Не допустити прийняття нової постанови КМУ, яка дублюватиме обмеження прав пенсіонерів, закладені в Постанові №821
Кабінет Міністрів України не повинен приймати новий нормативно-правовий акт на заміну Постанові Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025, якщо його зміст фактично відтворюватиме ті самі правові обмеження щодо виплати пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень.
Постанова № 821 запровадила окремий порядок виплати пенсій, призначених (перерахованих) за рішеннями суду, поставивши фактичне отримання коштів у залежність від спеціальних бюджетних асигнувань, окремого обліку та внутрішніх процедур Пенсійного фонду. На практиці це призвело до того, що значна кількість пенсіонерів, які вже виграли суди й отримали рішення на свою користь, не змогли реально одержати належні їм кошти. Такий підхід суперечить базовим принципам правової держави.
По-перше, право на пенсію та порядок її виплати визначаються законами України, а не підзаконними актами Уряду. Кабінет Міністрів України не має права шляхом постанови змінювати суть пенсійного забезпечення або запроваджувати додаткові бар’єри для виплати вже призначених чи перерахованих пенсій.
По-друге, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим до виконання. Держава не може підміняти виконання судового рішення бюджетною чергою, частковими виплатами або посиланнями на відсутність окремого фінансування. Інакше право, підтверджене судом, стає формальним ілюзорним правом без реального змісту.
По-третє, фінансові показники Пенсійного фонду України не підтверджують необхідності запровадження нових обмежень для виплати пенсій за судовими рішеннями. У бюджеті Пенсійного фонду України на 2026 рік прямо передбачено “доходи минулих періодів” у розмірі 71 177 871,9 тис. грн, а сам бюджет затверджено як бездефіцитний. За таких умов спроби знову запровадити спеціальні бар’єри, черговість чи окремий порядок виплати коштів за судовими рішеннями виглядають не як вимушений крок через брак ресурсу, а як штучне звуження прав пенсіонерів та фактичне відтермінування виконання рішень суду.
По-четверте, пенсіонери, які були змушені захищати своє право в суді, не можуть ставитися у гірше становище, ніж інші одержувачі пенсій. Встановлення окремого механізму виплати саме для тих осіб, чиє право вже підтверджене рішенням суду, створює несправедливу та дискримінаційну практику. Особливу тривогу викликає ризик повторення ситуації, коли після оскарження одного урядового акта може бути прийнята інша постанова з тією самою суттю, але під новим номером і датою. Саме на це вже зверталася увага у зверненнях щодо Постанови № 821.
У зв’язку з цим просимо:
1. Не приймати нову постанову Кабінету Міністрів України на заміну Постанові № 821, якщо вона передбачатиме ті самі або аналогічні обмеження щодо виплати пенсій, призначених чи перерахованих на виконання судових рішень.
2. Утриматися від практики повторного запровадження норм, які фактично звужують зміст права на пенсійне забезпечення та підривають обов’язковість судових рішень.
3. Забезпечити, щоб порядок виплати пенсій відповідав Конституції України, законам України та принципу обов’язкового і повного виконання судових рішень.
4. Ініціювати нормативне врегулювання питання виключно у спосіб, який не погіршує становище пенсіонерів і не ставить виплату належних їм коштів у залежність від штучно створених бюрократичних процедур.
Прийняття нового акта, який лише формально замінить Постанову № 821, але збереже її обмежувальний зміст, означатиме продовження практики звуження конституційних прав пенсіонерів, підрив довіри до судової системи та невиконання державою свого прямого обов’язку перед людьми.
Держава повинна не шукати нові способи відтермінування виплат, а забезпечити реальне виконання судових рішень і повагу до права людини на пенсійне забезпечення.
Немає коментарів:
Дописати коментар