Суд подтвердил, что суда в Украине уже нет!

Справа №2а- 193\12

 ПОСТАНОВА

Іменем   України

           20 січня 2012 року суддя Ленінського районного суду м. Луганська Антоненко М.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання дій відповідача незаконними    , -

 ВСТАНОВИВ:

          

Позивач звернувся до суду із відповідним позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність УПФУ в Ленінському районі м. Луганська. В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 році, 1 категорії, інвалідом 2 групи. У відповідності з постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 16.03.2009 року, що набрала законної чинності,  позивачу була призначена  з 01.11.2008 року державна пенсія у відповідності з ч.4  ст.. 54 Закону № 796 в розмірі 8  мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду завдану здоров’ю  в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Крім того, як інвалід війни 2 групи,  у відповідності зі ст.. 134 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»№ 2939-IV від 05.10.2005 року, позивач  отримує додаткову надбавку до пенсії в розмірі 40 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб втративших працездатність, а також щомісячну цільову грошову допомогу інваліду війни в розмірі 50,00 грн.
Позивач зазначає, що постановою  суду Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська було зобов’язано виплачувати позивачу пенсію у відповідності з Законом № 796, що і здійснювалось  до 31.10.2011 року. З 01.11.2011 року відповідач не виконує Постанову суду, а саме  не виплачує позивачу пенсію в розмірі визначеному судом та ст.. 54 Закону № 796. 07.11.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою виплатити пенсію у повному розмірі, однак відповідач відмовився посилаючись на  Постанову Кабінету Міністрів України  № 745 від 06.07.2011 року. На підставі викладеного позивач просить суд  визнати дії  посадових осіб  Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська  в частині відмови від виконання постанови Ленінського районного суду м. Луганська  від 16.03.2009 року та виплатити позивачу пенсію за листопад 2011 року в повному обсязі, відповідно  до ст.. 54 та 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської Катастрофи»від 28.02.1991 року № 796 –ХІІ (с змінами та доповненнями)  та зі ст.. 13 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»№ 2939-IV від 05.10.2005 року, протиправними та незаконними. Утримати на користь позивача з рахунку Управління пенсійного фонду України  в Ленінському районі м. Луганська  недоплачену позивачу суму пенсії за листопад 2011 року в розмірі 5610,84 гривень.

Позивач у судовому засіданні присутній не був, до його початку надав суду уточнену позовну заяву відповідно до якої просив суд  визнати дії  посадових осіб  Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська  в частині відмови від виконання постанови Ленінського районного суду м. Луганська  від 16.03.2009 року та виплатити позивачу пенсію за листопад 2011 року в повному обсязі, відповідно  до ст.. 54 та 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської Катастрофи»від 28.02.1991 року № 796 –ХІІ (с змінами та доповненнями)  та зі ст.. 13 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»№ 2939-IV від 05.10.2005 року, протиправними та незаконними. Утримати на користь позивача з рахунку Управління пенсійного фонду України  в Ленінському районі м. Луганська  недоплачену позивачу суму пенсії з листопада 2011 року по січень 2012 року  в розмірі 12689,70 гривень. Зобов’язати посадових осіб  надати позивачу довідку про наявну заборгованість  по виплаті позивачу  пенсії відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 16.03.2009 року.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, до його початку надала суду  письмові заперечення проти позову, просила розглядати справу за її відсутності.

Судом винесено ухвалу про письмовий розгляд справи.

Суд,  дослідивши матеріали справи,  вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є  учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в  1 категорії, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 та вкладкою НОМЕР_2 /а.с.7/. Є інвалідом 2 групи, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_3 /а.с.8/.

          Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська,  та отримує пенсію.

          Постановою Ленінського районного суду м. Луганська  від 16.03.2009 року року, відповідача у справі було зобов’язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій  за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.11.2008 року, зобов’язавши у подальшому сплачувати пенсію у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  /а.с. 13-16/.  

Позивач звертався до відповідача з вимогою виплатити пенсію у повному розмірі, однак відповідач відмовився посилаючись на  Постанову Кабінету Міністрів України       № 745 від 06.07.2011 року /а.с. 11-12/.

Згідно ст.. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи» фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.

Пунктом 7 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року № 3491-VІ, який набрав законної чинності з 19 червня 2011 року, зазначено, що у 2011 році норми і положення ст.. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року № 3491-VІ, Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 745 від 06.07.2011 року, в якій врегульовані окремі питання стосовно захисту соціальних прав громадян, в тому числі осіб, на яких поширюється правовий статус осіб, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, в межах наявного фінансового ресурсу.

Постановою  КМУ від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення  деяких  розмірів витрат, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету»встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів –учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, не можуть бути нижче для інвалідів 2 групи -1090 грн., та додаткова пенсія -20 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно п.п. 1,6 ст. 92 Конституції України, ст. 71 Закону України від 28 лютого  1991 року № 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі –Закон № 796-ХІІ), відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, ч. 3 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 8 та п.п. 13, 16 Прикінцевих положень загального Закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.    

При перерахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про держбюджет на відповідний рік, із якого визначається  мінімальний  розмір  пенсії  за  віком.   Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва  чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

Усупереч положенням статей 54, 50 Закону № 796-ХІІ Кабінет Міністрів України пунктом 2 Постанови № 1 установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок розмірів пенсій, при тому, що розміри цих сум не відповідають розмірам  мінімальної  пенсії  за віком. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними   актами, вирішуючи даний спір суд дійшов висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 54, 50 Закону №796-ХІІ, підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається  мінімальний розмір пенсії  за  віком.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що уточнені позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.  Тобто, дії відповідача були правомірними.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Постанова КМУ від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення  деяких  розмірів витрат, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету», Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року № 3491-VІ, ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

 У задоволенні уточненого адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання дій відповідача незаконними    - відмовити за необґрунтованістю.

            Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Особи, які  брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

   Суддя:                                                                                                              М.В. Антоненко