«Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянув проєкт державного бюджету на 2022 рік. Наразі підготовлений Кабміном основний економічний документ країни практично нікого не задовольняє – ні народних депутатів, ні економістів та аналітиків. А тому очевидно, що держбюджет суттєво підкоригуюють. Та чи виправлять усі помилки, яких аж надто багато – покаже час.
Аналізуючи бюджет країни на наступний рік крізь призму соціальної політики, виникають логічні запитання до Міністерства фінансів України. Зокрема, щодо кількості надходжень до зведеного бюджету та до бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внаслідок легалізації неформальної зайнятості громадян, недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, а також усунення корупційних діянь. Ніби й риторичне питання, але таке важливе для наповнення й так дефіцитної казни… Окреме питання функціонування об’єктів, які надають послуги з соціального гарантування – у процесі недбалої децентралізації не враховано низку нюансів щодо реалізації соцполітики на місцях.
Не передбачено у бюджеті на наступний рік фінансування для відновлення норм у законах України, які було виключено або змінено з порушенням статті 22 Конституції України, особливо це стосується пенсійних виплат, допомоги при народженні дитини, різних видів державної допомоги, особливо для дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, осіб з інвалідністю, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, військовослужбовців і членів їхніх сімей та інших громадян України.
Так, прожитковий мінімум на наступний рік планується встановити більш як вдвічі менший за фактичний рівень станом на липень 2021 року.
Продовжуючи невтішну практику минулих років, уряд пропонує Верховній Раді на розгляд проєкт державного бюджету на 2022 рік, який базується на врахуванні основного соціального показника – прожиткового мінімуму для різних соціально-демографічних груп – у розмірах, які не відповідають навіть вимогам сьогодення. Так, у середньорічному вимірі плановий показник забезпечення прожиткового мінімуму не перевищить 44% фактичного прожиткового мінімуму для працездатної особи.
За таких показників неможливо забезпечити навіть основних потреб для фізіологічного виживання – на 2300 гривень людина не може прохарчуватися без шкоди для здоров’я, а не те, щоб оплачувати рахунки за захмарним тарифами на житлово-комунальні послуги. Такий бюджет для людей, для яких соціальні виплати із бюджету є чи не єдиним джерелом існування – це бюджет виживання, а не бюджет розвитку чи інвестицій у людину, як це стверджують урядовці. Тобто планові показники у бюджеті необхідно збільшити як мінімум удвічі у порівняні з тими цифрами, які попередньо розробляються Мінфіном.
У проєкті держбюджету на 2022 рік не враховується (і відповідно не компенсується) зростаюча вартість енергоносіїв, ані через збільшення видатків на надання пільг і субсидій населенню на оплату комунальних послуг, ані передбаченням відповідної субвенції для бюджетів місцевого самоврядування на покриття різниці у тарифах на опалення, гарячу воду та їхнє транспортування.
Видатки на надання житлових субсидій населенню уряд передбачив у межах 38,4 млрд грн і це не враховує зростання цін на природний газ і, як наслідок, зростання ціни опалення і підігріву води. Якщо зважити на заяву того ж таки уряду, то у поточному 2021 році на субсидії не вистачає 12 млрд грн із огляду на те, що станом на серпень поточного року було витрачено вже 92% бюджетних призначень, або 31,4 млрд грн. І це при діючих тарифах на опалення, де газ враховувався по 4 грн/м³. Тобто, в умовах зростання вартості енергоносіїв Уряд запропонував передбачити видатки на субсидії на 8,8 млрд грн (або на 19%) менше за потребу поточного 2021 року.
Повністю зруйновано єдину тарифу сітку як систему оплати праці у бюджетній сфері, зокрема у частині педагогічних і медичних працівників. Додаткова потреба у коштах, не врахована у проєкті бюджету, а це близько 120 млрд грн. Не створено єдиних правил для нарахування і виплати заробітної плати як державних органів так і посад із “грошовим утриманням” суддів і прокурорів. При неможливості унормування цього питання – необхідно збільшити бюджетні призначення для виплати зарплати понад 21 млрд гривень.
Резюмуючи, можу сказати, очевидним є те, що наразі соціальна складова бюджету виглядає дуже слабкою, а в умовах непростого цього року залишати її такою не можна. Оскільки дуже хочеться, аби наступний рік не став для українців періодом чергових потрясінь і виживання, а був часом виходу з кризи і покращення рівня добробуту», – зазначив Михайло Цимбалюк.
Немає коментарів:
Дописати коментар