Кабінет міністрів має намір змінити підхід до розрахунку прожиткового мінімуму і вже схвалив пакет законопроєктів. За словами прем'єра Дениса Шмигаля, прожитковий мінімум планують застосовувати тільки для визначення основних соціальних гарантій – мінімальної зарплати, мінімальної пенсії за віком, соцдопомоги малозабезпеченим сім'ям тощо. Також в Кабміні хочуть змінити той факт, що на сьогодні близько 180 норм передбачають використання ПМ – впровадити базові величини для розрахунку соціальних виплат і адміністративних зборів. Свої ініціативи уряд повинен подати на розгляд депутатів, а у них є власне бачення прожиткового мінімуму в Україні. «Слово і діло» подивилося, як політсили пропонують визначати цю величину.
Відзначимо, що в парламенті IX скликання тільки три фракції вносили свої пропозиції щодо прожиткового мінімуму.
У «Слузі народу» запропонували встановити ПМ щонайменше 40% від середньої зарплати
Від «слуг народу» в парламенті очікують на розгляд два законопроєкти щодо прожиткового мінімуму: внесення змін до закону «Про прожитковий мінімум» (№1175-3) і зміни до законодавства щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення (№3515) .
У першому законопроєкті депутати запропонували визначити прожитковий мінімум як вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини і збереження його здоров'я набору харчових продуктів, а також вартість непродовольчих товарів і послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб людини.
Новела проєкту – встановити, що розмір ПМ не може бути менше 40% середньої зарплати по країні за грудень попереднього року.
У другому законопроєкті нардепи запропонували визначити прожитковий мінімум як прийнятний рівень витрат, який дозволяє підтримувати достатній рівень життя людини. Він повинен встановлюватися в процентному співвідношенні до середньомісячної зарплати за попередній рік.
У законопроєкті запропоновано наступне процентне співвідношення розміру прожиткового мінімуму до середньомісячної заробітної плати: у 2021 році – 40%, у 2022 році – 41%, в 2023 році – 42%, в 2024 році – 43%, в 2025 році – 44%, в 2026 році – 45%, в 2027 році – 46%, в 2028 році – 47%, в 2029 році – 48%, в 2030 році – 49%, в 2031 році – 50%.
Якщо фактичний розмір ПМ протягом трьох місяців більш ніж на 10% перевищує рівень затвердженого, то Кабмін повинен розглянути питання про його підвищення.
Депутати також запропонували, щоб до 2025 року Кабмін створив орган виконавчої влади, який буде займатися систематичним дослідженням витрат домогосподарств, а також затвердив би методологію формування прожиткового мінімуму, розрахунок якої базуватиметься на фактичних витратах домогосподарств.
ОПЗЖ хотіла встановити розмір прожиткового мінімуму не нижчий за фактичний
Депутати від «Опозиційної платформи – За життя» кілька разів пропонували, щоб рівень встановленого прожиткового мінімуму був не нижчий рівня фактичного.
Зокрема, Наталія Королевська та Юрій Солод подали законопроєкт №1143-1, який їм повернули на доопрацювання. У проєкті передбачено, що Кабмін щороку ще до затвердження Радою держбюджету повинен затверджувати набір харчових продуктів, набір непродовольчих товарів та набір послуг. Нардепи запропонували впровадити норму, щоб розмір прожиткового мінімуму на одну людину був не менше прогнозованого фактичного розміру ПМ.
Якщо все-таки фактичний прожитковий мінімум протягом двох місяців буде перевищувати встановлений, то уряд за 15 днів має запропонувати Верховній раді зміни до держбюджету.
Кілька ініціатив подав Михайло Папієв. Один із законопроєктів – зміни в закон «Про прожитковий мінімум» (1175-1): прожитковий мінімум на одну людину повинні перераховувати з урахуванням фактичного зростання споживчих цін і тарифів, у разі перевищення фактичного розміру ПМ. Парламент все ще не розглянув проєкт.
Також депутат пропонував внести зміни до держбюджету на 2020 рік (постанова №2081), їх відхилили і зняли з розгляду. Постанова передбачала, що в 2020 році прожитковий мінімум на одну людину з 1 січня склав 4 тис. 378 грн, з липня – 4 тис. 597 грн.
Крім того, члени фракції ОПЗЖ вносили в парламент законопроєкт №2123 «Про невідкладні заходи щодо утвердження оновлених наборів харчів, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг та формування на їхній основі прожиткового мінімуму». Проєкт, який повернули на доопрацювання передбачав:
- проведення науково-громадської експертизи набору харчових продуктів, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму;
- для пенсіонерів, непрацездатних осіб, осіб з обмеженою працездатністю врахувати потреби в ліки і медичні послуги, а для дітей від 6 до 18 років потребу в доступі до освіти (до інтернету і навчальної літератури);
- встановити розмір прожиткового мінімуму на основі оновлених даних і врахувати зміни під час формування держбюджету-2020.
Крім встановлення рівня прожиткового мінімуму не менше фактичного, «Опозиційна платформа» також пропонувала підвищити його розмір до рівня не нижче, ніж 60% від середньої зарплати по країні.
Прожитковий мінімум: що пропонували в «Батьківщині»
Фракція «Батьківщина» в питанні прожиткового мінімуму теж не була оригінальною. Депутати на чолі з Юлією Тимошенко пропонували внести зміни в закон, щоб встановлений розмір ПМ був не нижчий за фактичний. Якщо таке буде спостерігатися протягом двох місяців, Кабмін повинен внести в Раду поправки до держбюджету. Ініціатива все ще чекає розгляду.
Крім того, фракція кілька разів подавала такі зміни в державний бюджет на 2020 рік.
У 2019 у «Батьківщини» була пропозиція підвищити мінімальну пенсію до рівня прогнозованого прожиткового мінімуму у вересні-грудні – 3,2 тис. грн.
Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слово і діло»
Немає коментарів:
Дописати коментар