Після вчорашньої зустрічі стало очевидно одне: влада почала боятися людей. Бо коли посадовці уникають прямих відповідей і відкритого діалогу — це не про впевненість у своїй правоті. Це про страх перед правдою.
І знаєте, що найстрашніше я сьогодні зрозуміла? Люди вже настільки виснажені, що їм стає байдуже, від чого помирати — від ворожого «Шахеда» чи від так званого «соціального захисту», який роками морально та фізично добиває людей. Бо коли людина не може нормально купити ліки, доїсти, оплатити елементарне виживання — це теж повільне знищення.
Різниця лише в тому, що ворог ззовні не приховує своїх намірів. А Міністерство соціальної політики робить усе тихо, прикриваючись красивими словами про «турботу» та «реформи». Але люди бачать реальність: забрати, скоротити, переполовинити, відмовити. І все це — під вивіскою соціального захисту.
Учора в Малині, під час зустрічі з представниками Міністерства соціальної політики, профільних комітетів, Пенсійного фонду України, головою Пенсійного фонду України Євгеном Володимировичем Капінусом, заступником міністра Іриною Солодкою та міністром Денисом Улютіним, прямо в залі було озвучено: 8 червня люди, які роками не можуть добитися справедливості, планують зібратися біля стін урядового кварталу, щоб бути почутими Президентом України.
Бо вже третій-четвертий рік поспіль людей фактично виснажують недолугими постановами, рішеннями та обмеженнями з боку Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики та Пенсійного фонду України.
Коли Денису Улютіну поставили пряме питання — чи усвідомлює він, що до Києва приїдуть тяжко хворі люди: онкохворі, люди із серцево-судинними захворюваннями, хворобами кісток та іншими тяжкими станами — він лише кивнув головою і відповів: «Так, розумію».
Але, схоже, вони так і не зрозуміли головного — чому ці люди змушені їхати.
Ми прямо сказали: ця поїздка — це наслідок багаторічної бездіяльності, небажання чути людей та вирішувати проблеми. Це вже оцінка роботи всього Кабінету Міністрів України — і попереднього, і нинішнього складу. Це оцінка роботи Міністерства соціальної політики та Пенсійного фонду України.
Люди їдуть не за політикою і не за конфліктом. Люди їдуть, бо їх довели до межі. І якщо сьогодні хтось із цих людей ризикує власним здоров’ям та життям дорогою до Києва — то це вже прямий наслідок тієї «соціальної політики», яку роками проводять чиновники у своїх кабінетах.
Саме тому серед людей уже звучить пропозиція підготувати колективне звернення до Президента України щодо звільнення голови Пенсійного фонду України Євгена Володимировича Капінуса. Бо посадовець має керуватися законом України, а не постановами та вказівками, які звужують права людей і суперечать рішенням судів та Конституції України.
Люди не просять неможливого. Люди вимагають виконання законів, рішень судів і поваги до людської гідності.
Тому зараз головне — не мовчати й не залишатися осторонь.
Єднаймося. Бо тільки разом люди можуть змусити владу почути народ!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар