У Верховній Раді України зареєстрований проект Пенсійного кодексу. Відповідний проект закону розміщений на офіційному сайті Парламенту, передає Еспресо.TV.
Як зазначають автори проекту Пенсійного Кодексу у пояснювальній записці, законопроектом пропонується створити на базі Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" єдиний систематизований, уніфікований законодавчий акт, який би регулював правовідносини у сфері пенсійного забезпечення всіх категорій громадян.
При цьому зберігаються всі соціальні стандарти та гарантії щодо пенсійного забезпечення громадян, окрім деяких положень, які є несправедливими та дискримінаційними. Зокрема, скасовується підвищення пенсійного віку та мінімального стажу, необхідного для призначення пенсій, встановлених відповідно до так званої пенсійної реформи.
Документом пропонується скасування надмірних пільг народних депутатів України, суддів. Змінюється порядок розрахунку максимального та мінімального розміру пенсії (максимальний розмір пенсії законопроектом обмежується п’ятьма мінімальними пенсіями за віком, мінімальну ж пенсію пропонується збільшити до двох з половиною прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Крім того, зазначається у пояснювальній записці, реалізація Пенсійного кодексу не випливає на доходну та видаткову частину Державного бюджету України.
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Конституцією України встановлено право кожної людини на гідні умови її життя, що включає зокрема право на соціальний захист. У зв’язку з цим кожна людина повинна мати можливість знати свої права щодо пенсійного забезпечення. Це дає можливість кожній людині свідомо обирати умови праці, враховуючи розмір внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та пільги при призначенні та отриманні пенсії. Прозоре та зрозуміле законодавство з пенсійного забезпечення дає можливість пенсіонерам та особам, які в майбутньому претендуватимуть на призначення пенсії, перевіряти дотримання органами Пенсійного фонду України їх прав щодо соціального захисту.
Водночас на сьогодні законодавство в галузі пенсійного забезпечення знаходиться в такому стані, що до кінця розібратися в ньому частіше за все не можуть навіть професійні юристи, не кажучи вже про пересічних громадян. Окрім складності самої методики розрахунку пенсій існує багато чинників, які практично унеможливлюють розуміння законів, які регулюють право громадян на пенсійне забезпечення. Так, по-перше, питання пенсійного забезпечення в Україні регулюють близько трьох десятків законів. Деякі з цих законів на сьогодні діють в частині. Багато з них містять відсилочні та бланкетні норми. По-друге, розуміння цих законів ускладнюється величезною кількістю змін, внесених до їх окремих положень. По-третє, дуже багато з цих змін на сьогодні вже визнано неконституційними.
Хаос в законодавчому регулюванні правовідносин в галузі пенсійного забезпечення тягне за собою стихійне порушення прав пенсіонерів і як наслідок правовий нігілізм.
Також на даний час існує ряд несправедливих норм, якими встановлюється, зокрема:
необґрунтовано привілейоване пенсійне забезпечення окремих категорій громадян, зокрема суддів, народних депутатів України та інших;
підвищення пенсійного віку та мінімального стажу, необхідного для призначення пенсій, встановлених відповідно до так званої пенсійної реформи.
Варто також зазначити, що зараз розмір мінімальної пенсії за віком прирівнюється до розміру прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність. Дане матеріальне забезпечення не відповідає нормам Конституції України, за якими людині гарантується право на гідні умови життя. Максимальний же розмір пенсії на сьогодні не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Така велика різниця в матеріальному забезпеченні, гарантованому державою, є соціально несправедливою та такою що порушує конституційне право громадян на рівність у правах та гідності.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 26.12.2011 року у справі № 1-42/2011 вказує на те, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. У зв’язку з цим вбачається необхідність у зменшенні соціально несправедливого розриву у розміру пенсій задля забезпечення умов для гідного існування всіх громадян України.
2. Цілі та завдання законопроекту
Законопроект розроблено з метою впорядкування законодавчого регулювання правовідносин в галузі пенсійного забезпечення.
Завданнями законопроекту є подолання хаосу в пенсійному законодавстві, подолання правового нігілізму, недопущення порушень прав людини в галузі пенсійного забезпечення, усунення необґрунтовано привілейованого пенсійного забезпечення окремих категорій громадян, встановлення гідного та справедливого рівня пенсійного забезпечення для всіх громадян.
3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту
Законопроектом пропонується створити на базі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» єдиний систематизований, уніфікований законодавчий акт, який би регулював правовідносини у сфері пенсійного забезпечення всіх категорій громадян.
При цьому зберігаються всі соціальні стандарти та гарантії щодо пенсійного забезпечення громадян, окрім деяких положень, які є несправедливими та дискримінаційними. Зокрема, скасовується підвищення пенсійного віку та мінімального стажу, необхідного для призначення пенсій, встановлених відповідно до так званої пенсійної реформи; скасовуються надмірні пільги народних депутатів України, суддів; змінюється порядок розрахунку максимального та мінімального розміру пенсії (максимальний розмір пенсії законопроектом обмежується п’ятьма мінімальними пенсіями за віком, мінімальну ж пенсію пропонується збільшити до двох з половиною прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
4. Місце законопроекту в системі законодавства
Законопроектом регулюються правовідносини пов’язані із забезпеченням соціального захисту громадян, зокрема пенсійного забезпечення.
Основними нормативно-правовими актами, які регулюють зазначене питання, є Конституція України, Митний кодекс України, закони України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про прокуратуру», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Кабінет Міністрів України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», «Про державну службу», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», «Про зайнятість наелення», «Про підвищення престижності шахтарської праці», «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему», «Про статус гірських населених пунктів в Україні», «Про донорство крові та її компонентів», «Про соціальний захист дітей війни», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про Національний банк України», «Про судову експертизу», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей», Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України».
Реалізація положень цього законопроекту після його прийняття передбачає втрату чинності рядом законів вцілому та окремими нормами. Перелік таких нормативних актів та окремих норм міститься в пункті 13 розділу XVII «Прикінцеві положення» законопроекту.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту Закону України не випливає на доходну та видаткову частину Державного бюджету України.
6. Обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування законопроекту після його прийняття
Прийняття законопроекту забезпечить упорядкування та зрозумілість пенсійного законодавства, забезпечить конституційне право громадян на соціальний захист та гідні умови життя, позитивно вплине на забезпечення рівності громадян перед законом, відновить соціальну справедливість при наданні державою соціальних гарантій та створить передумови для подолання правового нігілізму у даній сфері суспільних відносин.
Народні депутати України О.Б. МИРНИЙ , І.М. МІРОШНИЧЕНКО, Е.В.ЛЕОНОВ
П О Я С Н Ю В А Л Ь Н А З А П И С К А
до проекту Пенсійного кодексу України
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Конституцією України встановлено право кожної людини на гідні умови її життя, що включає зокрема право на соціальний захист. У зв’язку з цим кожна людина повинна мати можливість знати свої права щодо пенсійного забезпечення. Це дає можливість кожній людині свідомо обирати умови праці, враховуючи розмір внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та пільги при призначенні та отриманні пенсії. Прозоре та зрозуміле законодавство з пенсійного забезпечення дає можливість пенсіонерам та особам, які в майбутньому претендуватимуть на призначення пенсії, перевіряти дотримання органами Пенсійного фонду України їх прав щодо соціального захисту.
Водночас на сьогодні законодавство в галузі пенсійного забезпечення знаходиться в такому стані, що до кінця розібратися в ньому частіше за все не можуть навіть професійні юристи, не кажучи вже про пересічних громадян. Окрім складності самої методики розрахунку пенсій існує багато чинників, які практично унеможливлюють розуміння законів, які регулюють право громадян на пенсійне забезпечення. Так, по-перше, питання пенсійного забезпечення в Україні регулюють близько трьох десятків законів. Деякі з цих законів на сьогодні діють в частині. Багато з них містять відсилочні та бланкетні норми. По-друге, розуміння цих законів ускладнюється величезною кількістю змін, внесених до їх окремих положень. По-третє, дуже багато з цих змін на сьогодні вже визнано неконституційними.
