Про оздоровлення за 2012 рік

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року справа №219/271/2013-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2013 року у справі № 219/271/2013 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення допомоги на оздоровлення за 2012 рік,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 11.01.2013 року звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у 2012 році отримав допомогу на оздоровлення у значно меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому вважає дії відповідача неправомірними та просить стягнути недоотриману допомогу на оздоровлення у сумі 5739,00 грн. 

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області щодо невиплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік у розмірі 120,00 грн.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2012 рік у розмірі 120,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами частини першої пункту другого статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з огляду на наступне.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, та є інвалідом 2 групи і перебуває на обліку у відповідача.

Отже позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має право на користування компенсаціями та пільгами, передбаченими ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII (надалі - Закон № 796).

Листом від 27.12.2012 року відповідач повідомив ОСОБА_2, що йому нараховано щорічну допомогу на оздоровлення за 2012 рік у сумі 120,00 грн. (а.с. 6).

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення зазначав, що відповідач, нараховуючи позивачу допомогу на оздоровлення за 2012 рік в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи», діяв в межах наданої компетенції відповідно до норм чинного законодавства, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Статтею 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " передбачена щорічна допомога на оздоровлення, зокрема інвалідам 2 групи у розмірі 5 мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до підпункту 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " викладено в наступній редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи»установлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі і, зокрема для інвалідів 2 групи, починаючи з 2005 р. в розмірі 120,00 грн.

За рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, зазначені вище зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону 796-XII, визнані неконституційними.

Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня ухвалення Конституційним судом рішення про їх неконституційність. Частиною 3 цієї статті передбачено, що матеріальна або моральна шкода, спричинена фізичним або юридичним особам актами або діями, визнаними неконституційними, відшкодовується в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Рішенням Конституційного суду України від 26.12.2011 року № 1-42/2011, за конституційним поданням 49 народних депутатів України. 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визначено, що Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Статтею 3 Прикінцевих Положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» визначено: «Установити, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23,30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік».

На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до п. 2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пен сій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ. Зазначеною постановою Кабінетом Міністрів України не встановлено порядок і розмірі виплати допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону № 796.

Щодо повноважень Кабінетом Міністрів України права визначитися з розміром допомоги на оздоровлення на 2012 рік - то вони не були реалізовані.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо можливості застосування до спірних правовідносин Постанови КМУ № 562, оскільки вона не відповідає Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому до спірних правовідносин має застосовуватися саме зазначений Закон, який є актом вищої юридичної сили ніж зазначена постанова Кабінету Міністрів України.

Стаття 71 Закону № 796, яка має назву "Особливості внесення змін до цього Закону" визначає, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Виходячи з системного аналізу наведених положень нормативно-правових актів, що регламентують спірні правовідносини, апеляційна інстанція дійшла висновку, що на теперішній час при вирішенні спорів вказаної категорії за 2012 рік, слід застосовувати розміри заробітних плат, які були встановлені Законами України про Державний бюджет на цей рік, оскільки обмежень щодо розмірів виплат, передбачених ст. 48 Закону № 796 не було.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції невірно було розраховано суму щорічної допомоги на оздоровлення.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 195 - 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, 

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 у справі № 219/271/2013- задовольнити.

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2013 року у справі № 219/271/2013 - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення допомоги на оздоровлення за 2012 рік - задовольнити.

Визнати неправомірними дії відповідача по ненарахуванню та невиплаті позивачеві допомоги на оздоровлення за 2012 рік.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну компенсацію на оздоровлення за 2012 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.