Заява про злочин

Копії:

Головне управління національної поліції Херсонської області м. Херсон, вул.. Лютеранська, буд. 4, 73000 Гаранту Конституції - Президенту України П. О. Порошенко м.Київ, вул. Банкова, 11, 01008 Генеральному прокурору України Ю. В. Луценко м.Київ, вул. Різницька, 13/15, 01011 Міністру юстиції України П. Д. Петренко м.Київ, вул. Городецького, 13, 01001 Голові правління Пенсійного  Фонду  України О. Б. Зарудньому м.Київ-14.вул.Бастіонна, 9, 01601

ЗАЯВА ПРО ЗЛОЧИН

(в порядку ст. 97 КПК України)

про притягнення винних посадових осіб до кримінальної відповідальності за невиплату пенсії, невиконання судового рішення та перевищення влади або службових повноважень

В грудні 2007 року я звернувся до Новокаховського міського управління ПФУ Херсонської області з заявою про здійснення перерахунку та виплати мені пенсії як інваліду-чорнобильцю згідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отримавши відмову Новокаховського управління ПФУ я вимушений був звернутися до Новокаховського міського суду Херсонської області в квітні 2008 року.

09 червні 2008 року Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області по Справі 2-а-69/08/2017 в задоволені позову до Управління Пенсійного фонду України у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання дій неправомірними, здійснення перерахунку пенсії – відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням я подав апеляційну скаргу.

13 липня 2009 року Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду по Справі 2-а-69/08/2017 мою апеляційну скаргу задовольнили частково:

«Постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 червня 2008 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області щодо відмови в перерахунку основної та додаткової пенсій з 22.05.2008 р. у відповідності зі ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду-чорнобильцю ІІ групи першої категорії.

Забов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до ст..49, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру основної пенсії в вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду,завдану здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. В іншій частині позовних вимог відмовити.»

Не погодившись з даним рішенням я, та управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області подали касаційні скарги.

29 вересня 2010 року Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційні скарги задоволено частково.

«Касаційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області та позивача задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2009 року за позовом позивача до управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області про визнання дій неправомірними та забов'язання здійснити перерахунок пенсії скасувати, а справу направити на новий розгляд до Одеського апеляційного адміністративного суду.»

22 квітня 2011 року Одеським апеляційним адміністративним судом була прийнята нова Постанова:

«Апеляційну скаргу ... – задовольнити частково. Постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 червня 2008 року – скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою позов до Управління Пенсійного фонду в м. Нова Каховка про визнання дій неправомірними та забов'язання здійснити перерахунок пенсії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області щодо відмови в перерахунку основної та додаткової пенсій з 22 травня 2008 р. у відповідності зі ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду-чорнобильцю ІІ групи першої категорії.

Забов'язатиУправління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до ст..49, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру основної пенсії в вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. В іншій частині позовних вимог відмовити.»

Не погодившись з даним рішенням я знову подав касаційну скаргу.

24 квітня 2013 року Вищий адміністративний суд України по Справі К/9991/28903/11 Ухвалою скасував Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду :

«Касаційну скаргу ... задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року в цій справі скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.»

08 липня 2013 року Одеський апеляційний адміністративний суд прийняв нову Постанову по Справі № 2-а-69/08/2117 :

«Апеляційну скаргу ...  - задовольнити.

Постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 червня 2008 року – скасувати.

Прийняти у справі нову постанову,якою адміністративний позов ...  до управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області про визнання дій неправомірними та забов'язання здійснити перерахунок пенсії – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області щодо відмови в перерахунку основної та додаткової пенсій ... з 01 вересня 2006 року відповідності до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду-чорнобильцю ІІ групи першої категорії.

Забов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області здійснити ...  перерахунок та виплату з 01 вересня 2006 року як інваліду ІІ групи, І категорії основної пенсії, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..49, 50, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, забезпечивши відповідні виплати з відрахуванням раніше виплачених сум.»

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції Управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області подало касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2013 р. по Справі К/800/57294/13 Новокаховському УПФУ було відмовлено у відкриті касаційного провадження.

РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ НАБУЛО ЧИННОСТІ ТА Є ОБОВ'ЯЗКОВИМ ДО ВИКОНАННЯ, ЩОДО ПЕРЕРАХУНКУ ТА ВИПЛАТИ МЕНІ ПЕНСІЇ У ВІДПОВІДНОСТІ ДО НОРМ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ.

Потім ще двічі Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області зверталося до судів першої та апеляційної інстанцій з позовами про відстрочення виконання Постанови Одеського апеляційного суду по Справі 2-а-69/08/2117 від 08 липня 2013 року та з позовом про заміну способу виконання судового рішення - СУДАМИ ОБОХ ІНСТАНЦІЙ УПФУ в м. Нова Каховка Херсонської області В ЗАДОВОЛЕНІ ПОЗОВІВ БУЛО ВІДМОВЛЕНО.

АЛЕ НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА НОРМИ КОНСТИТУЦІЇ ТА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ НЕ ВИКОНАЛО ПОСТАНОВУ СУДУ.

Одночасно зазначу, що окрім рішень національних судів Держави Україна по Справі 2-а-69/08ю.жлд/2117 25 липня 2013 року Європейським судом з прав людини було прийнято Рішення, яким було забов'язано Державу Україна виконувати рішення національних судів, щодо нарахування та виплати моєї пенсії - Application no. 56301/12.

На підставі моєї заяви державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Херсонській області відкрито виконавче провадження та зобов’язано боржника протягом семи днів виконати судове рішення, проте протягом тривалого часу остаточне рішення Одеського апеляційного адміністративного суду не виконано, а мені не сплачено гроші по виниклій з вини Новокаховського УПФУ заборгованості з 01 листопада 2011 року по 08 липня 2013 року-до моменту набуття чинності Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду по Справі № 2-а-69/08/2117.

Також Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області не проведено перерахунок у відповідності до Постанови Одеського апеляційного адміністративного суду по Справі № 2-а-69/08/2117 :

«Забов'язатиУправління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області здійснити ...  перерахунок та виплату з 01 вересня 2006 року як інваліду ІІ групи, І категорії основної пенсії, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду,завдану здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..49, 50,  ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, забезпечивши відповідні виплати з відрахуванням раніше виплачених сум.»

Та моя пенсія не виплачується у повному розмірі до цього часу.

При цьому, на мої неодноразові звернення щодо зволікання з виконанням судового рішення в УПФ України в м. Нова Каховка Херсонської області (начальник Мєтляєва Л.А.) мене запевняли, що належні мені грошові кошти (заборговану доплату до пенсії) буде виплачено, але нарахування було здійснено не в повному обсязі.

Вже минуло п'ять років і факт ухилення з боку посадових осіб боржника від виконання вимог державного виконавця та судового рішення є очевидним, як і факт порушення вимог ДВС та чинного законодавства - ст. 124 Конституції України і ст. 255 КАСУ, якими передбачено, що судові рішення, які набрали чинності є обов’язковим до виконання всіма посадовими особами на всій території України.

Саме тому умисні дії чиновників управління, що пов’язані з невиконанням службовою особою постанови суду, містять ознаки злочину, передбаченого ст. 382 КК України.

Оскільки посадовими особами управління ПФУ мені не виплачується підвищена пенсія у повному розмірі, що визначена судовим рішенням, дії чиновників, що полягають у невиплаті пенсії чи іншої установленої законом виплати більше ніж за один місяць, містять ознаки злочину, передбаченого ст.175 КК України.

Окрім того, прикриваючись постановою КМУ від 06.07.11 за № 745 постановою КМУ № 1210 від 23.11.2011 р., та мотивуючи відсутністю коштів для виконання рішення суду і вказівками керівництва, службовими особами управління пенсійного фонду гроші не виплачено, а, також, зменшено розмір пенсії, підвищення до якої (донарахування) було здійснено відповідно до попередніх судових рішень, що вже набрало законної сили. Такі вчинки кваліфікуються як вчинення дій, які явно виходять за межі наданих прав, чи повноважень службових осіб, оскільки моїм правам та інтересам вже заподіяно істотної шкоди (ст. 365 КК України).

