На сьогоднішній день однією з найгостріших та болючіших проблем українського судочинства є реальне виконання судових рішень, а оскільки рішення суду за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, окрім того є завершальною стадією судового провадження, тому тільки реальне виконання рішень сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету.
Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
В зв’язку зі змінами правового регулювання примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), Вищий адміністративний суд України узагальнив практику розгляду адміністративними судами справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби в 2011 році.
В зазначеному узагальненні Вищий адміністративний суд України проаналізував декілька спірних питань, які виникають під час розгляду справ цієї категорії, так серед іншого суд висловив свою позицію стосовно оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби при цьому суд перш за все звернув увагу на судовий порядок оскарження.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби встановлено статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до цієї норми, об’єктом оскарження є рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби.
Перелік рішень, які може ухвалювати державний виконавець наведено в Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5. Так згідно до пункту 1.5 цієї Інструкції державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Оскільки, наведений перелік рішень, не є вичерпним, а тому незалежно від того, яким шляхом оформлені рішення, усі вони можуть бути оскаржені.
Крім рішень державного виконавця, оскарженню підлягають рішення інших посадових осіб державної виконавчої служби, до них зокрема належать начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищого органу державної виконавчої служби.
Статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено альтернативний порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби, який залежить від статусу суб’єкта оскарження у виконавчому провадженні. Цією правовою нормою визначено три групи осіб, які можуть оскаржити до суду рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, до них належать:
сторони виконавчого провадження,
інші учасники виконавчого провадження,
особи, які залучаються до проведення виконавчих дій.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі відкриття виконавчого провадження за заявою прокурора він наділяється всіма правами стягувача у виконавчому провадженні, у тому числі правом оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.
Експерти, спеціалісти, перекладачі, суб’єкти оціночної діяльності відносяться до інших учасників виконавчого провадження.
Особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, відповідно до частини другої статті 7 цього Закону України «Про виконавче провадження» є поняті, працівники органів внутрішніх справ, органів опіки і піклування, інших органів та установ.
Інші особи, які не визначені у статтях 82 Закону України «Про виконавче провадження» та 181 Кодексу адміністративного судочинства України, також можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, однак у загальному порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, щодо виконання судового рішення, можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, – до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Порядок розгляду адміністративними судами справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби встановлено статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої цієї статті, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За приписами частини першої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором.
Згідно з частиною першою статті 383 Цивільного процесуального кодексу України правом звернутися до суду із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, мають право сторони виконавчого провадження.
Отже, суб’єктний склад осіб, які наділені правом на звернення до суду в цій категорії справ, визначений Кодексом адміністративного судочинства України, значно ширший порівняно з відповідним переліком, визначеним Господарським та Цивільним процесуальними кодексами України, які наділяють таким правом лише сторін виконавчого провадження, а також прокурора – у господарському судочинстві.
Юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження, яке об’єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, необхідно визначати з урахуванням юрисдикції суду, до якого належить суд, який видав виконавчий документ, та статусу позивача як сторони у виконавчому провадженні, на що зверталася увага вище. У разі коли у зведеному виконавчому провадженні об’єднані виконавчі провадження з примусового виконання рішень, виданих виключно господарськими чи цивільними судами, рішення, дії чи бездіяльність державної виконавчої служби сторони можуть оскаржити відповідно до господарського чи цивільного суду.
Виконавчі документи, видані судами, становлять лише частину рішень, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою. Перелік усіх виконавчих документів наведено у частині другій статті 17 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до цієї норми до рішень інших органів (посадових осіб) належать виконавчі написи нотаріусів, посвідчення комісій з трудових спорів, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу. Ураховуючи положення частини п’ятої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», справи з приводу оскарження виконання цих рішень належать до справ адміністративної юрисдикції.
Справи, заявниками у яких є сторони виконавчого провадження підсудні суду, який видав виконавчий документ, а предметна підсудність по справам заявниками в яких є інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, визначається згідно статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
Територіально справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності щодо виконання виконавчих документів, виданих окружними адміністративними судами, підсудні тим судам, які видали виконавчий документ. Територіальна підсудність інших справ визначається відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Належними відповідачами у справах цієї категорії, в силу Закону України «Про державну виконавчу службу» є:
Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим та головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі – не визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як сторони в адміністративному процесі.
Таким чином, за загальним правилом, сторони виконавчого провадження, їхні представники та прокурор можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, щодо виконання судового рішення, до суду відповідної юрисдикції, яким видано виконавчий документ, а інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби до адміністративного суду, з урахуванням предметної і територіальної підсудності.
Калинников
Немає коментарів:
Дописати коментар