Якось за підготовкою до свята жінок пропустив дуже цікаву статтю Віктора Гайдака, про рішення Верховного Суду України, щодо довідки про заробітну плату чорнобильцю. Але одна з моїх давніх знайомих дуже емоційно, у стилі "всё пропало" привернула до неї мою увагу. Дякую Віктору Васильовичу за те, що звернув увагу на дуже важливу проблему. В останні часи, всі ми бачимо дуже сильні потуги влади заощадити на соціально незахищених шарах населення, але іноді ці потуги можуть призвести до зворотнього ефекту.
Думаю цей випадок саме такий і вважаю, що нічого страшного не трапилось. Звісно неприємно отримати таке рішення після багатьох років важкої боротьби, але як кажуть "негативний результат - теж результат" і з нього також потрібно мати зиск.
Особисто я вважаю, що можливо суд якоюсь мірою правий. Дійсно потрібно звертатись до підприємства на якому працював позивач, вимагати здійснити розрахунок заробітної плати у тому вигляді у якому вона повинна була бути розрахована, а потім вимагати її виплати з відшкодуванням інфляційних втрат! Скажете "розкотив губу ...", можливо дійсно якось не реально виглядає, але підстави для сказаного є!
Можливо для багатьох поза увагою залишилися два рішення Конституційного суду України, одне від 5 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, а друге від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013. Дуже цікаві рішення, пропоную прийняти до уваги, та активно користуватись. Надаю витяг з них:
"В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат."
"В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем."
Можливо суд, який виніс таке рішення по справі, насправді зробив ведмежу послугу нашій владі! Якби не таке рішення, швидше за все, вказані рішення Конституційного суду нікого особливо і не зацікавили б, а так, вважаю, є непогані шанси на перемогу.
Було б цікаво, як прокоментують цей пост обізнані фахівці? Пишіть, діліться думками, допоможемо один одному.
О.Дерека
Немає коментарів:
Дописати коментар