ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2014 року м. Київ К/800/3098/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Голяшкіна О.В.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про перерахунок пенсії.
Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 05.09.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області нарахувати ОСОБА_2 пенсію, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, категорії додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без неправомірних обмежень згідно із приведеним розрахунком та виплатити недоплачену різницю, починаючи з 28.01.2011 року і нарахувати та індексувати таку пенсію в подальшому. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області нарахувати ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю виходячи з розміру 30 відсотків та виплатити недоотриману різницю з 28.01.2011 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області нарахувати ОСОБА_2 14 відсотків доплати за понаднормований стаж і ризницю доплати, починаючи з 28.01.2011 року.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області було задоволено частково. Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 05.09.2011 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково. Позовну заяву ОСОБА_2 в частині вимог за період з 28.01.2011 по 03.02.2011 року залишено без розгляду. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 з 04.02.2011 року пенсію відповідно до статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням середньомісячної заробітної плати за травень - червень 1987 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_2, починаючи з 04.02.2011 року доплату в розмірі 14 відсотків пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_2, починаючи з 04.02.2011 року додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області не погоджуючись з даним рішенням, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_2 подав заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин, положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Крім того, редакція статі 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині встановлення для категорії 2 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, були відновлені з 22.05.2008 року, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно доЗакону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього закону, призначається одна пенсія, щомісячне грошове утримання за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Оскільки, ОСОБА_2 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то її збільшення повинно проводитися згідно норм цього ж Закону.
Крім цього, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за Списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області нарахувати ОСОБА_2 14 відсотків доплати за понаднормовий стаж.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У разі обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Оскільки, ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 05.05.1987 року по 02.07.1987 року, тобто працював на території радіоактивного забруднення два календарних місяця підряд, але в кожному з них менше місяця, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що при обрахунку пенсії позивача необхідно врахувати його середній заробіток, обчислений шляхом додавання заробітку за кожен із цим місяців до заробітку на основній роботі, з наступним діленням отриманої суми на два.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про перерахунок пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Є. Донець
судді: О.В. Голяшкін
В.Ф. Мороз
Немає коментарів:
Дописати коментар