-->
☢ ☢   Любите Родину - Мать вашу!        Якщо ви не боретеся за свої права, у вас їх заберуть!        Заявка на кредит онлайн        Бесплатные кредитные карты        Реклама в анонімних оголошеннях    ☢ ☢

05.07.2018

З Єдиного державного реєстру судових рішень

Категорія справи № 815/2542/18 : Адміністративні справи; Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби).
Надіслано судом: 27.06.2018. Зареєстровано: 28.06.2018. Оприлюднено: 04.07.2018.

Справа № 815/2542/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2018 року
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Подільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся ОСОБА_1 до Подільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про:

зобовязання провести перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2017р. з урахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою суду від 30.05.2018р. відкрито спрощене провадження по даній справі. З урахуванням положень ст. 263 КАС України, розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення №61/Г-2 від 17.05.2018р. «Про відмову у перерахунку пенсії» порушує право позивача на соціальний захист, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у звязку з чим, пенсія повинна бути виплачена з розрахунку пятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, як це гарантовано ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991р.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (15.06.2018р. за вхід. №16976/18) у якому представником відповідача зазначено, що пeрeрaxунoк пeнсії відпoвіднo дo ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» №796-XII від 28.02.1991р. проводиться oсoбaм, які брaли учaсть у ліквідaції нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, іншиx ядeрниx aвaрій тa випрoбувaнь, у військoвиx нaвчaнняx із зaстoсувaнням ядeрнoї збрoї під чaс прoxoджeння дійснoї стрoкoвoї служби і внaслідoк цьoгo стaли oсoбaми з інвалідністю, тобто даний перерахунок передбачено тільки особам які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби. Відповідач зазначає, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, а як військовозобовязаний, який призваний на військові збори, у звязку з чим, не набув права на отримання пенсії виходячи з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов відповідача, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд, встановив наступне.

14 травня 2018 року позивач звернувся до Подільського об'єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991р., обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням № 61/Г-2 від 17.05.2018 року Подільським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Одеської області, ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку призначеної пенсії з 01.10.2017р. у пятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року. (а.с. 8)

Позивач у позовній заяві стверджує, що починаючи з 01 жовтня 2017 року Подільським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Одеської області неправильно нарахована та виплачувалась пенсія, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ із змінами внесеними 03.10.2017р. згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом встановлено наступне.

Статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на Пенсійний фонд покладено керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991р., що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Тобто, військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані користувались всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод і несли усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992р.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

За правилами ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» №1934-XII від 06.12.1991р., держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників ЗС України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» №796-XII від 28.02.1991р., військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обовязків військової служби (службових обовязків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Суд встановлено, що згідно копії Військового білету НО №3009976 від 16.04.1976р. та довідки №4 від 08.11.2002р., позивач у період з 03.05.1986р. по 09.05.1986р. приймав участь у ліквідації на ЧАЕС при в/ч 44316, був призваний на військові збори як військовозобовязаний. (а.с. 13, 19)

Відповідно акту огляду МСЕК Серії 2-18 ОВ №060980 позивачу 23.06.2008р. встановлено ІІ групу інвалідності по захворюванню повязані з виконанням обовязків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та у відповідності до копії посвідчення Серія А №411464 - позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії. (а.с.14, 18)

Суд при вирішенні справи по суті, враховує також висновки Верховного Суду України, за подібних за своєю суттю правовідносин, викладених у постанові від 01.03.2016р. у справі №21-1887а15, згідно яких, громадяни з числа військовозобовязаних в період проходження військових зборів вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні з іншими військовослужбовцями.

На підставі викладеного, суд зазначає, що військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані мають користуватись всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян в рівній мірі, у звязку з чим, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про визнання неправомірними дій Подільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, щодо відмови у порахунку пенсії ОСОБА_1, у звязку зі зміною ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017р. «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З врахуванням набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №851 від 15.11.2017р. - з дня опублікування та застосування її положень з 01.10.2017р., суд визнає право позивача на перерахунок пенсії з 01.10.2017р.

У звязку з чим, суд вважає за необхідне зобовязати Подільське обєднане управління Пенсійного фонду України Одеської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, обчисленої у пятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2017р. з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1, оскільки громадяни з числа військовозобовязаних у період проходження військових зборів вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні з іншими військовослужбовцями.

Оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 691490139255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 66300, Одеська обл., м. Подільськ, вул. Гетьманська, 21) до Подільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (адреса: 66300, Одеська обл., м. Подільськ, вул. Шкільна, 2-Б) про визнання неправомірними дій, щодо відмови у порахунку пенсії, у звязку зі зміною ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017р. «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобовязання провести перерахунок та виплату пенсії, обчисленої у пятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2017р. по теперішній час з урахуванням вже виплачених сум задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Подільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (адреса: 66300, Одеська обл., м. Подільськ, вул. Шкільна, 2-Б), щодо відмови у порахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 66300, Одеська обл., м. Подільськ, вул. Гетьманська, 21), у звязку зі зміною ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017р. «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобовязати Подільську обєднану управління Пенсійного фонду України Одеської області (адреса: 66300, Одеська обл., м. Подільськ, вул. Шкільна, 2-Б) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 66300, Одеська обл., м. Подільськ, вул. Гетьманська, 21), обчисленої у пятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2017р. з урахуванням вже виплачених сум.

У звязку з тим, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Балан Я.В.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

I am free