Українці звикли шукати правди в судах. І хоч вітчизняній Феміді більшість громадян не довіряє, до європейських інституцій у них неабияка повага. У Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) розглядають чимало скарг від наших співгромадян. Часто українці отримують позитивні рішення ЄСПЛ. Щоправда, після того, як людина отримала рішення на свою користь, ще потрібно домогтися його виконання на батьківщині. Як у цьому напрямі рухається Україна, дізнавався «Урядовий кур’єр».
На початок 2018 року Міністерству юстиції вдалося виконати усі рішення Європейського суду з прав людини щодо відшкодування коштів громадянам України. Це прогрес, який визнали ЄСПЛ і Рада Європи.
«90% рішень Європейського суду з прав людини стосуються невиконання рішень національних судів, — розповідає перший заступник міністра юстиції Наталія Бернацька. — У більшості цих справ ідеться про соціальні, зокрема пенсійні виплати. Це стало системною проблемою в ЄСПЛ, де було винесено тисячі рішень щодо невиконання рішень українських національних судів. У 2014 році ситуація була майже критична. За період правління Віктора Януковича накопичилася така велика кількість боргів (більшість з них була в євро, курс якого значно зростав), що ми відчували: це стало ніби борговою ямою, в яку нас затягувало.
Адже відсотки за цими боргами були більшими, ніж ті кошти, які надавали в бюджеті на виконання рішень національних судів. Але завдяки нашій послідовній позиції цю ситуацію вдалося радикально змінити. В результаті Комітет міністрів Ради Європи визнав: протягом 2014—2017 років Україна виконувала рішення не лише щодо виплати грошей, а й розв’язувала системні проблеми».
Здебільшого скарги подавали афганці, чорнобильці, діти війни, які найбільше постраждали за часів Януковича. А все тому, що їм законодавчо надавали пільги, але лише на папері. Про те, що це виключно популістські рішення, було зрозуміло від моменту їх ухвалення, оскільки бюджет банально не мав коштів на такі виплати. Це чи не найяскравіший випадок популізму, за який ми тепер розплачуємося. Звісно, звичайні громадяни вигравали в судах такі справи.
До речі, за останні 10 років на виконання рішень ЄСПЛ було сплачено 1 мільярд 892 мільйони гривень. На виконання рішень ЄСПЛ з 2014 по 2017 роки сплатили 1 мільярд 483 мільйони гривень. Загалом за 2014—2017 роки Міністерство юстиції закрило 125 справ щодо відшкодування коштів громадянам, з яких 100 — лише за останній рік.
«Протягом 2014—2017 років Україні вдалося не лише погасити всі заборгованості, які були на той час, — каже Наталія Бернацька. — Ми можемо відверто сказати, що вже не маємо прострочених боргів за рішенням ЄСПЛ. Усе виконуємо вчасно — за три місяці після винесення рішення. Це значний прогрес, який визнали ЄСПЛ і Рада Європи. Хоч історично ми завжди посідали перше місце з кінця, коли була найбільша кількість скарг наших громадян проти України. Тоді багато рішень не виконували, а нові надходили. Нині ми на п’ятому місці, тож демонструємо позитивний результат. Сподіваюся, так буде і в майбутньому».
Виконання рішень судів — обов’язок держави перед кожним громадянином і компанією. Це стосується не лише винесених ЄСПЛ, а й вироків національних судів.
У ЄСПЛ діє практика об’єднань скарг, тому коли суд виносить рішення за скаргою, стосується воно здебільшого не одного звернення, а кількох. У найбільшій справі йшлося про 12 тисяч громадян. Були скарги, які зачіпали інтереси 5 тисяч громадян. Тому закриття 125 справ стосується як дуже широкого кола питань, так і великої кількості людей.
«Ми беремо на себе відповідальність і йдемо в суди з позовами проти тих, хто спричинив ці збитки, — додає Наталія Бернацька. — Йдеться і про компанії, і про конкретних посадовців, які порушували права людей. Це можуть бути і слідчі чи прокурори, які, приміром, катували людей. Тобто йдеться про відшкодування не лише матеріальних збитків щодо права власності, а й моральних. Для відшкодування збитків, завданих держбюджету внаслідок виконання рішень ЄСПЛ, Міністерство юстиції подало 823 заяви до Генеральної прокуратури проти компаній або фізичних осіб, які порушували права громадян впродовж 2014—2017 років на суму понад 85 мільйонів гривень. Прокуратура опрацювала матеріали щодо 1823 заявників. І вже встановлено, чи була провина конкретної особи, чи можуть вони знайти того, хто винен, що ЄСПЛ виніс своє рішення. 722 такі заяви Мін’юсту ще розглядають у Генпрокуратурі. Вони стосуються 5300 людей, щодо яких ми встановлюватимемо їхню провину в порушенні прав громадян України і наших компаній».
Крім співпраці з правоохоронними органами, за цей період проведено велику роботу, чого ніколи не було. В Мін’юсті й надалі працюють у цьому нелегкому, але такому важливому напрямі.
Ірина ПОЛІЩУК
При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар