Ситуація, яка склалася в Україні по відношенню до ліквідаторів Чорнобильської катастрофи та її наслідків критична – сьогодні, фактично, нас поховали всіх заживо – живе тільки «золота» еліта на чолі з паном Войтовим, яка постійно збирається на «мероприятия», де прославляє себе і владу.
11 жовтня 2017 року набирає законної сили Пенсійна реформа в Україні, в якій ліквідатори не побачили для свого злиденного життя ніякого покращення – все стає тільки гірше та гірше.
Що робити в цій ситуації, коли більшість із ліквідаторів знаходиться за межею виживання? – є тільки дві можливості – або своїм ходом на погост, або зібратися і дати бій всій цій гидоті, що сьогодні обідрала нас до останньої нитки.
За всі останні п’ять років, ми так і не отримали від влади простої відповіді – куди ділися ті гарантії, які нам надавала держава, коли посилала нас до ядерного пекла. Як не крути, а в усьому світі діє тільки одне правило – якщо ти втратив працездатність внаслідок порушення норм безпеки з боку адміністрації, власника підприємства, то він буде сплачувати тобі заробітну плату за виконувану тобою роботу до кінця твого життя.
І сплачувати не копійки, за надуманими бандитськими схемами, як в Україні по постанові 1210, а реальну заробітну плату, яку повинні отримувати станом на сьогодення.
Зараз єдиною справедливою вимогою до влади може бути лише вимога віддати нам зароблене кров’ю та неймовірними стражданнями під час чорнобильського пекла.
Як це зробити?
По-перше усвідомити, що норма яка була закладена в статті 54 нашого закону про розмір мінімальної пенсії для інвалідів ліквідаторів ЧАЕС не може бути меншим ніж 6, 8, 10 мінімальних пенсій за віком, є соціальною нормою, хоча б тому, шо компенсація втрати працездатності в мінімальних пенсіях не виміряється – компенсація втрати працездатності, юридично, виміряється виключно в розмірах мінімальної заробітної плати.
По-друге, пригадати самим і нагадати владі, що первинно наш закон мав суто деліктний характер, і нормою статті 54 в першому тексті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ в редакції Закону № 2532-12 від 01.07.92 року, було, цитата:
«Стаття 54. Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку з втратою годувальника
При цьому пенсія по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчою: по I групі інвалідності — семи мінімальних заробітних плат, по II групі інвалідності — п’яти мінімальних заробітних плат, по III групі інвалідності — трьох мінімальних заробітних плат».
Чи законна та справедлива ця норма? – давайте порахуємо.
Нормативно статус ліквідатора радіаційної аварії визначено Конвенцією про захист працівників від іонізуючої радіації № 115, ратифікованою 19.06.68 року та імплементованою діючими в 1986 році Нормами радіаційної безпеки НРБ-76, Основними санітарними правилами роботи з радіаційними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання ОСП-72/80 та спеціальною постановою Ради Міністрів Української РСР та Української республіканської ради професіональних спілок «Об условиях оплаты труда и материального обеспечения работников предприятий, организаций и учреждений, занятых на работах, связанных с ликвидацией последствий аварии на Чернобыльской АЭС и предотвращением загрязнения окружающей среды» № 207-7 від 10.06.1986 року.
Остання постанова визначала, що виконувані роботи по ліквідації аварії та її наслідків є особливо небезпечними, з реальним ризиком для життя, з встановленою найвищою кратністю небезпеки праці – трьох кратною (п.п. 8 п. 1 постанови № 207-7) і належать до списку № 1 (Розділ ХІІІ: п. 1, п.п. а) – «Рабочие, занятые полный рабочий день на работах с радиоактивными веществами и источниками ионизирующих излучений»).
Цією ж постановою передбачено, що в разі каліцтва або захворювання викликаного виконанням робіт з ліквідації аварії та її наслідків, травмованим працівникам компенсації, державні пенсії повинні сплачуватися відповідно до спеціальних Правил, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 3.07.1984 року № 690 (п.п. 1 п. 1 постанови № 207-7).
Ці правила застосовувалися лише в випадках, коли підприємство. Міністерство або держава апріорі визнавали вину за можливе травмування працюючих, в зв’язку з неможливістю здійснити заходи по безпеці праці і передбачали, що державні пенсії потерпілих за втрату працездатності при відсутності необхідної кваліфікації, професіонального досвіду, не можуть бути меншими ніж оклад (ставка) не нижче 2 розряду по тій роботі, яку виконував потерпілий (п. 15 Правил № 690).
Тобто державні пенсії не могли бути меншими ніж 1,09 (мінімальне підвищення для 2 тарифного розряду, ЕТСР, 1985 рік) х 2 (здвоєна тарифна ставка за роботу на забрудненій радіацією поверхні, п.п. 1 п. постанови 207-7) х 2 (мінімальна кратність за ризик переопромінювання п.п. 2 п. 1 постанови № 207-7) х 1,6 (п.п. 4 п.1 постанови № 207-7), що дорівнює 7 мінімальним заробітним платам при втраті 100 % професіональної працездатності.
Тому це право на отримання державної пенсії в розмірі не меншому ніж 7 мінімальних заробітних плат на місяць, в нас існувало с самого початку ліквідації аварії, її наслідків, коли нас відправляли до радіаційного пекла. Це право визнала Україна і в 1992 році, коли прийняла на себе всю відповідальність за шкоду моєму здоров’ю, втрату працездатності.
Але на всі наші законні та справедливі вимоги ми не отримали жодної відповіді від влади, крім прохань трохи почекати і обіцянок в новому пенсійному законодавстві встановити справедливість для ліквідаторів ЧАЕС.
Цього не трапилось, тому хватить обіцянок – нам самим потрібно зібратися, визначиться що і як робити, з ким це робити і вирішити, яким чином ми маємо жити в подальшому.
Ми пропонуємо всім хто розділяє наші погляди зібратися і остаточно вирішити питання як розміру, так і характеру наших пенсій.
З’їзд Ліквідаторів Чорнобильської катастрофи відбудеться 25 жовтня 2017 року о 10-00 в приміщенні Київського міського Палацу ветеранів, який розташований в Печерському районі за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 11.
Порядок денний:
«Державні гарантії перед ліквідаторами Чорнобильської катастрофи та її наслідків (за втрату працездатності від дії понаднормових рівнів радіації при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС)».
Запрошуємо взяти участь в роботі з’їзду всіх бажаючих.
Віктор Гайдак
Немає коментарів:
Дописати коментар