ТА Ж ПРОКИДАЙСЯ, УКРАЇНО!

Зі сходу знову йде орда, У браму грюкають ординці. Вставай народе, бо біда… Та ж прокидайтесь, українці! Це не Батий і не Мамай, І не царя Петра полки Не з Муравйовим рідний край Йдуть мордувати моряки! Ця доморощена орда В донецькім виросла краю. Та Україна молода Данину платить вже свою! Змінили тактику ординці, Нема набігів та навали, Вдають із себе українців І яничар підготували. Нема страшніших ворогів, Чим наші, власні яничари, Жорстоких, підлих холуїв, Ненависть сіють, розбрат, чвари. Нема нічого в них святого У цій загарбницькій душі. Їм Україна лиш для того, Щоби отримать бариші. Все захопили і грабують, Повсюди злидні, сльози, страх. Ці матір рідну закатують, Дітей у неї на очах. Автор: ВЕРЕСЮК

Торгують і гендлюють всім, Тих залякали, цих купили. Закони писані не їм, Вони під себе їх змінили. Набрались сили, обнагліли, Відверто нищать Україну, Вже замахнутися посміли На нашу мову солов’їну! В цій епідемії чуми, Що захопила всю країну, В усьому винні тільки ми, То ж прокидайся, Україно! Це наша згода мовчазна Сприяла розвитку орди. Твоя це і моя вина, То ж прокидайся і буди! Буди сусідів і рідню, Буди знайомих, земляків, На бій кривавий, на борню! Згадай відвагу козаків! У наших жилах їхня кров, І вічне прагнення до волі! Ніхто народ не поборов, Щасливої стремління долі! Над нами небо, наче стяг! І на устах свята молитва! Раба у собі вбий і страх, Це наша, вирішальна битва!