-->

03.10.24

Про що говори пенсіонери-чорнобильці під час мітингу в Коростені

На центральній площі Коростеня зранку 3 жовтня зібралися пенсіонери-чорнобильці та просто небайдужі люди, аби взяти участь у мирному зібранні з відстоювання прав постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та дотримання чорнобильського законодавства первинного рівня, тобто 1991 року. Найбільше обурює людей, що в проєкті державного бюджету на 2025 рік 1600 грн беруть величину по судових рішеннях як по мінімальній зарплаті, так і по прожитковому мінімуму, пише КоростеньМедіа.

На зібранні (воно проведене офіційно з дозволу виконкому) було присутньо понад 200 людей, з учасниками спілкувалися представники міської ради, зокрема заступник міського голови Олександр Ясинецький, та районної – заступник начальника управління-начальник відділу соціальної підтримки пільгових категорій громадян та осіб з інвалідністю Коростенської РВА Дмитро Бовсуновський. Були також присутні заступник міського голови Олександр Синицький, поліція та місцеві медіа. На запитання, чому немає знову цього разу представників виконавчої служби, відповідь – запрошували… Представників ПФУ на вулиці теж не було.

Люди виходили до мікрофонів і озвучували свої болі та проблеми, вказуючи на повне порушення чорнобильського законодавства, на знущання над пенсіонерами, яким чорнобильські доплати дають на ліки, а не на розваги, бо люди дуже хворіють, а держава просто не чує і не хоче чути людей, які для неї є просто тягарем!

– Знову в законопроєкті Державного бюджету на 2025 рік закладена незаконна і необґрунтована сума прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати 1600 грн для розрахунку величини по виплатах відповідно до закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Держава просто обкрадає народ! – звертаючись до присутніх, каже коростенка Наталія Бондарчук.

– Ми вимагаємо відновити чорнобильський закон на рівні 1991 року, там все прописано згідно з Конституцією і всіма гарантіями, які надавалися, – каже пані Людмила з Овруча.

Чорнобильці наголошували, що якщо держава не хоче їх чути, вони підуть далі – звертатимуться на міжнародному рівні про виконання Україною законів України!

Також люди вимагали підтримки і з боку міської ради, і з боку народних депутатів та всіх державних структур. Як повідомив заступник міського голови Олександр Ясинецький, вже на сесії міськради 17 жовтня прийматимуть відповідне звернення до Президента, Верховної Ради, КМУ тощо.

– Міська рада на боці людей! – каже Олександр Ясинецький. – Але ми не маємо повноважень приймати ті чи інші рішення, не міський голова, ні місцеві депутати, це питання Верховної Ради. На жовтневу сесію ми плануємо чергове звернення до вищих органів влади, але ви самі є свідками того, які реакції на них. Іноді і відповіді немає.

Отож, як підсумок того, що хвилює людей, – аби не зняли третю зону, бо мова про це вже йде і треба діяти на випередження; щоб прибрали з проєкту держбюджету ганебні пункти, що величиною для розрахунків по судових рішеннях і щодо мінімальної зарплати, і прожиткового мінімуму складає 1600 грн (в третій зоні треба множити на 2, тобто доплата і в кого судове рішення по мінімальній зарплаті, і в кого прирівнено до прожиткового мінімуму складе 3200 грн). До речі, офіційно в проєкті Дербюджету-2025 це звучить так: «Стаття 7. Установити з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для…..осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, – 1600 гривень» і «Поряд з цим, другий рік за ініціативи КМУ у статті 8 законопроєкту пропонується визначати розмір мінімальної зарплати на рівні 1600 грн як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду…».

Турбувало людей і питання, чому з одних знімають доплати в 10 тис. грн, а з інших ні? Але це питання до виконавчої служби…

Основні вимоги офіційно були зачитані всім учасникам зібрання вголос. Зокрема щодо:

  • Відновити права людей шляхом урегулювання однозначного та справедливого законодавства, визначити незаконним і несправедливим ставлення до мінімальної зарплати та мінімального прожиткового мінімуму у всіх законах та інших нормативно-правових актах, прийнятих шляхом змін та доповнень, до яких є така несправедлива умова як неоднозначне ставлення.
  • Мінімальний прожитковий мінімум має бути визначений як одна розрахункова величина з урахуванням всіх життєво необхідних показників, як того вимагає Конституція.
  • Мінімальна зарплата також має бути однозначною, а не маніпулятивною чи дискримінаційною.
  • Державним діячам і народним депутата пам’ятати, що вони діють від імені народу України.

