Про прийняття за основу Проекту Закону № 3239

 

ВИСНОВОК 

на проект Закону України «Про внесення змін до Закону України 

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали 

внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення 

лікування постраждалих громадян та збільшення для них пільг»

У законопроекті пропонується внести до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) зміни, відповідно до яких постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС особам 1, 2 та 3 категорій надається право «позачергового при необхідності забезпечення лікуванням за кордоном з відшкодуванням за рахунок коштів державного бюджету вартості такого лікування та проїзду до країни, у якій може бути проведено таке лікування» (зміни до п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону). Крім цього, запроваджується безоплатне придбання без обмежень лікарських засобів за рецептами лікарів для постраждалих 1, 2, 3 категорій та постраждалих дітей (зміни до ст. ст. 20, 30 Закону). Пропонується також встановити, що особам, евакуйованим із 30-ти кілометрової зони відчуження у 1986 році та які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюватиметься із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що встановлений законом на 1 січня календарного року (зміни до ч. 5 ст. 57 Закону). Зазначене уточнення щодо визначення дати встановлення мінімальної заробітної плати, на підставі якої визначається пенсія по інвалідності, стосується і інших осіб, перерахованих у цій частині ст. 57 Закону (особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безоплатній основі). Окремі пільги і гарантії для постраждалих осіб надаватимуться за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує двох мінімальних заробітних плат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (зміни до ст. ст. 22, 24, 30 Закону), а не за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, як це передбачено чинними приписами цих статей. 

Головне управління, розглянувши проект, вважає за доцільне висловити щодо його змісту такі зауваження та пропозиції.

1. Звертаємо увагу, що положення нової редакції п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону,  у якій йдеться про «безоплатне придбання без обмежень лікарських засобів за рецептами лікарів», не відповідає вимогам юридичної визначеності, оскільки залишається незрозумілим, хто саме встановлює вказані обмеження.  Крім цього, не враховується, що, зокрема, згідно з п. 9 Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я від 19.07.2005 № 360 (з наступними змінами) забороняється виписувати в одному рецепті лікарські засоби у більшій кількості, ніж зазначена у нормах відпуску, крім певних випадків.

2. Відповідно до ст. 63 Закону фінансування витрат, пов’язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Тому реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових бюджетних видатків. У пояснювальній записці до проекту (п. 5)  зазначається, що «за прогнозними розрахунками додаткові видатки у місяць у 2020 році складуть 293281,8 тис. грн., які можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за кожний місяць у сумі понад 19,7 млрд. грн., а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету». На нашу думку, зазначені джерела є неконкретними й не містять чітко визначених параметрів, які мають забезпечити їх реалізацію, внаслідок чого виникає ризик зростання дефіциту державного бюджету. Слід зауважити, що згідно з вимогами ч. 3 ст. 95 Конституції України «держава прагне до збалансованості бюджету України».

Крім цього, звертаємо увагу, що згідно зі ст. 91 Регламенту Верховної Ради України та ст. 27 Бюджетного кодексу України у разі внесення законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), а такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту подаються пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

3. Враховуючи те, що за змістом відповідних положень п. 3 ст. 116 Конституції України забезпечення проведення політики у сфері соціального захисту віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, вважаємо, що було б логічним отримати щодо проекту відповідний експертний висновок Уряду.

4. Слід також звернути увагу на необхідність коригування дати набрання чинності законом, проект якого розглядається, оскільки визначена у проекті дата (01.06.2020) на даний час не відповідатиме конституційному принципу, за яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України).

Керівник Головного управління                                             С. Тихонюк

Вик.: Т. Макійчук, С. Бортнік, Н. Лаврухіна