У зв'язку з прийнятям Кабінетом міністрів України Постанови КМУ від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» та затвердженого зазначеною Постановою № 649 від 22.08.18 р. Порядку погашення заборгованості погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду я в черговий раз звернувся до Новокаховського УПФУ Херсонської області з заявою про виконання Постанови Одеського апеляційного адміністративного суду по Справі № 2-а-69/08/2117 від 08.07.2013 р. На цей раз отримав чергову «відписку» за підписом Заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області Д.О.Чекотун, виконавець відповіді Кочурова.

Заяву про перехід мною на пенсію у відповідності до Постанови КМУ 1210 від 23.11.2011 р. Я НЕ ПИСАВ.

МОЯ ПЕНСІЯ ПОВИННА НАРАХОВУВАТИСЯ ТА СПЛАЧУВАТИСЯ НА ПІДСТАВІ ПОСТАНОВИ ОДЕСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ ПО СПРАВІ № 2-а-69/08/2117 від 08 липня 2013 року.

Перш за все, невиконання судового рішення, передбаченого статтею 382 КК України, є злочином із преюдицією, під яким розуміють таке посягання, кримінальна відповідальність за які настає за умови попереднього притягнення цієї ж особи до юридичної відповідальності іншого виду (наприклад, цивільно-господарської, адміністративної, дисциплінарної). Конституція України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Ці положення також відображені у статтях 1, 11 Закону України «Про судоустрій України», із уточненням по колу осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" Відповідно, об'єктом злочину є порядок діяльності суду як органу правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його рішень. Суб’єктом злочину з урахуванням спеціальних вимог відповідною частиною статті до суб’єкту злочину виступає:

- Фізична особа, проти якої прийнято та винесено судове рішення та зобов’язано вчинити певні дії або утриматись від таких;

- Юридична особа в особі посадової особи – керівника, який виступає від імені та в інтересах такої (достатнім доказом чого буде запис із ЄДРПОУ);

- Службова особа відповідного державного органу як спеціальний суб’єкт злочину, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому.

Предметом злочину за частинами 1-3 ст. 382 КК є судовий акт органів правосуддя (рішення, вирок, ухвала, постанова), який постановлений:

а) судом будь-якої юрисдикції (загальної чи спеціалізованої);
б)судом будь-якої інстанції (першої, апеляційної чи касаційної);
в) судом із будь-якої категорії судових справ (цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних) і
г) набрав законної сили.

За частиною 4 ст. 382 КК – судовий акт не органів правосуддя України, а рішення Європейського суду з прав людини. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Психічне ставлення до наслідків, зазначених у ч. 3 ст. 382 КК, може полягати як в умисній, так і в необережній формі вини. Мотиви злочину можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. У цілому розглядає мий злочин є умисним.

Об’єктивна сторона злочину полягає в одному із таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як:

а) невиконання (ухилення від виконання) вироку, рішення ухвали, постанови суду або
б) перешкоджання їх виконанню.

За частиною 1 ст. 382 КК склад злочину є формальним, бо його об’єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь – дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання), і саме з цього моменту злочин визнається закінченим та набуває триваючого характеру.

Невиконання судового акта – це бездіяльність, що полягає у незастосуванні передбачених законом і судовим актом заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб’єкт був зобов’язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.

Форми (способи) невиконання судового акта можуть бути різними, наприклад, пряма і відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати.

Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов’язана особа хоча відкрито і не відмовляється від виконання судового акта, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання (умисно не розпечатує пошту, не приймає державного виконавця, направляє документ не за адресою тощо).

Перешкоджання виконанню судового акта – це активні дії, які становлять про­тидію реалізації вимог, що містяться в цьому акті, вчинювану з метою недопущення його виконання, наприклад, підкуп або обман державного виконавця, погрози або насильство щодо нього тощо. Якщо перешкоджання виконанню судового акта пов’язане із вчиненням інших злочинів (наприклад, даванням хабара, застосуванням насильства, знищенням документів), дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів.

