11 мільярдів фінансової допомоги від ЄС – сума дуже скромна, зважаючи на масштаби викликів, що постали перед Україною. Таку думку в інтерв’ю DW висловив віденський економіст Василь Астров.
Пакет фінансової допомоги ЄС розрахований на багато років. На скільки, поки не уточнюєтьсяDeutsche Welle: ЄС повідомив про надання Україні фінансової допомоги у понад 11 мільярдів євро. Чи будуть, на Вашу думку, ці гроші спрямовані на порятунок України від банкрутства, чи йдеться про довгостроковий проект підтримки в реалізації реформ?
Василь Астров: Я думаю, радше друге, адже захист від банкрутства - це завдання передусім МВФ. Хоча, якщо я зробив правильний висновок із цифр, із запропонованої ЄС допомоги 1,6 мільярда євро - чітко називаються допомогою для покращення платіжного балансу. Під цим, безсумнівно, розуміється підсилення валютних резервів. Я думаю, велика частина цього пакету спрямована передусім на те, аби країна реалізувала реформи. Насамперед ті, що передбачені угодою про асоціацію, зокрема угодою про глибоку та всеохопну зону вільної торгівлі з ЄС, котру не було підписано у листопаді 2013 року. Ці реформи спрямовані на те, щоб реформувати українське законодавство та економіку та великою мірою привести їх у відповідність до європейських норм. Передовсім Європейська комісія націлена на те, аби Україна імплементувала низку різноманітних реформ, як це зробили інші країни Східної Європи, котрі пізніше стали членами ЄС.
 |
| Експерт Віденського інституту порівняльних економічних досліджень Василь Астров |
Саме так. Вірогідно, мова йде про інфраструктурні проекти - будівництво доріг, інвестиції в енергозбереження, можливо, також про інвестиції у водопостачання, в енергетичний сектор. Це, напевно, стане важливою підтримкою для модернізації економіки.
Минулої осені уряд України відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС, аргументуючи тим, що Євросоюз не готовий надати необхідну фінансову допомогу, аби допомогти в адаптації до умов роботи на європейському ринку. Тепер гроші таки дають. У Брюсселі переосмислили ситуацію чи просто проблема була в недовірі до Януковича?
І те, й інше. Імовірно, представники Євросоюзу вважали, що Янукович підпише і без допомоги. Можна припустити, що в ЄС дещо переоцінили свої переговорні позиції. Але відіграло роль і розуміння того, що надання грошей корумпованому режиму могло бути пов’язане з низькою ефективністю використання коштів. Натомість проблема нового уряду, який таки отримає кошти ЄС, інша. З одного боку, вони демонструють готовність до реформ. Але з іншого, поки незрозуміло, наскільки вони контролюють ситуацію по всій країні і зможуть втілити всі реформи.
11 мільярдів на модернізацію економіки – це багато чи мало? Наскільки це співставно з викликами, які постали перед Україною у зв’язку з необхідністю підвищення конкурентоспроможності до рівня ЄС?
Це лише крихти. Оцінки вартості необхідних реформ різняться. Є оцінки, які базуються на досвіді нових членів ЄС, зокрема, Чехії і Польщі. В Україні ці витрати будуть на порядок вищими, зважаючи на розмір країни та на технологічне відставання. У довгостроковій перспективі дослідники говорять про близько 150 мільярдів євро. Йдеться про період приблизно у десять років. Тобто, 11 мільярдів – це дуже мало. Але краще, ніж нічого.
http://www.dw.de/
Немає коментарів:
Дописати коментар