«Отже, вимагаємо – на законодавчому рівні відновити всі ті доплати, котрі були передбачені законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як пенсіонерів, так і працюючих, проживаючих на радіаційно забруднених територіях з урахуванням зростання цін та мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму. Відновити доплату людям, котрі проживають і працюють в 4 зоні», – йдеться насамкінець у зверненні.

Вимоги з підписами учасників мирного зібрання адресуються – Верховній Раді, Комітету з питань бюджету, народним депутатам, Уповноваженому ВР з прав людини, Президенту, КМУ, Національному антикорупційному бюро, Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Міністерству соціальної політики та Пенсійному фонду України.




2 коментарі:

Zina сказав...

коментарі відсутні, взагалі інвалідів чорнобиля: бо вони особи , які працювали у вищіх зонах небезпеки набравши опроміннювання від 10 до 25 рентген або уже зазасвітом, їм нічого непотрібно, а живі отримують пенсійні виплати набагато нижчі чим у постраждалих, але постраждалих набагато більше ( по приписаних по девять осіб у одній оселі) а живуть у Київі та працюють. На термін часу майже сорок років визначених теріторій небезпеки - постраждалими 1986-1990 роках ці особи уже давно за засвітом. А які зареєстровані починаючи з 1990 років вони зробили свій вибір знаючи небезпечну загрозу здоров'ю, яке мають право предявити претензії державі, розясніть мені будь ласка за якими нормами умовами і порядком зазначено у ЗУ 796-12

NEMo сказав...

*КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів*
вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

В И С Н О В О К
Протокол № 191 26 вересня 2024 року
щодо розгляду проекту Закону України
«Про Державний бюджет України на 2025 рік»
(реєстр. № 12000 від 14.09.2024),
поданого Кабінетом Міністрів України**

Розглянувши та обговоривши інформацію… Міністерства соціальної політики України, Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства фінансів України,… Пенсійного фонду України Комітет зазначає наступне.
6. Відповідно до пункту 22 Розділу «Прикінцеві положення» законопроєкту Кабінету Міністрів України доручено переглянути структуру бюджету Пенсійного фонду України та доповнити її напрямами щодо здійснення видатків на виплату ретроспективних судових рішень та на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суддів у розрізі джерел їх виплати, що сприятиме прозорому визначенню видатків Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на виконання судових рішень з питань пенсійного забезпечення.
Разом з тим, на думку Рахункової палати, ймовірність зростання обсягу зобов’язань Пенсійного фонду України, пов’язаних із прийняттям судових рішень з питань пенсійного забезпечення є високою.
За даними Пенсійного фонду України, станом на *01.08.2024* обліковується *647,5 тис рішень суду*, виданих або ухвалених після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких за рахунок коштів державного бюджету необхідно виплатити *74,0 млрд грн.*
Водночас, видатки на забезпечення виконання рішень суду, *як і впродовж п’яти років*, плануються у незмінних сумах – *100 млн грн*, яких, враховуючи стан з невиконанням рішень судів різних інстанцій щодо соціальних виплат населенню, недостатньо. Якщо взяти до уваги обсяги непогашеної заборгованості Пенсійного фонду України, при щорічному *спрямуванні на цю мету 360 млн грн* за КПКВК 2506080 за подібних умов *_знадобиться 200 років*_.
Необхідно зауважити, що забезпечення обсягу видатків на виконання судових рішень безпосередньо впливатиме на збільшення видаткової частини Державного бюджету України, що в умовах воєнного стану та спрямування основних обсягів видатків на забезпечення обороноздатності країни, може призвести до розбалансування бюджету і створення передумов, коли базові потреби держава не зможе профінансувати.
Враховуючи викладене, Комітет вважає, що має бути досягнуто справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу та захистом судових прав заявників у сфері пенсійних та соціальних виплат, з урахуванням фінансових можливостей держави та збалансування додаткових видатків з наявними бюджетними ресурсами, а також забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.
**Комітет вважає необхідним обговорення питання _призупинення на період воєнного стану погашення заборгованості за рішеннями судів_ за рахунок коштів Державного бюджету України з метою забезпечення співрозмірного балансу видатків і доходів Державного бюджету та недопущення накладання додаткових обтяжень на населення…*

Голова Комітету Галина ТРЕТЬЯКОВА

Дописати коментар