За підрахунками народного депутата Ярослава Кендзьора, лише близько 20 народних обранців, які засідали чи засідають у сесійній залі Верховної Ради, справді живуть винятково на зарплату. Натомість 2/3 нардепів V cкликання – доларові мільйонери. Відтак, вражає вперте небажання парламентарів відмовитися від величезних пенсій, зарплат та пільг. І вже зовсім цинічним видаються їхні спроби приписати собі різноманітні звання та заслуги, як-от учасник бойових дій.
Те, що українські депутати не бідують, відомо давно. Однак цифри, які зібрали та навели в ефірі журналісти програми «Народний контроль» телеканалу ZIK, що була присвячена пенсійним експериментам над українцями, шокують і вражають своєю несправедливістю та очевидною байдужістю до народу.
Так, щороку армія віп-пенсіонерів в Україні зростає. Якщо 2004-го Україна утримувала 604 нардепи, то 2013-го – вже 1019. Середня пенсія народного обранця – 15427 грн. Відтак лише щомісяця на виплату пенсій депутатам із держбюджету витрачаємо 15 млн 720 тис. 113 грн. За рік це майже 200 млн грн.
Цікавий факт: коли народний депутат виходить на пенсію, держава – як такий собі подарунок – виділяє йому одноразову матеріальну допомогу. А це 12 депутатських окладів, тобто майже 100 тис. грн кожному.
Немалі гроші витрачають із бюджету і на зарплату нардепам. Їх у Верховній Раді 450, середня зарплатня обранця – 20 тис. грн. Це 9 млн грн щомісяця на усіх. 108 млн грн – на рік.
Також кожному депутату раз на рік виплачують подвійний оклад на оздоровлення – а це 40 тисяч грн. За рік набігає 18 мільйонів.
Дві третіх депутатів V скликання – офіційні доларові мільйонери, одна п’ята – гривневі, – повідомив кандидат економічних наук Ярослав Груздевич
Це при тому, що на оздоровлення дітей та інвалідів грошей у бюджеті бракує. Так, на покращення здоров’я депутата Україна виділяє у 33 рази більше коштів, аніж для інваліда – ліквідатора Чорнобильської катастрофи. А ще держава «розщедрилася» на 7,5 грн в місяць на одну людину на придбання ліків.
Як уже розповідав «Народний контроль» у попередніх ефірах, оплачують депутатам і витрати на транспорт, подорожі за кордон. Не гребують депутати і соціальними пільгами. Кілька років тому розгорівся скандал, коли міністри, генерали та депутати отримали звання учасників бойових дій – безпідставно.
«Це наруга з афганців, які реально були на війні, воювали там. Це справді бойові офіцери. А чиновники, які поїхали на один день, попили ракії на Балканах, присвоюють собі звання учасників бойових дій. Це наруга з людей, і ці люди ще живі. Вони бачать, що держава реально із них знущається», – обурюється депутат Львівської міської ради Петро Адамик.
До слова, на офіційний запит «Народного контролю» у Генеральній прокуратурі України відповіли: провели перевірку, в результаті висновок – статуси нардепам дали заслужено. Тож екс-спікер Володимир Литвин – учасник бойових дій. Він сам звернувся до СБУ, щоб йому надали такий статус. Учасник бойових дій у Косові – також Геннадій Москаль. А от Юрію Луценку, який теж свого часу був у відрядженні у Косові, такого статусу не дали.
Натомість у коментарях «Народному контролю» пани Литвин і Москаль заперечили своє перебування у Косові та наявність відповідних пільг.
«Я? Я в Косові не воював. Я не отримую пільг», – сказав як відрізав екс-спікер ВРУ.
Тягнуть гроші із бюджету навіть ті депутати, які вдруге до парламенту не потрапили. Тим, хто після праці у Верховній Раді не може знайти собі роботи, з парламентської каси виплачують матеріальну допомогу: півроку зарплату депутата – 20 тис. грн, згодом меншу. За різними підрахунками, сума утримання парламенту сягає близько мільярда гривень на рік.
Щоправда, самі депутати стверджують: живуть за доходи із власних справ. А зарплати, пенсії – це такий собі маленький бонус. Зрештою, як відомо, частина депутатів навіть не приходять по власну зарплатню. Для них 20 тисяч гривень – копійки.
«За даними Держфінімоніторингу до її розвалу, дві третіх депутатів V скликання – офіційні доларові мільйонери, одна п’ята – гривневі», – повідомив кандидат економічних наук Ярослав Груздевич. Відтак незрозуміло, чому обранці й досі не відмовилися від величезних, за мірками простих українців, зарплат і пенсій.
Цифри красномовно показують, в якій країні ми живемо, які принципи і пріоритети у наших можновладців, – Д. Добродомов
Понад те, Ярослав Груздевич пригадав кричущий випадок, що трапився ще 2007 року: «Тоді уряд обмежив пенсії депутатів до 10 тисяч гривень. У відповідь 51 депутат із Партії регіонів звернулися в Конституційний Суд – і той визнав рішення уряду таким, що порушує права людини. Уявляєте?! А те, що українці животіють на тисячу гривень, – це не порушення прав людини?!»
«Наведені цифри справді не потрібно коментувати. Вони красномовно показують, в якій країні ми живемо, які принципи і пріоритети у наших можновладців, – каже Дмитро Добродомов. – Сьогодні у студії ми неодноразово чули, що справедливість починається з верхів, з голови. У випадку України – саме на політичному олімпі ця справедливість і закінчується».
Немає коментарів:
Дописати коментар