Нагороди ветеранам-пожежникам на Чорнобильскій АЕС (відео)

У Дніпрі привітали ліквідаторів аварії на ЧАЕС з нагоди Дня вшанування ветеранів пожежної охорони. 

У музеї пожежної служби Дніпра провели урочистості з нагоди Дня вшанування ветеранів пожежної охорони. Під час заходу відзначили учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Від Дніпровської міської ради їм вручили годинники та медалі «Захисник Вітчизни», а учні школи № 134 виступили з творчими номерами. 

«Чорнобильці-ліквідатори – це герої, які врятували нашу землю. Батьківщину та й світ загалом. Сьогодні тут, окрім чорнобильців, присутні й школярі – молоде покоління. Це свідчить про спадкоємність. 

Завжди повторюю: у тих, хто не пам’ятає минулого, майбутнього нема. На щастя, у нашому місті пам’ятають про страшну аварію на ЧАЕС і шанують героїв-ліквідаторів. У нас є прекрасна комплексна програма щодо соціального захисту чорнобильців – одна з найкращих в Україні, яка допомагає і ветеранам, і удовам. 

Мер Дніпра Борис Філатов завжди йде назустріч щодо збільшення фінансування такої муніципальної програми. І це не просто кошти на заходи, а дійсно цільова допомога. Цього року фінансування згаданої програми планується збільшити до майже 15 млн грн», – сказав голова Дніпровської міської спілки «Союз Чорнобиль України» Ігор Турчин. 

Зі свого боку начальник відділу соціального захисту населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з питань надання соціальних гарантій пільговим категоріям громадян департаменту соціальної політики ДМР Володимир Плаксій подякував ветеранам-чорнобильцям за їхню мужність і героїзм, які вони проявили під час ліквідації аварії, а також побажав здоров’я, наснаги і сили духу. 

Ветеран-ліквідатор аварії на ЧАЕС Анатолій Репан теж отримав від міської ради пам’ятну відзнаку і подарунок: «Приємно, що до Дня вшанування ветеранів пожежної охорони організували такі урочистості. Це свідчить, що у місті пам’ятають про часи лиха у Чорнобилі, вшановують нас, ліквідаторів. Скажу коротко: було тяжко і небезпечно, але ми про це не думали, а головне – не боялися. Усі мої побратими вважали: якщо не ми, то хто».