Хаос в законодавчому регулюванні правовідносин в галузі пенсійного забезпечення тягне за собою стихійне порушення прав пенсіонерів і як наслідок правовий нігілізм.
Також на даний час існує ряд несправедливих норм, якими встановлюється, зокрема:
необґрунтовано привілейоване пенсійне забезпечення окремих категорій громадян, зокрема суддів, народних депутатів України та інших;
підвищення пенсійного віку та мінімального стажу, необхідного для призначення пенсій, встановлених відповідно до так званої пенсійної реформи.
Варто також зазначити, що зараз розмір мінімальної пенсії за віком прирівнюється до розміру прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність. Дане матеріальне забезпечення не відповідає нормам Конституції України, за якими людині гарантується право на гідні умови життя. Максимальний же розмір пенсії на сьогодні не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Така велика різниця в матеріальному забезпеченні, гарантованому державою, є соціально несправедливою та такою що порушує конституційне право громадян на рівність у правах та гідності.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 26.12.2011 року у справі № 1-42/2011 вказує на те, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. У зв’язку з цим вбачається необхідність у зменшенні соціально несправедливого розриву у розміру пенсій задля забезпечення умов для гідного існування всіх громадян України.
2. Цілі та завдання законопроекту
Законопроект розроблено з метою впорядкування законодавчого регулювання правовідносин в галузі пенсійного забезпечення.
Завданнями законопроекту є подолання хаосу в пенсійному законодавстві, подолання правового нігілізму, недопущення порушень прав людини в галузі пенсійного забезпечення, усунення необґрунтовано привілейованого пенсійного забезпечення окремих категорій громадян, встановлення гідного та справедливого рівня пенсійного забезпечення для всіх громадян.
3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту
Законопроектом пропонується створити на базі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» єдиний систематизований, уніфікований законодавчий акт, який би регулював правовідносини у сфері пенсійного забезпечення всіх категорій громадян.
При цьому зберігаються всі соціальні стандарти та гарантії щодо пенсійного забезпечення громадян, окрім деяких положень, які є несправедливими та дискримінаційними. Зокрема, скасовується підвищення пенсійного віку та мінімального стажу, необхідного для призначення пенсій, встановлених відповідно до так званої пенсійної реформи; скасовуються надмірні пільги народних депутатів України, суддів; змінюється порядок розрахунку максимального та мінімального розміру пенсії (максимальний розмір пенсії законопроектом обмежується п’ятьма мінімальними пенсіями за віком, мінімальну ж пенсію пропонується збільшити до двох з половиною прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
4. Місце законопроекту в системі законодавства
Законопроектом регулюються правовідносини пов’язані із забезпеченням соціального захисту громадян, зокрема пенсійного забезпечення.
Основними нормативно-правовими актами, які регулюють зазначене питання, є Конституція України, Митний кодекс України, закони України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про прокуратуру», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Кабінет Міністрів України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», «Про державну службу», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», «Про зайнятість наелення», «Про підвищення престижності шахтарської праці», «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему», «Про статус гірських населених пунктів в Україні», «Про донорство крові та її компонентів», «Про соціальний захист дітей війни», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про Національний банк України», «Про судову експертизу», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей», Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України».
Реалізація положень цього законопроекту після його прийняття передбачає втрату чинності рядом законів вцілому та окремими нормами. Перелік таких нормативних актів та окремих норм міститься в пункті 13 розділу XVII «Прикінцеві положення» законопроекту.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту Закону України не випливає на доходну та видаткову частину Державного бюджету України.
6. Обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування законопроекту після його прийняття
Прийняття законопроекту забезпечить упорядкування та зрозумілість пенсійного законодавства, забезпечить конституційне право громадян на соціальний захист та гідні умови життя, позитивно вплине на забезпечення рівності громадян перед законом, відновить соціальну справедливість при наданні державою соціальних гарантій та створить передумови для подолання правового нігілізму у даній сфері суспільних відносин.
Народні депутати України О.Б. МИРНИЙ , І.М. МІРОШНИЧЕНКО, Е.В.ЛЕОНОВ
Немає коментарів:
Дописати коментар