За частиною 2 ст. 382 КК карається злочин із формальним складом, бо встановлюється відповідальність за ті самі діяння, але вчинені спеціальним суб’єктом – службовою особою. За частиною 3 ст. 382 КК склад злочину може бути як формальним, – коли зазначені у ч. 1 або 2 цієї статті діяння вчиняються: а) службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище (див. п. 2 примітки до ст. 368 КК), або б) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею (спеціальний рецидив – див. коментар до ст. 34 КК), так із матеріальним, — коли ці діяння в) заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб (про характеристику цих ознак див. пп. 3 та 4 примітки до ст. 364 КК).

У останньому випадку обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв ’язок між діянням та передбаченими у ч. 3 ст. 382 КК наслідками, з моменту настання яких злочин і визнається закінченим. За частиною 4 ст. 382 КК карається злочин із формальним складом, об’єктивна сторона якого вичерпується вчиненням такого діяння, як невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, обов’язковість виконання якого зумовлена Законом України від 17 липня 1997 р., яким ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та Протокол № 11 до цієї Конвенції, де зазначено (ч. 1 ст. 46 Конвенції), що Високі Договірні Сторони зобов’язуються виконувати остаточне рішення Суду у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» до виконавчих документів, які підлягають виконанню Державною виконавчою службою України, належать і рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., у ч. 1 ст. 2 якого проголошується, що рішення цього суду є обов’язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 зазначеної Конвенції.

Виходячи із формального складу злочину, останній вважається закінченим при невиконанні вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, з моменту закінчення строку, відведеного на виконання відповідного удового акта, а при перешкоджанні виконанню таких – з моменту вчинення дій, що перешкоджають державному виконавцю або іншим особам, уповноваженим на виконання відповідного судового акту, виконати дію.

Цей висновок кореспондується із статтею 90 ЗУ «Про виконавче провадження», де в частині 2 статті говориться, що за наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів із зверненням – поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону. За наявності такого звернення правоохоронний орган зобов’язаний порушити кримінальне провадження за статтею 382 КК України.

Так, статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У випадку невиконання законних вимог державного виконавця без поважних причин, останній зобов’язаний вчинити передбачені Законом виконавчі дії, як от накладення штрафу, накладення арешту на майно та кошти, розшук майна тощо. Невиконання вимог державного виконавця може проявлятись або у вигляді ухилення від виконання, або шляхом перешкоджання.

Враховуючи вище викладене, звертаюсь до Вас, як до керівників держави Україна та найвищих державних і правоохоронних інститутів влади і переконливо прошу вжити необхідних організаційних заходів й мір реагування щодо притягнення винних посадових (службових) осіб ПФ України до кримінальної відповідальності за невиконання вимог державного виконавця, умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили (за перешкоджання його виконанню), невиплату підвищення до пенсії (її частини), перевищення службових повноважень

На підставі: Конституції України ст.ст. 3, 6, 8, 9, 19, 21, 22, 24, 40, 46, 48, 50, 55, 56, 58, 64, 68, 124, 129, 129-1; Відповідно до ст..49, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які діяли на момент прийняття судового рішення в 2013 році і які не мають зворотної дії в часі;

Постанови КМУ від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду»;

затвердженого зазначеною Постановою №649 від 22.08.18 р. Порядку погашення заборгованості погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду;

Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

Закону України «Про виконавче провадження»;

Постанови Одеського апеляційного адміністративного суду по Справі № 2-а-69/ 08/2017 від 08 липня 2013 року;

Виконавчого листа по Справі 2-а-69/08/2017 від 08 серпня 2013 року.

У відповідності до ст.ст.254, 255, 256, 257, 258 КАС України Керуючись ст. 214 КПК України, ст.ст.364, 365, 382 Кримінального кодексу України

ПРОШУ:

• внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань з приводу невиконання Постанови Одеського апеляційного адміністративного суду по Справі № 2-а-69/ 08/2017 від 08 липня 2013 року відповідно до ст. 382 КК України;
• внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань з приводу зловживання владою або службовим становищем ст. 364 КК України;
• притягнути до кримінальної відповідальності посадових осіб:                                               

Начальника Новокаховського міського управління Пенсійного фонду України Херсонської області Мєтляєву Л.А.;

Заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області Чекотун Д.О.;

Виконавця останньої відповіді ГУ ПФУ в Херсонській області Кочурову.

Відповідь на дану заяву прошу направити на адресу фактичного проживання.

17 жовтня 2018 року