головних тем сьогодення є падіння курсу національної валюти. Те, чим так довго хизувалася влада, а саме стабільність обмінного курсу, сьогодні стало основним факторів для хвилювань та ризиків, як для підприємців, так і пересічних громадян.
До позитивних наслідків девальвації для української фінансової системи ми можемо віднести принаймні два аспекти.
По-перше, вільне формування валютного курсу може зменшити тиск на золотовалютні резерви НБУ, які за останніми даними становлять лише $17,8 млрд.
По-друге, девальвація може певним чином сприяти українському експорту.
У цьому контексті також важливо звернути увагу на те, що в країнах-сусідах України зараз відбуваються подібні тенденції. Наприклад, в Казахстані девальвація досягла майже 20% рівня, в Росії – на рівні 10%.
Девальвація гривні неминуче призведе до зростання ціни товарів, що імпортуються. За попередніми оцінками ціни на побутову техніку, промислові товари та продукти харчування можуть зрости на 4-5%. Вже подорожчало пальне на стелах АЗС, оскільки частка імпорту у обсягах його споживання складає 75%.
Останні зміни валютного курсу теоретично могли би збільшити податкові надходження до бюджету, після зростання митної вартості імпортних товарів та послуг. Разом з цим, як свідчать останні дані Держстату, обсяги імпорту в Україну скорочуються. Більш суттєве знецінення гривні може, навпаки, призвести до падіння податкових надходжень від імпорту, якщо його споживання різко скоротиться в Україні.
Взагалі, у найближчий перспективі ймовірність зростання світових ринків є незначною, що, у свою чергу, стримуватиме пожвавлення зовнішньоекономічних операцій в Україні і може призведе до рекордно низького сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу. Слабкий попит на нафту позначиться на зменшенні рівня світових цін та, як наслідок, і падіння вартості інших біржових товарів.
Девальвація гривні може стати додатковим чинником збільшення дефіциту бюджету. Як відомо, державний борг України в іноземній валюті становить приблизно 60% від його загальної суми, і, за умови послаблення гривні, витрати на його обслуговування можуть значно зрости.
Перспективи для української економіки сьогодні виглядають не набагато краще, ніж це було торік. Однак, якщо у минулому році економічна ситуація не мала великого впливу на соціальну сферу, нині така загроза стає все більш очевидною.
http://real-economy.com.ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар