Парламентські слухання (стенограма)

"Про зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, об'єкт 
"Укриття" та перспективи розвитку зони відчуження"

4 березня 2015 року, 15 година

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня. Шановне товариство, я прошу займати місця свої. Ще раз доброго дня, шановні учасники парламентських слухань, я вітаю вас. І сьогодні відповідно до рішення Верховної Ради України ми проводимо парламентські слухання на тему "Про зняття з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції, об'єкт "Укриття" та перспективи розвитку зони відчуження".

Я думаю, що ми повинні бути трошки більш свідомі і трошки більш уважні до проблем пов'язаних із Чорнобильською трагедією.

Так сталося, звичайно проходить час, це вже майже 29 років, так, з часу Чорнобильської трагедії. І звичайно, що ця проблема перестала бути такою, можливо, болючою для нового покоління, вона не такою є очевидною, а, тим більше, у зв'язку із проблемами нинішніми, у зв'язку із воєнними діями, у зв'язку із тим болем, який є набагато свіжіший і багато проблем пов'язаних із трагедією, яка сталася на Чорнобильській атомній електростанції 29 років тому, вони відійшли на задній план. Але, я думаю, що той факт, що ми сьогодні зібралися, і, що, ми сьогодні будемо говорити про те, що, про перспективи, так. Про те, що мало б відбутися із тою територією, і з тим об'єктом. І, власне, як ми і самі повинні сприймати для цю проблему свідчить про те, що ми, на щастя, є свідомі того. І ми далі є відповідальними, відповідальним і перед людьми, які брали активну участь у подоланні наслідків Чорнобильської трагедії. І ми є і свідомі того, що буде і з прийдешніми поколіннями. Тому що наслідки Чорнобильської трагедії, вони будуть відчутні ще для нас дуже довго.

Я не буду забирати багато вашого часу. Я переконана, що ви скажете мені і один одному набагато більше, ніж я можу сказати тут вам. Я лише хочу вам запропонувати формат нашої роботи. Ми будемо з вами мати можливість заслухати доповіді, передусім доповідь від Міністерства екології та природних ресурсів, представляти її буде заступник міністра Курикін Сергій Іванович. Також ми зможемо почути голову Державної інспекції і ядерного регулювання України Божка Сергія Георгійовича. А далі для доповіді ми будемо пропонувати 15 хвилин, для співдоповідей від уряду до 10 хвилин, для співдоповіді від профільного комітету також 15 хвилин. А далі будуть доповіді учасників парламентських слухань, які попередньо зголосилися, до 5 хвилин.

Так ми будемо спробувати так, щоб усі бажаючі мали змогу виступити, тобто всі ті, які зголосилися. Але ми будемо дивитися по нашому розпорядку часу. Якщо у нас забракне часу ми, можливо, десь до кінця переглянемо регламент нашої роботи.

Завершити наші з вами парламентські слухання ми повинні о 18 годині.

Для тих, хто вперше бере участь у роботі парламентських слухань, я просто хочу наголосити, що, коли ви будете виступати із трибуни, зліва від вас є годинник, який вам буде показувати час, який у вас залишився для виступу. За 30 секунд до завершення вашого виступу, ви почуєте сигнал. Тому я би просто відразу вас просила зосереджуватися на найважливішому. І коли ви чуєте цей сигнал, просто старайтеся завершувати, підсумувати ваш виступ.

Отож, переходимо безпосередньо до нашої програми наших парламентських слухань. І я запрошую до доповіді Курикіна Сергія Івановича заступника міністра екології та природніх ресурсів.

15:06:45

КУРИКІН С.І.

Доброго дня, шановні пані і панове, учасники парламентських слухань! Нас зібрало сьогодні питання, важливість якого для України залишається незмінною і пріоритетною впродовж довгого часу, і сьогодні у нас є нагода розглянути ту ситуацію, яка сьогодні існує і зоні відчуження на Чорнобильській атомній електростанції і оцінити перспективи розвитку цієї ситуації і вирішення проблемних питань.

Я зупинюсь на питаннях, якими сьогодні опікується Мінприроди. А саме: забезпечення безпечного стану зони відчуження та Чорнобильської АЕС; поводження з радіоактивними відходами, радіологічного захисту населення, реабілітації радіоактивно забруднених територій та розвитку зони відчуження.

Землі зони відчуження віднесені до категорії радіаційно-небезпечних та знаходяться в управлінні Державного агентства України з управління зоною відчуження. Координацією роботи цього агентства в свою чергу опікується Міністерство екології та природніх ресурсів України.

До першочергових завдань у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи віднесено виконання заходів, передбачених такими законами України: "Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 рік". Строк дії цієї програми закінчився в 2010 році, але ми враховуємо підсумки і ті здобутки, які були здійснені під час її виконання. Про Загальнодержавну екологічну програму поводження з радіоактивними відходами. Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкту укриття на екологічно безпечну систему. Радіаційна небезпека зони відчуження для прилеглих територій визначається, в першу чергу, міграційними процесами, що включають винесення радіонуклідів водним, повітряним, біогенним та техногенним шляхами. Відповідно значна частина нашої діяльності в зоні відчуження спрямовано на те, щоб убезпечити на прилеглій території від впливу цих негативних факторів. Для виконання робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у зоні відчуження функціонує спеціалізований багатогалузевий виробничо-господарський комплекс. Цей комплекс, діяльність цього комплексу спрямовується, координується, організовується відповідно державною адміністрацією зоною відчуження.

До системи радіаційно-екологічного моніторингу, який здійснюється на території зони відчуження входять пункти спостережень різного призначення – це місця виробничої діяльності, ландшафти полігони, гідрологічні споруди тощо.

Засобами автоматизованої системи контролю радіаційного стану в безупинному режимі відстежуються параметри радіаційної ситуації. Загалом на 39 пунктах спостереження включаючи промисловий майданчик самої Чорнобильської Атомної електростанції та міста Славутич. 

Результати радіоекологічного моніторингу дозволяють уцінити радіаційний стан головних компонентів природного середовища у зоні відчуження. Вони публікують свій бюлетень екологічного стану зони відчуження. Тобто є доступними для громадськості. І з моменту аварії на Чорнобильській атомній електростанції виконано значні обсяги робіт спрямовані на поліпшення радіаційного стану зони відчуження. Так проведено дезактивацію території площею понад 30 тисяч гектарів, зібрано та захоронено в пунктах захоронення радіоактивних відходів понад 923 тисячі кубічних метрів радіоактивних відходів дезактивованих матеріалів та обладнання.

Лише у період з 2010 по 2014 роки проведено переробку та передано на захоронення низько та середньо активних відходів, в тому числі від Чорнобильської АЕС загальною кількістю захоронено 130 тисяч 183 кубічних метри радіоактивних відходів.

У зоні відчуження знаходиться значна кількість найбільш радіоактивних забруднених земель у яких депонована основна частина аварійного радіоактивного викиду.

Географічне положення радіаційно-небезпечних об'єктів у верхній частині водозбірного басейну ріки "Дніпро" створює реальну небезпеку для населення, яке використовує Дніпровську воду.

У зв'язку з цим актуальним завданням є виявлення, обстеження та інвентаризація місць розташування радіоактивних відходів у зоні відчуження вивчення характеристик радіоактивного забруднення. Пріоритети та обов'язкові заходи щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у зоні відчуження визначені законодавством, загальнодержавними програмами, урядовими та міжвідомчими рішеннями і передбачають моніторинг радіаційного стану навколишнього середовища та забезпечення радіаційної безпеки, комплекс робіт щодо поводження з радіоактивними відходами, підтримку у безпечному стані та експлуатацію сховищ радіоактивних відходів, ліквідацію несанкціонованих звалищ тощо.

Водоохоронні заходи для забезпечення мінімізації виносу радіонуклідів водними шляхами в річку Прип'ять та Київське водосховище, спеціалізовані лісогосподарські та протипожежні заходи, еколого-економічну реабілітацію радіаційно забруднених територій, підтримку територій у належному санітарному стані, експлуатацію інженерних мереж та об'єктів.

Для їх здійснення функціонує спеціалізований багатогалузевий виробничий комплекс, підпорядкований Мінприроди. До складу цього комплексу, про який я вже згадував на початку свого виступу, входять сім державних підприємств, загалом на них працюють 7 тисяч 600 співробітників. Фінансування заходів у зоні відчуження здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Останні 5 років щорічний обсяг бюджетного фінансування становить приблизно 1 мільярд гривень.

Фінансування обов'язкових заходів у зоні відчуження, виведення з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції та перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему характеризується такими факторами, ускладнюється, скажемо так, такими факторами: невідповідністю затверджених у Державному бюджеті обсягів фінансування мінімально необхідним, розрахованим та обґрунтованих виконавцями бюджетних проблем. У лімітах бюджетного фінансування не враховуються або не враховувалися раніше інфляційні процеси, які ми зараз відчуваємо особливо гостро, особливо це стосується збільшення вартості енергоресурсів, зростання мінімальної заробітної плати, що спричиняє збільшенню видатків на заробітну плату у загальних видатках. Недостатність або відсутність капітальних видатків не дає можливості придбати… забезпечувати новою технікою, впроваджувати новітні технології. Підприємства несуть невиправдано великі видатки на ремонт техніки і придбання частин… запасних частин тощо.

Структура видатків підприємств за статтями кошторису має тенденцію до збільшення видатків з проживання. Це видатки на оплату праці за скорочення суто виробничих видатків, а також видатків, які не стосуються діяльності спеціалізованих підприємств. У цих складних умовах міністерство докладає зусиль для того, щоб не допускати зростання заборгованості по заробітній платі. Скажімо, заборгованість за попередній період на даний час погашена на 60 відсотків, ми продовжуємо, тобто це означає, що погашення цієї заборгованості погоджена відповідним чином з Міністерством фінансів. І це стосується заборгованості, яка сформувалася ще в листопаді-грудні минулого року. Відповідно ми продовжуємо працювати з Міністерством фінансів щодо ліквідації того залишку боргу, який на сьогодні існує.

Хотів би особливо наголосити на тому, що продовжує діяти постанова 831 – це та постанова, яка стосується трансфертів та видатків на профілактичне лікування, тобто ми намагаємося все від нас залежне як від Міністерства екології, природних ресурсів для того, щоби не посилювати, принаймні, не загострювати ті соціальні проблеми, які можуть виникати у зв'язку із таким недофінансуванням необхідних видатків, яке має місце.

Заробітна плата працюючих у зоні відчуження поступово втрачає, на жаль, при всьому цьому стимулююче значення і стає дедалі важче знайти кваліфікованих співробітників для того, щоб виконувати необхідні роботи, які дійсно вимагають серйозної спеціальної підготовки.

Ми також... Також ускладнюється недофінансування питання оновлення технічного парку виробничої бази підприємств, які фактично зношуються. І за останні 3 роки в бюджетних призначеннях, спрямованих на здійснення заходів у зоні відчуження, передбачено видатки на придбання нової техніки лише в обсязі 4,75 мільйони гривень. Тобто це сума, якої явно не вистачає, особливо, повторюю, в тих сучасних інфляційних умовах, в яких ми живемо.

Було б, звичайно, бажано суттєво підвищити заробітну плату працівників в зоні відчуження, оскільки, як я вже сказав, вона втрачає своє стимулююче значення і для того, щоби зберегти колективи, для того, щоби зберегти цінних фахівців, які до того ж крім високої кваліфікації мають досить довгий досвід своєї діяльності в зоні відчуження для цього, звичайно, треба застосовувати, насамперед, матеріальний стимул.

Реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами забезпечується в рамках виконання завдань та заходів, затверджених Законом України від 17 вересня 2008 року Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з радіоактивними відходами, розробленою на період до 2017 року. Виконання заходів цієї програми дозволить досягти високого рівня ядерної та радіаційної безпеки, створити необхідні елементи інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами.

Одним з ключових завдань є подальший розвиток виробничого комплексу "Вектор". Будівництво його другої черги передбачає як захоронення, так і переробку радіоактивних відходів.

Крім сховищ для захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходів низької та середньої активності, техніко-економічним обґрунтуванням другої черги комплексу передбачено будівництво приповерхневих сховищ для довгострокового, тобто на 50 – на 100 років, від 50 до 100 років, зберігання довгоіснуючих і високоактивних радіоактивних відходів.

Вирішення цього завдання дозволить розв'язати проблеми поводження з радіоактивними відходами, які будуть утворюватися при знятті з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему, та тих радіоактивних відходів, які локалізовані на сьогоднішній день в сховищах зони відчуження.

Крім радіоактивних відходів чорнобильського походження, так би мовити, друга черга комплексу "Вектор" зможе приймати радіоактивні відходи з атомних електростанцій України та зі сховищ спецкомбінатів Державної корпорації "Радон". Потужності другої черги розраховані на переробку, довготривале зберігання і захоронення понад 2 мільйонів кубічних метрі радіоактивних відходів.

Виробнича діяльність у зоні відчуження визначалася вимогами законів України: "Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", - Водним, Лісовим, Земельним кодексами та іншими нормативними актами.

Діяльність спрямовувалася на мінімізацію екологічної небезпеки зони відчуження насамперед з метою перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему та для здійснення будівництва нового безпечного конфайменту. Прогнозний термін завершення цих робіт і введення в експлуатацію нового укриття – це 2017 рік.

Здійснюються заходи із зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, звільнення енергоблоків від ядерного палива, підтримуються енергоблоки у безпечному стані.

Реалізовується комплекс водоохоронних заходів, на чому я б хотів наголосити увагу, особливо під час паводків, водопіль, проводиться ремонт дамб, пошкоджених під час повеней, здійснюється моніторинг забруднення підземних вод. Таким чином ми протидіємо загрозам, які пов'язані з можливим винесенням радіонуклідів за межі зони відчуження, про що я вже говорив.

Так само з тією ж метою здійснюється комплекс лісотехнічних – лісозахисних та лісовідновлювальних – заходів. Особливо протипожежні заходи в лісах. Я думаю, що не треба пояснювати, яку небезпеку становив би… становила пожежа в лісі на території зони відчуження в зв'язку з неминучим при цьому виносом радіонуклідів в атмосферне повітря.

Як я вже сказав, здійснюється комплексний моніторинг довкілля і радіаційно-екологічний моніторинг, що передбачає визначення концентрації радіонуклідів в повітрі в складі поверхневих підземних питних та стічних вод, донний відкладах водойм.

Робота підприємств, які працюють на території зони відчуження здійснюються переважно вахтовим методом, ну крім окремих підприємств, таких як, скажімо, Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська атомна електростанція", працівники яких живуть у місті Славутич і відповідно це дає можливість працювати невахтовим методом.

На закінчення зупинюсь на останньому, але не менш важливому. Міністерство продовжує працювати над створенням Чорнобильського біосферного заповідника. Перед проектом створення цього заповідника передбачено його функціонування під управління адміністрації… під управлінням Державної агенції з управління зоною відчуження, і на даний момент ми передали всі документи, пов'язані з цим проектом, на погодження до зацікавлених відомств, відповідно включаючи і проект відповідного Указу Президента. Ми дуже сподіваємося, що створення цього Чорнобильського біосферного заповідника дасть можливість здійснювати там масштабні наукові дослідження як в інтересах української науки, так і в інтересах міжнародного співтовариства, використовуючи ті умови, які склалися на цій території. Загальна площа цього заповідника за нашими розрахунками складатиме приблизно 260 тисяч гектарів, і ми сподіваємося, що створення цього об'єкту природно-заповідного фонду, воно буде, зокрема, внеском в розвиток тих наук, тих галузей знань, які пов'язані із протидією та ліквідацією наслідків екологічних, зокрема, ядерних катастроф. На цьому дозвольте подякувати вам за увагу, я закінчую свою доповідь і ті питання, які не були висвітлені достатньо в моєму виступі, вони будуть висвітлені у співдоповідях, які підготували мої колеги, і як з Державної агенції управляння зони відчуження, так і з інших відомств. Щиро дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже. Сергій Івановичу, у зв'язку з тим, що у нас буде два співдоповідачі – Туркевич Орест Богданович та Божко Сергій Георгійович Георгійович, я пропоную уточнити регламент. Ми будемо мати по 5 хвилин для співдоповідей і 10 хвилин для співдоповіді від комітету. Запрошую зараз до слова Туркевича Ореста Богдановича – першого заступника голови Державного агентства України з управління зоною відчуження.

15:22:10

ТУРКЕВИЧ О.Б.

Шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань, дозвольте ознайомити вас із діяльністю Державної агенції зони відчуження та окреслити ті задачі, які стоять перед нами, які ми виконуємо. Державне агентство зоні відчуження є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство екології та природних ресурсів, яке реалізує державну політику у сфері управління зоні відчуження і зони безумовного відселення. Планування наслідків … катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічну безпечну систему. На сьогоднішній день штатна частина Державного агентства України з управління зони відчуження складає 41-у одиницю, що складає близько 30-ти відсотків від аналогічних центральних органів виконавчої влади. Одночасно повідомляю, що ОДА здійснює державне управління 5-ма державними підприємствами зони відчуження, 8-ма державними підприємствами державної корпорації "Родон" та 3-а науковими установами, загальна чисельність якої становить приблизно 7 тисяч осіб.

Необхідно відмітити, що цей багатотисячний колектив працює не тільки на підприємствах зони відчуження, а на території всієї України. Крім зазначеного, повідомлю присутніх, що Державна агенція зони відчуження є бенефіціаром та координатором понад 30 проектів міжнародної технічної допомоги, основні з яких на сьогоднішній день є будівництво нового безпечного конфайнменту, будівництво заводу з переробки рідких радіоактивних відходів, роботи на якому проводяться приблизно 17 років; будівництво промислового комплексу поводження з твердими радіоактивними відходами Чорнобильської АЕС. Роботи виконуються понад 13 років. Будівництво сховищ відпрацьованого ядерного палива протягом 18 років проект ….. знаходиться у стані незавершеного будівництва.

Введення в експлуатацію централізованого сховища для довгострокового зберігання радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання. Довготривалість зазначених проектів пов’язана в першу чергу з неритмічним фінансуванням та з недостатньо якісним менеджментом. Не зважаючи на всі існуючі труднощі, колектив Державної агенції виконує покладені завдання згідно з чинним законодавством та положенню про агентство. Зокрема здійснюється контроль та моніторинг за підтримку … функції зони відчуження та утримання її інфраструктури, зняттям Чорнобильської станції з експлуатації та перетворенням об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, безпечне поводження з радіоактивними відходами, у тому числі Чорнобильського походження та відпрацьованим ядерним паливом.

Розвиток зони відчуження може бути успішним та перспективним при наступних умовах. Перше, це завершення будівництва та введення в експлуатацію нового безпечного конфайнменту, остаточне зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, завершення будівництва комплексу "Вектор", будівництво сховищ для зберігання високоактивних радіоактивних відходів, що у 18 році повертатимуться з Російської Федерації; закінчення впровадження проектів міжнародної технічної допомоги, та, як уже було сказано, закінчення створення на базі зони відчуження Чорнобильського біосферного заповідника.

Хочу відмітити, що за результатами наукової роботи до його складу пропонується включити більшу частину території зони відчуження, приблизно 230 тисяч гектарів. При цьому до складу біосферного заповідника не заплановано включити території, на яких розташовано промисловий майданчик ДСП Чорнобильської АЕС, комплекс "Вектор", ПЗРВ "Буряківка", третя черга ЧАС, …. та інші виробничі об'єкти, загальною площею понад 32 тисячі гектарів. У проекті Указу Президента щодо створення заповідника, передбачено закріпити Державне управління заповідником за агентством.

Для ефективної роботи підприємства, враховуючи початок будівництва державних підприємств … Енергоатом, центрального сховища відпрацьованого ядерного палива українських АЕС, було б доцільним внести зміни до концепції реалізації державної політики у сфері розвитку діяльності в окремих зонах радіоактивного забруднення в наслідок Чорнобильської катастрофи, яка схвалена Розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 18 липня 12-го року за номер 535-р, врахувавши пропозиції ДСП Чорнобильської АЕС щодо створення на їхніх виробничих потужностях комплексу з переробки РАВ всіх українських атомних електростанцій.

Також з огляду на те, що зняття з експлуатації ЧАЕС - це комплексна проблема, яка охоплює інший аспект діяльності підприємств зони відчуження, доцільно активізувати їх робочі програми до вимог чинного законодавства та викликів сьогодення.

Згідно цих пропозицій … надало рекомендації до парламентських слухань та буде готувати спільно з Мінприроди зміни до зазначеної концепції та виробничих програм, де також будуть враховані ініціативи профспілок і профспілкових комітетів щодо збереження кількості робочих місць та рівня заробітної плати працівників, які будуть увільнятися при знятті ЧАЕС з експлуатації.

Сподіваємося, що учасники парламентських слухань, народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, візьмуть посильну участь у провадженні державної політики у сфері управління у зоні відчуження і зоною безумовного відселення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта укриття на екологічно-безпечну систему шляхом внесення конкретних пропозицій та дієвою підтримкою наших ініціатив.

Нажаль за браком часу я не можу повернутися до ключових проблем, які є сьогодні у зоні відчуження, але я думаю, що наступні виступаючі піднімуть ці питання. До речі ці всі питання …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, вам дуже. Дякую за те, що вклалися також у регламент.

Запрошую до слова Бужка Сергія Георгійовича, голову Держаної інспекції ядерного регулювання України. 

15:27:51

БОЖКО С.Г.

Доброго дня, шановна Оксано Іванівно! Доброго дня, шановні колеги! Хочу звернути вашу увагу на місце та значення зони відчуження, включаючи майданчик Чорнобильської атомної станції у структурі всієї галузі використання ядерної енергії в Україні. На території зони відчуження заплановано створення ключових елементів інфраструктури для забезпечення кінцевого етапу діяльності у сфері використання ядерної енергії. А це поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом. У тому числі розміщення їх на безпечне зберігання та захоронення.

В Україні така інфраструктура має також забезпечити поводження з великими кількостями радіоактивних відходів чорнобильського походження. Створення такого комплексу є безумовною вимогою, без виконання якої неможливе гарантування енергетичної безпеки держави, подальший розвиток національного ядерно-енергетичного сектору, застосування ядерних технологій у народному господарстві, науці і медицині, дотриманні Україною міжнародних зобов'язань. Перш за все це Об'єднана конвенція поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом.

Визначальним також для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки є реалізація унікального проекту будівництва нового безпечного конфайменту та зняття з експлуатації ядерних установок Чорнобильської атомної електричної станції.

На жаль, на сьогодні, чи не на жаль, не знаю, це вам вирішувати, на сьогодні активно реалізуються проекти, які фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги. Це стосується об'єктів на майданчику Чорнобильської атомної електричної станції таких як "Сховище відпрацьованого ядерного палива № 2", заводів з переробки твердих та рідких радіоактивних відходів. Централізоване сховище для зберігання відпрацьованих джерел іонізуючого опромінення на комплексі "Вектор". Широкомасштабна фінансова допомога виділяється на ці цілі країнами-донорами, а також на будівництво нового безпечного конфайменту.

Проте, щодо решти необхідних складових, створення цілісної системи поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим паливом, а також щодо підтримки у безпечному стані існуючих післяаварійних об'єктів, відсутня позитивна динаміка із впровадження відповідних об'єктів інфраструктури.

Вже 20 років пройшло з початку будівництва двох сховищ для захоронення радіоактивних відходів першої черги комплексу "Вектор". А проте останні 4 роки на цьому довгобуді роботи взагалі не ведуться.

Затримується проектування та спорудження сховищ для довгострокового зберігання високоактивних осклованих радіоактивних відходів, що повертатимуться з Російської Федерації після переробки відпрацьованого ядерного палив перших двох енергоблоків Рівненської АЕС "ВВЕР-440". Повернення радіоактивних відходів планується у 2018 років.

Затримується початок будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива діючих українських АЕС. Не розпочаті роботи щодо створення геологічного сховища для захоронення високоактивних та довгоіснуючих радіоактивних відходів. Таке сховище буде необхідно Україні вже через 30-50 років. І враховуючи обсяги і необхідних досліджень, складність проектування та спорудження роботи необхідно розпочати терміново, це підтверджується міжнародним досвідом (наприклад, в Швеції роботи із створення такого сховища почалися у 1976 році), і планується завершити 2023 році. Можете порахувати.

Але на завершення своєї доповіді я хотів би підкреслити таку ж важливість актуалізації стану території 30-кілометрової зони відчуження з точки зору захисту персоналу та населення. Частина цієї території, це орієнтовано 10-кілометрова зона навколо Чорнобильської АЕС, на сьогодні задіяна під створення та експлуатацію комплексу радіаційно небезпечних об'єктів. Ця територія має бути визначена як така, що призначена виключно для розвитку системи поводження з відпрацьованим ядерним паливом, радіоактивними відходами, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та має розвиватися відповідно до існуючої стратегії поводження з радіоактивними відходами та загальнодержавних програм зняття з експлуатації ЧАЕС та поводження з РАВ.

Перспективи розвитку решти територій потребують системного підходу з метою пошуку виправданих та оптимізованих шляхів розвитку та реабілітації для подальшого використання її ресурсів, повного чи часткового повернення у господарське використання з дотриманням вимог радіаційної безпеки. Дякую за увагу. Я закінчив.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам дуже. Запрошую до слова Томенка Миколу Володимировича голову Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

15:33:04

ТОМЕНКО М.В.

Вітаю, шановні колеги, вас в українському парламенті. Ідея нашого комітету була проста і зрозуміла, ми хотіли, не чекаючи 26 квітня і не чекаючи 30-річчя, спочатку провести засідання безпосередньо на Чорнобильській атомній і ми зробили 19 лютого, а потім зібратися в сесійній залі для того, щоб визначити те як рухаємося ми далі і рухаємо це і в частині 30-річчя, і в частині загальної стратегії вирішення цих питань.

В мене, хоча і чоловік, є теж одна мрія і я хочу зустріти живого міністра екологія, міністра соціальної політики, міністра енергетики і віце-прем'єра, який за наші питання відповідає, я їх в Чорнобиль запросив, вони не доїхали, на парламентські слухання теж не доїхали, будемо мріяти з вами, що колись ми разом зберемось з цими міністрами, щоб вони дізнались, які проблеми в Чорнобилі, що коли Мінфін виносить антисоціальні рішення, щоб вони на уряді не мовчали, а виступали і захищали, щоб не тільки один Комітет з питань екології говорив про те, що є люди, які пройшли війну так само як і війну пройшов я, як афганець, чи хлопці, які в АТО. І не можна, не спілкуючись з профспілками і місцевими громадами, забирати всі соціальні програми. Тому, коли ми всі разом з ними зустрінемось, я думаю, мені легше буде пояснювати, якою повинна бути наша стратегія, а позиція нашого комітету є наступна.

Значить, ми, в нас принципова дата – це 2016 рік. 2016 рік не тільки тому, що 30 років Чорнобиля, а й тому, що ми, як держава, зобов'язані на кінець 2016 року нарешті завершити об'єкт укриття. Ми дали зобов'язання громаді світовій і українській, і повинні це зробити. Як кажуть експерти, закінчується період напіврозпаду дуже багатьох шкідливих речовин теж в 2016 році. Це теж нам підказка, що ми повинні збудувати стратегію думання стосовно Чорнобиля, а що ж ми робимо 2017 року, як укриття ми збудували, все ми зробили. І я є абсолютно переконаний, що ми повинні стратегію будувати на кілька десятків років вперед, ну, бодай як в указі Президента до 2020 року. І що це означає? Це означає, на мою думку, що треба нарешті глянути, що експерти нам провели в 2011 році. Ви ж знаєте, що ми витратили бюджетні гроші на дозиметрію, проаналізували кожен населений пункт. Тільки ж уряду воно не треба. Значить, коли четверту зону міняли, ви ж знаєте, що там є більше ста населених пунктів, де не можна їх знімати, це ж вчені експерти їх показали. Хіба не можна було взяти ті документи і подивитися. Але, з іншого боку, ми прекрасно розуміємо, що і теперішня структура подвійної зони, вона так само не відповідає реаліям.

Тому наш підхід полягає в наступному. Ми повинні.. Закінчивши укриття, повинен зробити там потужний міжнародний економічний майданчик, який дасть можливість нам не лише просити в світу, а показати як інноваційно ми використовуємо цю біду уже на користь. Бо ця ганьба в 2000 році, коли Кучма під тиском відповідних структур закрив можливість … на Чорнобилі, не повинна повторитись. Ми повинні 2016 року запустити там економічну машину, щоб показати, що ми із небезпеки Чорнобиль зробили гордістю України, а не страхом для всього світу.

Стосовно зона відчуження. Ну, я слухав колег, може, я темна людина. Я доктор політичних наук, слабо розуміюся на економічних речах і так далі. Я не розумію наявності зони, де на 90 відсотків немає забруднення. Я не розумію принципу бар'єрності, і не розумію, чому там треба просто ліс рубати і метал вивозити. Треба поїхати до братів в Білорусію, які з 1988 року створили Поліський біосферний заповідник, використати їх досвід. І цей біосферний заповідник дасть можливість нам не лише відтворити, а зробити це центром міжнародних досліджень і притягти сюди фахівців з усього світу і показати як ми можемо там працювати. Там не треба в міліції питати зайти туди чи не зайти, чи хабар дати туди. Тим людям, які там народилися, вони повинні спокійно туди приїхати. А, думаю, після 2017 року, ми, проаналізувавши ситуацію, я був там, ночував в Чорнобилі, жив і спілкувався з людьми. Я по тих, в замірах, що я там бачив, але це вчені повинні сказати, не бачу проблеми, щоб повернути життя в цю 30 кілометрову зону. При правильному грамотному підході.

Але ще одна позиція нашого комітету полягає в наступному. Коли ми кажемо, що певні зони не потрібні, ми не кажемо, що треба згортати соціальні програми. Непотрібність зон, скажімо, умовно кажучи, по більшості територій четвертої зони полягає в тому, що ми повинні дати можливість зайти інвестиціям, бо вони обмежують будівництво і так далі. Але люди ж потерпіли від Чорнобиля, це означає, що ми соціальні програми не згортаємо. Тобто людей ми захищаємо, ми даємо можливість тільки громаді розвиватися. Тобто якщо це Ворзель, умовно кажучи, то, ну, то там дати треба можливість будувати, щоб він розвивався. А не під егідою того, що він попадає, чи Біла Церква. Але ще раз кажу, я є категоричний противник, там не такі великі соціальні програми, які… Їх треба монетизувати, тобто люди мають можливість отримати гроші і вони самі визначаться, як там працювати. нам вдалося в цій, законах пенсійних, частково, ну, і то тільки інвалідів, ви знаєте, ліквідаторів, але інша категорія – чорнобильські… Тут директор Чорнобильської атомної, він скаже. Мені сказали – 47 відсотків в нього працюють фахівців, які уже є пенсіонерами і тепер працюють. То що нам вигнати їх всіх, значить, тих фахівців, які розуміються? І інших немає поки що фахівців високого рівня, які би тут працювали.

Тепер наступна тема. Вона пов'язана… Чому я так делікатно згадав міністрів, тому що абсолютна більшість проблем, які ми, з початку дії цієї Верховної Ради, піднімали, ну, або вони не розуміють, або вони не здатні вплинути на уряд. Ну, невже не очевидно, якщо ми 29 квітня їдемо на нараду донорів, щоб нам дали серйозний фінансовий транш для будівництва укриття, то не можемо ми податком вводити на міжнародну технічну допомогу. Я сьогодні говорив з Міністерством фінансів, вони говорять, ну, це така помилка технічна, ми зробимо роз'яснення, значить, від податкової. Сподіваємося, що, я закон вніс, якщо закон не приймемо, то хоч роз'яснення. Щоб ми приїхали туди і сказали: друзі, якщо ви даєте 700 мільйонів, умовно кажучи, то, по-перше, ми свій внесок даємо. А ми заклали в доларовому еквіваленті 8, це ясно, що не той внесок. Вони ж фінансисти теж прекрасно розуміють, що ми теж повинні заплатити, тоді семірка заплатить. Так само, як ми не повинні брати податок, бо це ще 140 мільйонів, ще 20 відсотків.

Ми сьогодні говоримо про проблему з цим Пенсійним фондом уже кілька років, уряду … , що не може підприємство і установи, які працюють там відшкодовувати за Пенсійний фонд ці гроші, що на ньому висять. Вони повинні працювати, люди повинні отримувати гроші, і якщо ви рахуєте бюджет ЧАЕС і всіх об'єктів чи 30-кілометрової зони, то виключіть цей борг, який постійно забираєте.

Я під тиском, коли ми і були в Чорнобилі почали говорити про те, що люди не отримали зарплати, у нас частина людей по листопаду, значить вони сказали, так ми додаємо гроші. Виявилось, що це гроші вони додають, як виділено на цей рік, щоб покрити попередні борги.

Ми сиділи сьогодні й думали, аналізували важко сказати, я ж не знаю, які курси тільки наш уряд сказав, що буде інфляція 26 відсотків.

Я жодного живого економіста, який би пояснив, як може бути в Україні 26 відсотків інфляції не знайшов, тільки в уряді знайшли 26 відсотків інфляції. Тому який буде відсоток інфляції і скільки треба, щоб вижити цей рік – ніхто не знає. Попередньо ми рахували, що чорнобильська тематика у нас недофінансована десь на порядку 600 мільйонів. Але фахівці говорять, що якщо зараз перерахувати цей курс, то, очевидно, ця сума буде більша. Тому ми мусимо сьогодні ще раз пройтися по всіх видатках і сказати, що на цій темі економити це злочин. Тому ми мусимо дофінансувати всі проекти, які на які ми взяли свої зобов'язання.

На жаль, не вдалося нам вирішити питання стосовно Податкового й Бюджетного кодексу історію з медично-санітарними частинами – це стосується не тільки Чорнобиля, це стосується міст енергетиків і ми прекрасно розуміємо, якщо передати їх на місцеві бюджети, то поставити під загрозу нормальне їх існування.

Думаю, Комітет з питань охорони здоров'я нас підтримає інші комітети підтримують. Я сподіваюся, що ми повернемося ще до цієї теми, тому що вона надзвичайно важлива. І я думаю, потребує того, щоб ми систему охорони здоров'я належним чином тримали під контролем.

Подальша логіка дії, яку ми в комітеті пропонуємо наступна, після сьогоднішніх парламентських слухань ми готуємо рекомендації. Сподіваємося, рекомендації ми зробимо до 26 квітня. Так само, Президента і уряд переконуємо, щоб була єдина програма дій на 30-річчя.

Тому що там депутати реєструють від Верховної Ради, в уряді щось своє, у Президента, ми ж повинні показати, що біда наша одна і ця біда повинна нас об'єднати, і ми мусимо зробити, як насправді це повинно бути до 30-річчя.

І ще раз, друзі, я сподіваюся, що наша сьогодні професійна серйозна розмова призведе до того, що уряд розуміє, що існує чорнобильська проблема, існує екологічна проблема, і тільки спільно ми можемо її вирішити і, дійсно, слово "Чорнобиль" зробити словом поваги і мужності тих людей, які нас рятували і поваги до держави, яка зможе вирішити цю проблему. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже, Микола Володимирович.

Запрошую до слова Грамоткіна Ігоря Івановича, генерального директора державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська атомна електростанція. Приготуватися Багаю Вадиму Вікторовичу.

15:43:32

ГРАМОТКІН І.І.

Добрый день, уважаемые народные депутаты, добрый день, уважаемые присутствующие, уважаемые коллеги, которые присутствуют в этом зале!

Мне очень легко сейчас выступать после выступления Николая Владимировича, потому что все проблемные вопросы, о которых я хотел говорить, он буквально озвучил, буквально в мелочах и деталях. Поэтому я буду говорить, чтобы не повторяться не о проблемных вопросах, а том, в каком состоянии сегодня находится коллектив Чернобыльской АЭС, наша площадка, и о тех достижениях, которых нам удалось достичь за эти годы.

Итак, я хотел бы напомнить, 15 декабря 2000 года был остановлен последний действующий энергоблок на Чернобыльской АЭС. С этого моменты мы встали на очень тяжелый путь снятия с эксплуатации. Надо отдать должное и признать, что тогда, в 2000 году, ни станция, ни Украина в целом не была готова к такому важному и тяжелому решению, как снятие с эксплуатации ядерного объекта. Мы тогда не были готовы ни организационно, ни технически, ни уж, тем более, финансово. В подтверждение моих слов хочу вас заверить, за 15 лет мы ни разу не получили финансирование больше, чем 45-60 процентов от того, которое нам было необходимо. Однако, при этом нам удалось в целом достичь очень больших результатов, связанных со снятием с эксплуатации. Мы освободили от кондиционного топлива все ядерные энергоблоки, мы создали объекты инфраструктуры, мы активно ведем работы по демонтажу и снятию с эксплуатации.

Я бы хотел вам напомнить, что площадка Чернобыльской АЭС в Советском Союзе предполагалась как крупнейший энергетический объект – 3 тысячи гектар производственных площадей… Три тысячи гектар – территория самой площадки, 327 зданий и соображений, которые сегодня в безопасном состоянии, в надежном состоянии поддерживает коллектив Чернобыльской АЭС. Нам удалось за эти годы создать объекты инфраструктуры, нам удалось ввести в эксплуатацию завод по переработке жидких радиоактивных отходов. В этом году введен в эксплуатацию завод по переработке твердых радиоактивных отходов. Самое уникальное сооружение в мире – новый безопасный конфаймент, в этом году будет уже оснащаться системами жизнеобеспечения. Металлоконструкции арки встали в рабочее положение. Сегодня я могу с уверенностью сказать, что в 2017 году этот объект будет успешно завершен. Сегодня уже никаких ни организационных, ни технических, и как Николай Владимирович правильно сказал, в апреле уже и финансовых вопросов, связанных с рисками по завершению этого объекта, не будет. Уверенно реализовывается объект по строительству хранилища отработанного ядерного топлива сухого типа. Мы вышли на площадку, мы уверенно проводим работы и в 2017 году введем в эксплуатацию.

Исходя из вышесказанного, сегодня уже нам необходимо говорить о будущем наших объектов, о будущем нашей площадки. Потому что сегодня мы заводы завершаем, но в этом году завод по переработке жидких отходов мы не можем эксплуатировать, для этого нет финансирования. В 2017 году, когда мы закончим новый безопасный конфаймент, эксплуатация этого объекта ляжет на плечи Украины. Это многие миллионы долларов. Долларов! Сегодняпри том финансировании, которое происходит на площадке Чернобыльской АЭС, для нас это ляжет непосильной задачей.

Кроме этого, необходимо уже сейчас начинать работать с нашими западными коллегами, с инвесторами по созданию нового фонда, которые бы позволили нам продолжить работы со следующего этапа по извлечению топливосодержащих масс и демонтажа нестабильных конструкций внутри объекта "Укрытия". Работать нужно уже сейчас, завтра будет уже поздно, 2017 год пролетит, мы даже его не заметим, как все эти годы, когда мы действительно не могли обеспечить надежное финансирование нашей площадки. А за будущими работами кроется будущее нашего коллектива и будущее нашего города. Я хочу вас заверить: нам удается поддержать очень высокую квалификацию у нашего персонала, не смотря на то, что, как Николай Владимирович справедливо сказал, наше коллектив стремительно стареет. Но его омолаживаем, и в этом году мы начали большую программу по приемке молодежи, потому что нам объект эксплуатировать 100 лет.

И в заключение я хочу сказать, что коллектив Чернобыльской АЭС надежно обеспечивает ядерную и радиационную безопасность на нашей площадке. Мы надежно эксплуатируем наши объекты и обеспечиваем безопасность на самом высоком уровне. Спасибо. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже.

Запрошую до слова Багая Вадима Вікторовича, керівника апарату Національної комісії з радіаційного захисту населення України. Приготуватися, будь ласка, Холоші Володимиру Івановичу.

15:48:40

БАГАЙ В.В.

Доброго дня. Шановна голово, шановні присутні! Національна комісія з радіаційного захисту населення України діє як легітимний орган в системі державного управління з 1991 року. В жовтні 2009 року Верховною Радою України затверджено нове Положення про Національну комісію, а в грудні 2009 року її новий склад.

Для ефективної роботи у складі комісії створено 7 комітетів, сформовано апарат. Фінансування комісії здійснюється за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері радіаційного захисту населення". Звіти про роботу комісії щорічно заслуховуються на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Протягом 2010-2014 років в комісії проведено 64 засідання комісії, 94 засідання робочих органів, в тому числі 6 виїзних. На засіданнях представлено і заслухано 168 доповідей з основних питань, підготовлено 12 експертних висновків щодо радіологічного стану населених пунктів України та 2 тисячі 163 додатки до них, розроблена інформаційно-довідкова система.

Щорічно комісія бере участь у підготовці національних доповідей з питань ядерної та радіаційної безпеки, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. 2010 року представники комісії постійно беруть участь в якості спостерігачів на протиаварійних тренуваннях, які проводить НАЕК "Енергоатом". Члени комісії взяли участь у 108 науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах та інших наукових заходах. Були учасниками понад 140 міжнародних наукових проектів, підготували 23 матеріали для міжнародних регулюючих органів, опублікували 324 наукові публікації.

До органів державного управління з профільних питань підготовлено і направлено понад 60 рекомендацій, зокрема щодо перегляду меж зони територій, що зазнали радіоактивного забруднення; створення та розвитку національної системи попередження і реагування на ядерні та інші техногенні аварії, контролю радіаційної обстановки; підвищення рівні аварійної готовності ядерних об'єктів та оптимізація їх аварійних планів із залученням органів місцевого самоврядування; забезпечення радіаційної безпеки персоналу в ситуаціях існуючого після аварійного опромінення; впровадження комплексу радіозахисних заходів, спрямованих на гарантоване виробництво радіологічнобезпечної сільськогосподарської продукції; систематизації національного законодавства у сфері використання ядерної енергії; необхідності розробки та прийняття нормативно-методичних та інших документів; гармонізація національного та міжнародного законодавства.

Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є одним з головних напрямів діяльності комісії. Комісія обстоює ту думку щодо пріоритетності стратегії реабілітації постраждалих територій над стратегією ліквідації наслідків, яких вони зазнали.

Комісія надає важливого значення здійсненню щорічної дозиметричної паспортизації населених пунктів. Хід паспортизації та питання її нормативно-методичного забезпечення постійно обговорюється на засіданнях комісії. Слід зазначити, що така паспортизація проводилася безперервно до 2008 року. Завдяки зусиллям комісії відповідний комплекс робіт було відновлено у 2011 році.

На підставі аналізу даних загально-дозиметричних паспортизації за період з 2000 по 2011 роки в комісії підготовлені експертні висновки щодо радіологічного стану населених пунктів 12 областей. У 2012 році ці висновки були схвалені комісією і затверджені суб'єктами експертизи відповідно до чинного законодавства та направлені Президенту України, Прем’єр-міністру України, Голові Верховної Ради, головам профільних комітетів парламенту, центральним органам виконавчої влади, обласним радам та обласним державним адміністраціям.

Разом з тим комісія, підсумовуючи її діяльність щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи очільники комісії вважають, що держава має попрацювати над вирішенням наступних проблем. По-перше, існуюча законодавча база з чорнобильських питань спрямована переважно на консервацію існуючого стану постраждалих територій та надання пільг, а не на комплексне подавання наслідків аварії. Система соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, спрямована на компенсацію потенційних ризиків, неадекватна величіні цих ризиків і несумірна з економічною спроможністю держави. Державна політики щодо подолання наслідків чорнобильської катастрофи повинна базуватися на реальній оцінці радіоекологічної ситуації та реальних величинах ризиків, і враховувати рекомендації напрацюванні вітчизняних науковців. НКРЗУ вважає, що провідним напрямом реабілітації постраждалих територій має стати поновлення сільськогосподарського та лісового господарства, і виробництва на цих територіях безпечної продукції. Також на думку комісії важливо зберегти та розширити наявну систему радіоекологічного моніторингу. І завершуючи хочу звернути увагу на те, що відповідно до чинного законодавства члени НКРЗУ обираються терміном на 5 …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 10 секунд завершити, будь ласка.

БАГАЙ В.В. … минулого року. Тому користуючись нагодою хочу звернутися до Верховної Ради з проханням розглянути питання щодо обрання нового складу комісії. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Запрошую до слова Холошу Володимира Івановича – заступника генерального директора з питань створення єдиного комплексу поводження з відпрацьованим ядерним паливом відокремленого підрозділу "Атомпроект-інжиніринг" Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". І приготуватися Шестопалову Вячеславу Михайловичу. Дякую.

ХОЛОША В. І. Шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань, дорогі побратими! Хтось із великих сказав, що кожне покоління має свою війну. Ми мали свою війну під назвою "Чорнобиль", хтось мав свою війну в Афганістані. Зараз маємо війну під назвою АТО. У ті 90-ті роки нас вважали героями, які захищають Україну та і весь світ від чорнобильської біди. Коли ми їхали на роботу чи службу чи службу в Чорнобиль, на в’їзді в Чорнобиль нас зустрічав плакат: "На вас смотрит вся страна".

Нас поважали в суспільстві, пройшов час. На сьогодні Чорнобильську катастрофу в значній мірі подолано. І перед українською державою постали інші виклики. Чорнобиль почав забуватися, увага суспільства прикута до подій на сході України. Разом з тим, значна частина чорнобильських проблем залишається актуальною. Це як проблеми із достойним рівнем соціального медичного забезпечення чорнобильців, так і проблеми техногенної небезпеки.

Зокрема в зоні відчуження що ми сьогодні розглядаємо. Тут багато вже говорилося правильно про ті проблеми, які є, і відносно корекції концепції діяльності в зоні відчуження, і створення природоохоронних заповідників, і створення радіаційних і ядерних безпечних об’єктів. Але я хочу ще зачепити 2 з них, надзвичайно важливих проблеми. У зв’язку з тим, що зона відчуження ще сотні років буде все-таки, або її центр, по крайній мірі, буде залишатися ще об’єктом ядерної радіаційної небезпеки. Там є безліч об’єктів, які на сьогодні становлять небезпеку, а також і будуть збудовані ряд об’єктів для хвостів паливно-ядерного циклу атомної енергетики України. Тому з огляду на це, підтримка транспортної інфраструктури цієї території, доступ до об’єктів підвищеної небезпеки має пріоритетне значення.

В цьому контексті капітальний ремонт залізничної колії Вільча-Янів, і ремонт колії від Овруча до Вільчі, відновлення руху потягів на цій ділянці – це питання національної безпеки. Також для вирішення проблеми радіоактивних відходів України, забезпечення єдиної системи функціонування потрібно завершити. На 90 відсотків готовий пусковий комплекс "Вектор". У нас капітальні вкладення вкладені, фактично об'єкт готовий, частина об'єкту, до речі, вже введено в експлуатацію, і готові приймати ядерні відходи, але потрібно завершити ті 10 відсотків, щоб пусковий комплекс функціонував в повному вигляді.

Відповідні пропозиції ми від імені компанії подали у проект сьогоднішніх слухань, просимо підтримати.

І на завершення. Кожне покоління має свою війну, кожна держава має свою історію, свої знакові події, поразки, перемоги, але обов'язок влади і суспільства не забувати людей, які захищали цю землю, інакше на наступній війні можуть виникнути проблеми із захистом держави.

Бажаю всім здоров'я і дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова Шестопалова Вячеслава Михайловича, директора Науково-інженерного центру радіогідроекологічних полігонних досліджень Національної академії наук України, академіка Національної академії наук України, академіка-секретаря Відділення наук про землю Національної академії наук України, доктора геолого-мінералогічних наук, професора.

Приготуватися Удовиченку Володимиру Петровичу.

15:58:28

ШЕСТОПАЛОВ В.М.

Шановні колеги. Серед найважливіших проблем, які необхідно вирішувати в зоні відчуження є проблема радіоактивних відходів. Зусиллями наших фахівців, керівництвом зони відчуження, у 2008 році була створена і затверджена загальнодержавна програма поводження з радіоактивними відходами.

Пізніше з допомогою фахівців з Європи, ми разом створили стратегію поводження з радіоактивними відходами в Україні і пропозиції створення спеціального фонду, які були затверджені Кабінетом Міністрів і Верховною Радою.

Починаючи з 2010 року завдяки НАЕК "Енергоатом", в основному, фонд щорічно поповнювався більш ніж на 500 мільйонів гривень. Але щорічне виконання програми складало лише біля 10 відсотків, що відповідало менше 20 відсотків фонду. Фактично нецільовим використанням коштів фонду керувало Міністерство фінансів, при всіх урядах, включаючи і теперішній. 

Вважаємо, що необхідно негайно зробити цей фонд автономним, створити професійну наглядову раду фонду, як це робиться в Європі. І використовувати кошти фонду виключно для виконання програми поводження з радіоактивними відходами.

Існуюча практика нецільового використання коштів фонду призвела, наприклад, до того, що роботи зі створення глибинного геологічного сховища для захоронення найбільш високоактивних відходів ще навіть не розпочато. Ігнорування такої важливої проблеми відбувається при тому, що ці відходи є найбільш небезпечними, складають 99 відсотків всієї радіоактивності відходів України. А їх об'єм дорівнює лише 2 відсотків об'єму.

У нас розроблено низку пропозицій щодо найбільш безпечного поховання цих і інших відходів із значною економією фінансових ресурсів і часу відносно існуючих наших і європейських підходів. Для термінового поховання найбільш небезпечних відходів треба залучити геологічну службу України Інституту Національної академії наук України, співробітництво зі Сполученими Штатами, які зараз почали йти тим же шляхом, що ми і пропонували.

Але поки що наші розробки лежать на полиці. Я подивився, які пропозиції підписані Прем'єр-міністром. Там сказано, що треба зробити проект глибинного сховища. Але для того, щоб зробити проект глибинного сховища, необхідно провести дуже ретельні геологорозвідувальні роботи значної частини зони. Це вимагає більше всього саме часу, а не грошей. Хоча гроші теж потрібні. Тому це треба робити, починати робити негайно. Інакше це буде тільки написано на папері і не більше.

Необхідно також невідкладно створити організацію, яка повністю відповідала б за всі етапи поводження з радіоактивними відходами згідно з європейськими принципами і законом, який у нас є. А він вказує на те, що така організація сама не повинна утворювати відходів.

Ми вважаємо також і це дуже важливо, що створення біосферного заповідника або обрізання зони відчуження, як і деякі ідеї чути, можна виконувати лише після проведення ретельних геологорозвідувальних робіт з пошуку ділянок для глибинного захоронення радіоактивних відходів і далі наголошую, врахування потреб оборони кордону. Адже від кордону зони до Києва найближча відстань у зоні і повноцінної оцінки бар'єрної, санітарної функції зони. Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. запрошую до слова Удовиченка Володимира Петровича міського голову міста Славутич, підготуватися Дзюблику Павлу Володимировичу.

16:03:03

УДОВИЧЕНКО В.П.

Дякую, шановна Оксана Іванівна, шановні добродії, Славутич зразка 2015 – це сучасне європейське місто, в якому проживають представники 49 національностей і народностей, проживають в мирі і злагоді, 58 відсотків чорнобильців. В мене тут по тексту записано, справжніх чорнобильців. Але, щоб не ображати інших, я це слово не буду називати.

В 90 році, в 1990 році в Славутичі був один український клас 8 учнів – це перший український клас. На сьогодні із 97 класів 82 з українською мовою навчання, всі останні мають можливість вивчати мову своїх предків, своєї генетики, це цивілізоване місто. Дві проблеми має Славутич.

Перша проблема. Це славутичані-чорнобильці, які зробили неймовірну роботу за ці майже 30 років і ви є живими свідками цього.

І друга проблема. Це потужна соціальна інфраструктура, сучасна інфраструктура міста, яка побудована для цих чорнобильців, які заслуговують на цю інфраструктуру, але яка не вписується в сучасні розрахунки, в формульні підходи Мінфіну України, на превеликий жаль. Славутич не жебрак. Тільки в рамках спеціальної економічної зони, унікальний проект, який успішно реалізований, було створено біля тисячу 100 робочих місць сучасних, високотехнологічних. І тепер, увага, до противників спеціальних економічних зон України, до вільних економічних зон, вся Україна сьогодні повинна стати вільною економічною зоною, якщо ми хочемо зробити технологічний прорив. Так от, до уваги, надходження від суб'єктів спеціальної економічної зони до бюджетів усіх рівнів в 3,8 десятих разів більше чим преференції, які були в свій час надані.

Найбільша проблема соціальної інфраструктури, що робити? Закривати. Але закрити школу, це вже не Славутич. Закрити дитячий садочок, це не Славутич. Закрити всі спортивні споруди, будь ласка, але це не Славутич.

Для статистики. За цей час, за 25 років, дитячі школи, спортивні школи, 377, маленьке місто, 25 тисяч жителів. 377 призерів і чемпіонів України. 25 чемпіонів і призерів Європи. 16 чемпіонів і призерів світу. Маленький Славутич. Але умови - закрити. Думаю, на ці питання треба відповідати, але відповідати з чистою совістю.

Найболючіша… Ше одне. Вилучення сьогодні. Чи є резерв фінансових ресурсів? Є, вилучення в тому році 32 з половиною мільйонів гривень, в цьому році – 24 мільйонів гривень. Мінімум, який потрібен, щоб не закривати, не знищувати соціальну інфраструктуру – 20 мільйонів. Є баланс? Є баланс. Виявляється є баланс.

Найболючіша проблема, на превеликий жаль, медичне обслуговування. В цьому році в три рази зменшити фінансування медичного обслуговування і ще й назвати це реформою. Реформа, навіть сама повинна об'єднувати людей, а не роз'єднувати і робити ворогами проти власної своєї держави, вибачте.

З урахуванням величезної інфраструктури і можливостей міста Славутича пропоную розширити проект Міжнародного чорнобильського центру. Реактор науково-дослідницький перенести до Славутича з Києва і створити потужний ядерний центр дослідження. Без атомної енергетики ми сьогодні не обходимося і не обійдемося.

І звернення до, дякуючи комітету і Миколі Володимировичу Томенку особисто, звернення до депутатів, особливо до депутатів АТО, підтримайте чорнобильців. Інакше в історії держава може так і вас не чути, як сьогодні не чує чорнобильців. Слава Україні! Слава героям Чорнобиля! Слава героям! Героям слава! (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова Дзюблика Павла Володимировича від фракції політичної партії "Народний фронт". Прошу підготуватися Березіну Володимиру Олексійовичу.

16:08:16

ДЗЮБЛИК П.В.

Доброго дня, шановні колеги, шановні запрошені!

Дзюблик Павло Володимирович, "Народний фронт", виборчий мажоритарний округ 66, Житомирщина.

Що таке зона відчуження, ну, всі з нас знають – це 2600 квадратних кілометрів, які уражені радіоактивними елементами. Це 76 населених пунктів, до яких, я думаю, не скоро повернеться життя. Це більше 20 мільярдів гривень, виділених з бюджету України за часи незалежності нашої держави. На сьогоднішній день більшість робіт, які були проведені після спорудження об'єкту "Укриття", майже не впливали на поліпшення стану радіаційного забруднення, ані в межах самої зони відчуження, ані поза нею. Ефективність ліквідації наслідків Чорнобильської аварії в зоні відчуження залишається мінімальною і цей процес відбувається самоплинно завдяки природі, скажемо так. 

Крім того, якщо взяти проаналізувати ситуацію в 1986 році. Щербицький Володимир, він тоді озвучив суму, що матеріальних цінностей, які залишились в Чорнобильській зоні на покинутих територіях було порядку ста мільярдів радянських рублів.

З тих часів кожного року ми знаємо всі прекрасно, що відбувається. Вивозяться тонни металу, вивозиться техніка, все що там залишалось, тобто відбувається мародерство так називаємо.

Окрім того, слід відмітити, що останнім часом активізувалися масові рубки лісу з подальшою його реалізацією. Саме страшне в цій ситуації, що всі заходи, ви знаєте, що для забезпечення, тобто ліс нам потрібний для того, щоб забезпечити бар'єрну функцію.

Заходи щодо лісового господарства по відновленню саме цієї функції також не відбуваються. А крім того, всі ми знаємо, що при бажанні можна сходити в ліс назбирати ягід, грибів ось. А крім того, якщо ще й заплатити певну частину коштів, можна з'їздити на полювання і, скажімо, поохотитися на червонокнижних тварин. Тобто це ситуація, яка відбувається на сьогоднішній день, велику роботу роблять щодо об'єкту "Укриття", тобто питань немає.

Тобто фракція "Народний фронт" займає чітку позицію щодо розвитку і подальшої долі самої зони відчуження. Самий перший момент, на нашу думку необхідно провести детальний, об'єктивний, радіологічний аналіз зон зараження з можливим залученням, можливим, це необхідно залучити іноземних фахівців.

На територіях, заражених тяжкими сполуками, тобто плутоній і уран необхідно створити так звану промислову зону, в цій промисловій зоні – промзону розмістити виробництво для переробки і зберігання радіоактивних відходів від українських атомних станцій. Ні для кого не секрет, що на сьогоднішній день Україна щороку перераховує на бюджет Російської Федерації не один мільйон доларів за ту роботу, яку ми могли би робити самостійно. Тобто це є факт, і безперечний факт. Це знову дало б змогу розвиватися такому уславленому місту, як Славутич. Ось.

Дальше що стосується територій, які заражені легкими сполуками, тобто стронцієм, можливо, і надо було б зробити оцей біосферний заповідник, про який ми всі говоримо.

Далі, та значна кількість територій, які на сьогоднішній день вільні від радіоактивних елементів, я думаю, що необхідно було б проводити там все-таки господарську діяльність. Переглянути на законодавчому рівні другу, третю, четверту зону, надати преференції підприємствам, щоб вони вкладали кошти і розвивалися, надати пільги, розробити комплексні програми і для того, щоб все-таки депресивні регіони півночі Житомирщини, Київщини і Чернігівщини почали відбудовуватися і розвиватися.

На сьогоднішній день потрібно закінчити …

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка.

ДЗЮБЛИК П.В. Потрібно закінчити, покласти край оцій "чорній дірці" на карті України, і зробити, щоб, дійсно, Чорнобиль приносив користь. Дякую за увагу. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова Березіна Володимира Олексійовича, президента Всеукраїнської громадської організації "Союз-Чорнобиль України". Підготуватися Бабенку Олександру Павловичу.

16:14:04

БЕРЕЗІН В.О.

Уважаемые присутствующие, сегодня здесь рассматриваются технические вопросы по зоне и по станции. Но нет технических вопросов без людей. Люди – это первое, что должно быть в любом деле.

Значит, то, что сегодня происходит и то, что с нами делает наше правительство и Верховный Совет иначе как геноцид, наверно, назвать нельзя. В зоне работает, наверно, большая половина тоже наших побратимов-чернобыльцев, которых сегодня выгоняют этими законами из зоны, предлагают уйти на пенсию специалистам. А то, что делается с малообеспеченными, это, наверно… Как можно человеку, получающему пенсию, допустим, в пределах двух тысяч и подрабатывающему, и получающему где-то еще дополнительно одну, две тысячи, вводить налогообложение пенсий? Это вообще слов нет таких. Человек идет для того, чтобы доработать и заплатить за лекарства, за те коммунальные платежи, которые сегодня грядут нам. Вообще даже со средней пенсией, по-моему, с этими коммунальными платежами и с этими платежами за энергоресурсы навряд ли кто-то справиться.

Последнее рассмотрение социальных вопросов по чернобыльским вопросам было в этом зале, если вы помните, в 2012 году. Рассмотрение прошло, хорошие были выступления, все, но постанови Верховной Рады по этим вопросам так и не случилось. В 2013 и в 2014 году никаких рассмотрений не было.Идет тридцатилетие и все наши обращения в Верховный Совет, в Кабинет Министров о включении социальных вопросов, рассмотрении в… как содокладом в наше сегодняшнее рассмотрение и обращение к нашему министру Розенко выступить с этим вопросом к содокладу, к сожалению, министра я даже нашего и не вижу на этом вопросе, так и не были включены и остались даже без ответа.

Вышеназванные законопроекты, носящие антиконституционный характер, приняты с согласия Минсоцполитики и Комитета Верховной Рады по соцполитике, это нонсенс. А выносятся они госпожой Яресько даже без согласования с нашим профильным комитетом по чернобыльским вопросам. Вместо Минсоцполитики пенсионными вопросами уже занимается госпожа Яресько. Власть нас не слышит, это мы заявляем, не слышит власть. За три года, с 2011 года, ни один премьер-министр не встретился с чернобыльцами, не услышал их. На многочисленные наши обращения о нарушении Конституции Украины, о том… это в преддверии было принятия этих законов, и второго числа мы вручали свои требования не принимать этот законопроект, 2212, как антиконституционный, тоже молчание.

Мало того, закон номер 76 был принят, если вы помните, в ночь здесь 29 числа, а подписан Президентом Украины – 28-го. Уважаемые депутаты, нужны ли вы вообще здесь, если подписываются раньше, чем они голосуются?

А что с законом 2212, как его проталкивали здесь 5 раз, и как Яценюк хвалил Председателя Верховного Совета, хвалил комитеты, которые согласились подписать этот закон? Многие видели этот цирк.

Принимаются дополнения в бюджет: 300 миллионов на жилье АТО. Я понимаю превосходно: наши участвуют в АТО. Но 150 миллионов на жилье уже второй год не выделяется для чернобыльцев, стоящих более 20 лет на очереди. Кто ответит на вопрос, кто и когда разработает национальную программу подолання наслідків аварії? Наверное, не было бы такого огульного подхода к четвертой зоне, если бы эта национальная программа была.

И еще. 30-летие, говорили, и я еще раз скажу о том, что через 30 лет кончаются, будем говорить, донорские отношения со страной, пострадавшейот…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, прошу дати завершити.

БЕРЕЗІН В.О. И если мы сейчас не заявим о том, что проблема Чернобыльской АЭС существует, то отвернутся от нас те доноры, которые…Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова Бабенка Олександра Павловича, генерального директора об'єднання "Ядерний страховий пул".

Підготуватися Токаревському Володимиру Васильовичу.

16:19:42

БАБЕНКО О.П.

Шановна пані головуюча! Шановні пані і панове! Вимушений звернути вашу увагу ще на одну проблему. Опис цієї проблеми є в матеріалах до засідання, тому постараюсь розповісти про неї тезами, коротко.

Ціна питання – приблизно 40 мільйонів гривень. Якщо питання не буде вирішено, то можемо мати, вибачте, халепу на суму приблизно 6 мільярдів. Що ми маємо наразі? Ми не маємо фінансового забезпечення цивільної відповідальності Чорнобильської станції за ядерну шкоду. Це означає, що населення України не має страхового захисту на випадок ядерного інциденту. При цьому іноземні компанії, які працюють на станції, свого часу були звільнені від такої відповідальності, що в принципі правильно.

Далі. У разі, не дай Бог, ядерної аварії на ЧАЕС, весь тягар виплат компенсації за ядерну шкоду ляже на Державний бюджет – цим самих 6 мільярдів. Окрім цього, не виконуються міжнародні зобов'язання держави України та національне законодавство, порушені ліцензійні вимоги щодо функціонування станції як оператора ядерної установки та ускладнено здійснення низки важливих міжнародних проектів у сфері ядерної безпеки в Україні в цілому, у тому числі і на ЧАЕС.

Як це працює? Існує більш-менш формалізована система, глобальна система ядерної безпеки і забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Компенсація за ядерну шкоду.

Існують міжнародні конвенції. Україна свого часу приєдналася до конвенції Віденської 1963-го року. Були створено відповідне національне законодавство, невиконання цього законодавства конвенцією постанови Кабінету Міністрів було утворено "Ядерний страховий пул" України – об'єднання страхових компаній. Бо саме страхування у всьому світі цивілізованому є найоптимальнішим шляхом забезпечення, фінансового забезпечення цивільної відповідальності операторів. І саме страхові, Ядерні страхові пули, яких у світі 26, є складовою цієї глобальної системи фінансового забезпечення, яка в свою чергу є складовою глобальної системи ядерної безпеки. Кілька років тому Чорнобильській станції було надано статус оператор ядерної установки у відповідності з конвенціями та національним законодавством. Було потрібно надати фінансове забезпечення дуже швидко, бо йшли міжнародні проекти. "Український ядерний пул" домовився зі світовою спільнотою, щоб застрахувати Чорнобильську атомну станцію, її відповідальність, без проведення передстрахової експертизи, за тимчасовим автоматично розрахованим тарифом. І тільки потім провести цю інспекцію. Бо не модна було зупиняти проекти. Інспекція була проведена і виявилось, що ризики приблизно в 100 разів більше, ніж це нормально береться на страхування. Тому світові лідери страхування, а на той час не тільки 20 українських, 25 компаній давали страхове покриття. А ціни, з яких 90 відсотків перестраховано більш, ніш у 100 провідних страхових компаніях світу. Вони сказали, що це нормально. Якщо потрібно надавати фінансове забезпечення у вигляді страхування, то тариф має бути підвищений. Таким чином і маємо оці цифри. Тому ми просимо сприяти, просимо профільний комітет сприяти у вирішенні цього питання. Виконання імплементації конвенції і законів коштує грошей, але це повинно робити. І не з мізерного бюджету ЧАЕС, який дійсно є мізерним з огляду на масштабність і важливість задач. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова Токаревського Володимира Васильовича, вченого, директора Інституту проблем Чорнобиля. Підготуватися Тетеріну Миколі Васильовичу.

16:25:05

ТОКАРЕВСЬКИЙ В.В.

Сьогодні я перший раз виступаю в такій високій Раді. І я пригадую, коли було, в березні 79 року я був в Америці і виступав по виводу американської атомної станції, яка потрапила в першу велику ядерну аварію.

Я хочу звернутися до вас, перш за все, з таким словами, що значну шкоду привела Чорнобильська катастрофа для всієї світової економіки. Наприклад, останні оцінки показали, що світові шкоди вартістю в 1 трильйон доларів, це нанесений всьому світу. Білоруси нарахували, що спірний безперервний витяг для них – це 235 мільярдів доларів, це більше 20 бюджетів республіки. В Україні цей скидок за останні 30 років досяг 187 мільярдів доларів, в Росії приблизно 128 мільйонів доларів тобто 550 мільярдів доларів, це скидок який був нанесений всьому Радянському Союзі.

Більше 350 тисяч людей в Україні, Білорусії і Росії переселено. 520 населених пунктів в цілому і по Україні, і по Білорусії, і по Росії переселено. Збудовано десятки тисяч нових квартир. 400 тисяч гектарів землі винесені за межі сільського господарства.

Таким чином всі ці шкоди були страшенними. Створені зони в Україні це 2.5 тисячі квадратних кілометрів, в Білорусії 2.2 тисяч квадратних кілометрів і в Росії теж великі шкоди були.

Проблема ліквідації аварії є надзвичайно складною. Це сукупність всіх многосторонніх від політичних, екологічних, економічних, радіаційних і завершується погіршенням здоров'я населення людей які попали в поле дії радіаційних радіонуклідів Чорнобиля.

Основний елемент ліквідації наслідків аварії це роботи направлені на покращення людей.

Сьогодні я йшов на роботу і до мене декілька разів дзвонили інваліди Чорнобиля. Союз "Чорнобиль України". Інститут проблем Чорнобиля це Союз "Чорнобиль України", це не громадська організація, а створена в складі "Союзу Чорнобиль". Вони звонили і просили: "Допоможіть, у мене хвора жінка. Я сам на милицях. Як звернутися до вас, в "Союз Чоробиль" і отримати необхідну допомогу?" Ті, безліч цих звернень, це надзвичайно багато. Я кажу, протягом буквально години були таких дві телефонні розмови.

Я міг би дуже багато говорити, тому що говорю дуже повільно, можу багато сказати. Жодна програма національна з ліквідації чорнобильських наслідків не виконувалась. Я щиро дякую Володимиру Олексійовичу Березіну за його чудові слова і В'ячеслав Михайлович Шестопалов, сказали слова, які відповідають нашим ……. І що б я не говорив сьогодні перед вами, ви мене не почуєте і не дуже зрозумієте. Ця проблема не вирішується фактично 30 років. Це все життя продовжувалось і буде продовжуватись ще довго.

29 років – це період напіврозпаду стронцію. Через 29 років його кількість…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 10 секунд.

ТОКАРЕВСЬКИЙ В.В. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Оплески)

Я запрошую до слова Тетеріна Миколу Васильовича, представника Атомпром спілки в Чорнобильській об'єднаній організації профспілки. Підготуватися Базику Дмитру Анатолійовичу.

16:30:39

ТЕТЕРІН М.В.

Уважаемые депутаты, уважаемые участники парламентских слушаний! Я хотел бы затронуть несколько очень важных проблем, которые беспокоят работников предприятий зоны отчуждения. Ну, во-первых, я хотел бы задать самому себе вопрос как налогоплательщик. 29 лет мы с вами занимаемся ликвидацией последствий аварии, минимизацией последствий аварии.

На сегодняшний день загрязнение воды в районе Киева – 50 беккерель на кубический метр. Норма – 2 тысячи для питьевой воды. Но до 1986 года загрязнение ее было от 3 до 5 беккерель. То есть мы с вами пьем воду в 10-12 раз выше по загрязнению, чем до аварии.

Почему это происходит? Да потому что фактически в 10-километровой зоне на сегодняшний день в открытых источниках нет воды. Это жидкие радиоактивные отходы. У нас сейчас фактически загрязненность всех подземных грунтовых вод превышает все допустимые нормы. А все эти грунтовые воды в основном идут в Припять.

Дальше. Почему это происходит? Да потому что мы не перезахоронили те радиоактивные отходы, которые мы захоронили в 1986 году. Фактически они сейчас все плавают в воде. Уровень грунтовых вод в районе ЧАЭС поднялся. Этим вопросом пока заняться мы не можем. Перезахоронить эти радиоактивные отходы высокоактивные просто некуда. И заниматься-то пока некому. Потому что скоро предприятий зоны не будет. Это я говорю открытым текстом здесь.

В прошлом году с нас 28 миллионов сняли, с программы. И мы легли практически, ели дожили до конца года. В прошлом году 131 миллион с нас просто Минфин, будем говорить открытым текстом, украл и до сих пор не вернул. Я обращаюсь опять к Николаю Владимировичу с этим вопросом. Этот вопрос так и не решен. Мы до сих пор не получили долги по заработной плате за прошлый и ноябрь, и декабрь месяц. Идут игрища какие-то. Решения есть и Премьера, но оно не выполняется до сих пор. А нам работать уже нечем. Мы до сих пор людей практически ввести в зону нечем на сегодняшний день.

Дальше. Я бы хотел обратить внимание на то, что, я б не хотел об этом говорить, но никуда не денешься, назревает большой конфликт и конфликт интересов между ЧАЭС и предприятиями зоны отчуждения, между Славутичем, с одной стороны, и Иванковым, с другой стороны. Концепция развития зоны отчуждения на сегодняшний день такова, что ее выслушивают мнение только Чернобыльской атомной станции. Попытки высказать нашу точку зрения не принимается в упор, что называется.

Последние парламентские слушания, которые были на ЧАЭС, я пытался там выступить, мне просто не дали слово или не смогли дать слово. Я понимаю, что реформировать предприятия зоны отчуждения нужно. В обязательно порядке. Но почему не слушают мнение наших предприятий. Почему специалистов не слушают? Почему не интересуются, что в результате тех предложений, которые вносит Чернобыльская атомная станция у нас же будет проблема с Иванковом, в первую очередь, с тем, что, во-первых, они будут недополучать деньги в свой бюджет, во-вторых, они потеряют рабочие места, а сейчас у нас работает около 600 человек с Иванкова, только Иванкова. Все остальные со всех территорий, всей нашей Украины. Поэтому я бы просил, Николай Владимирович, все-таки вернуться к рассмотрению проблем зоны отчуждения комплексно с участием всех представителей всех интересующихся сторон, заинтересованных сторон и с привлечением специалистов не лукавых, которые, понимаете, находятся на договорах, а те, которые занимаются этим делом профессионально.

Дальше. Ну, про деньги я уже сказал. СМЧ-16 – наша специализированная медсанчасть, которая создана была специально для, для вахтовиков. На сегодня она передается в Иванков. На каком основании? Да, она никогда не обслуживала жителей Иванкова. Это значит медицина не будет в зоне отчуждения, понимаете. Поэтому просьба все-таки вернуться к этому вопросу и вернуть нашу медсанчасть в Минздрав. Вопрос вроде рассматривался и она была в списке, который должны были вернуться под Минздрав, но ее исключили. Просьба, вот, заключается моя в этом. Собственно спасибо за внимание. Будьте здоровы. Всего вам доброго. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова Базику Дмитрія Анатолійовича генерального директора державної установи Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента Національної академії медичних наук України. Підготуватися Гудкову Дмитру Ігоровичу.

16:35:54

БАЗИКА Д.А.

Шановна пані головуюча, шановні колеги, нашим Національним науковим центром радіаційної медицини програма медичного та біофізичного супроводу робіт на об'єкті "Укриття" виконується з самого початку, вона нами розроблена, вона затверджена Міністерством охорони здоров'я України. І зараз я хотів би торкнутися декількох фактів і результатів виконання цієї програми. За програмою вхідний та інші види контролю, проведено більше 20 тисяч осіб. З них кожний другий не може працювати в Чорнобильській зоні, оскільки не відповідає вимогам. Чи це такі важкі вимоги? Ні, це низький рівень здоров'я населення, який приводить до зниження професійної придатності. З другого боку, програма виконує свою мету. Більше 8 тисяч осіб працюють вже 11 років і нема радіаційно-індукованих захворювань таких як ті тисячі випадків лейкемії, раку щитовидної залози, інших раків, які на наше нещастя виникли внаслідок переопромінення після Чорнобилю.

Є і інші проблеми. Перш за все необхідним є дотримання і постійне дотримання радіаційної безпеки. В тисячу 850 осіб було знайдено транзиторне підвищення в біопробах трансуранових елементів. Чи це хвороба? Ні, це не хвороба. Це, ці люди знаходяться під медичним контролем. Але в чому причина? Причина в тому, що ці люди нехтують індивідуальними правилами радіаційної безпеки, що приводить до таких наслідків. А це, скажемо так, приводить і до подальших недопусків для роботи в зоні.

Друге. Важливим є дуже виконання європейських директив і створення реєстру цих людей, які працюють в зоні. У нас виходить так, що вони будуть розпорошуватися після того, і ніякого контролю за станом здоров'я цих людей не буде. Це не є прийнятним.

Третє. Прийняття рішень про господарську діяльність в 30-кілометровій зоні або про створення заповідника, всіх інших підприємств, воно повинно відповідати, якщо ми виводимо ці території, вони повинні відповідати НРБУ України одному мілізіверту на рік, як для населення. Це теж треба враховувати.

Четверте. Я хотів би ще раз сказати про медсанчастину 16, яка передана в комунальну власність Іванківському району. Чи може комунальна, люба комунальна служба, відповідати за радіаційну безпеку в державі? Ні, не може. Тому важливим є те, щоби всі спеціалізовані медико-санітарні частини були державною власністю, і держава проводила контроль за станом радіаційної безпеки. Інакше бути не може.

Ще хотів би сказати, тут декілька питань виникло вже в залі.

Перше питання – це щодо фахівців. Є фахівці. У нас є унікальні лабораторії з дозиметрії, радіохімії, не треба шукати їх десь за кордоном, все є в Україні.

Друге питання – питання четвертої категорії. З початку цього року вже у нас 262 випадки пройшло експертизу захворювань, пов'язаних з дією факторів Чорнобильської аварії у жителів четвертої зони. Вчора приходить лист Мінсоцполітики, в якому кажеться про те, що ці люди тепер не підлягають Програмі спецмеддопомоги. І таким чином вони не будуть, у них не буде можливості отримати безкоштовну медичну допомогу при онкологічних захворюваннях. Я прошу комітет прийняти самих…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. Прошу завершувати.

БАЗИКА Д.А. І це питання – це питання здоров'я при онкологічних захворюваннях, це питання життя та смерті людей. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошу до слова Гудкова Дмитра Ігоровича, доктора біологічних наук, завідувача відділу прісноводної радіоекології Інституту гідробіології Національної Академії наук України.

Підготуватися – Орлову Максиму Івановичу.

16:41:33

ГУДКОВ Д.І.

Шановний голово! Шановні присутні!

Зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС передбачає зокрема і виведення з експлуатації водойми-охолоджувача.

Нагадаю, що це водойма загальною площею близько 23 квадратних кілометрів, рівень води у якій підтримується штучно на 6-7 метрів вище за рівень річки Прип'ять.

В результаті аварії на ЧАЕС, екосистема водойми-охолоджувача піддалася інтенсивному радіонуклідному забрудненню. Переважаюча кількість радіоактивних речовин швидко акумулювалася донними відкладами і водними організмами.

І на сьогодні у головних компонентах екосистеми водойми, не враховуючи трансуранові елементи зосереджено понад 300-беккерелій стронцію-90 та цезію – 137.

Водоймо-охолоджувач є високопродуктивною, екологічною системою з високим біорізноманіттям водних організмів загальною біомасою близько 45 тисяч тон.

Попередніми дослідженнями з'ясовано, що при виведенні з експлуатації водоймо-охолоджувачем можуть виявитися негативні фактори зниження рівня води, а саме, розповсюдження радіоактивних аерозолів з поверхні осушених ділянок за рахунок вітрового переносу. А також неконтрольована трансформація екосистеми водойми та масова загибель водних організмів, що може призвести до небажаних екологічних та санітарно-гігієнічних наслідків.

Мається на увазі те, що заходи, пов'язані з виведенням водоймо-охолоджувача з експлуатації призведуть до зміни найбільш важливих екологічних чинників водного середовища, яке забезпечує необхідні умови існування водних організмів та функціонування екосистеми в цілому.

До головних чинників, що впливатиме найбільшою мірою – є зниження рівня води, які у перші роки призвели до неминучого відмирання значної кількості водних тварин і рослин.

Відповідно для мінімізації надмірного надходження органічних речовин і кисневого дефіциту, вкрай важливим є поетапне й контрольоване зниження рівня води водойми-охолоджувача та забезпечення нормального її функціонування та поступової трансформації водно-болотної екосистеми. 

Недотримання визначеного режиму спуску та відсутності системного радіоекологічного та гідробіологічного моніторингу може призвести до погіршення радіаційної та санітарної епідеміологічної ситуації у водоймі та на прилеглих територіях.

Іншим вкрай важливим є питання продовження моніторингових досліджень наземного, повітряного та водного середовища в межах зони відчуження, оскільки її територія залишається відкритим джерелом радіонуклідного забруднення зі складною структурою розподілу і динамікою фізико-хімічних форм, які впливають на міграцію і концентрування радіонуклідів компонентами водних і наземних екосистем.

Численними дослідженнями встановлено, що в ґрунтах зони відчуження триває підвищення мобільних біологічно доступних форм радіонуклідів, їхня подальша міграція з поверхневим і ґрунтовими водами. Особливо це стосується заплавних територій ріки Прип'ять, де відбуваються процеси … та заболочування ґрунтів, що призводить до прискорення процесів мобілізації раніше фіксованих радіоактивних речовин і формування своєрідних "депо" – рухливих форм, у першу чергу, стронція-90, який у багатоводні періоди може бути джерелом підвищення виносу радіонукліду до річки Прип'ять і далі за межі зони відчуження, у Дніпро та його водосховище. За таких складних і не завжди передбачуваних умов скорочення програми радіоекологічного моніторингу, а також підприємств, що його виконують у зоні відчуження вкрай неприпустимо.

Особливого значення набули також проблеми хронічного впливу іонізуючого випромінювання на тваринний і рослинний світ. У живих організмів зони відчуження зареєстровані численні ефекти, які свідчать про враження біологічних систем на різних рівнях організації. Вивчення цих ефектів радіаційно-індукованих порушень в біосистемах, а також процесів екологічного відновлення водних і наземних екосистем має слугувати науковою основою для комплексу заходів, пов'язаних із прогнозуванням і подоланням екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи.

Деякою мірою вирішення важливих природоохоронних наукових, соціально-економічних та інших проблем може сприяти створенню на території зони відчуження чорнобильського біосферного заповідника, на базі якого та за сприяння державних підприємств зони відчуження можливе здійснення заходів щодо захисту та збереження біорізноманіття, рослинних та тваринних угрупувань зони відчуження, виконання системного радіоекологічного моніторингу навколишнього природного середовища з метою довгострокового прогнозування і оцінки радіаційних ризиків від міграції радіонуклідів у природних і природно-техногенних екосистемах, проведення комплексних радіоекологічних і радіобіологічних досліджень на різних рівнях організації біосистем та розробка концептуальних підходів щодо радіаційного захисту біоти та людини, а також оптимізація міжнародного наукового співробітництва у цих галузях. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Орлова Максима Івановича, голову Первинної профспілкової організації Чорнобильської атомної електростанції. Підготуватися Бондарю Олександру Івановичу.

16:46:28

ОРЛОВ М.І.

Шановні присутні! По-перше, хочу вам передати щирі вітання від героїчного колективу Чорнобильської атомної електростанції. В мене будуть три тези. Я буду кратким.

Перша теза – це відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку льотних пільгових пенсій за віком. Микола Володимирович вже сказав, а я лише зауважу, що державні підприємства, виконуючи завдання державної програми в умовах тотального радіаційного забруднення, тобто за умов непереборної сили, вимушені сплачувати Пенсійному фонду України видатки з фонду оплату праці саме тих підприємств, що ті роботи виконують. Тому що... але це іде протиріччя, тому що не забезпечені ті витрати в бюджетній програмі. Фактично колектив ЧАЕС, як і інші колективи підприємств зони відчуження, виявилися заручниками своєї роботи. Підприємства, реалізуючи державну програму, фактично виконують державне замовлення, але не виробляють товарної продукції. Тому це держава має сплачувати до Пенсійного фонду і забезпечувати державну реалізацію державних зобов'язань. Тим більше, що є прецеденти вирішення таких колізій, наприклад, у виплатах шахтарів.

Друга теза – це про профільне підпорядкування і державну кадрову політику в органах державного управління. Міністерство екології, якому зараз підпорядкована ЧАЕС через Державне агентство по управлінню зоною відчуження, а також саме це Державне агентство, не мають компетенції в задачах зняття атомних енергоблоків з експлуатації, суто профільних для атомної енергетичної галузі.

Отже, рівень професійної компетенції керівників Мінекології та ДЗВ не витримує критики, оскільки зазначені чиновники здебільш не мають ні профільної атомної освіти, ні досвіду роботи в атомно-енергетичному комплексі. Прямо кажучи, враховуючи викладене, взагалі не зрозумілі критерії підбору кадрів на ці ключові посади. Непрозорість процедури кадрового вибору та сумнівна профпридатність та негативна результативність їх роботи знову наводять на думки про корупційну спрямованість.

Необхідно перепідпорядкувати ДСП "Чорнобильська АЕС" профільному органу державного управління та передбачити фінансування процесу зняття з експлуатації за рахунок частини економічно обґрунтованого тарифу на електричну енергію.

І третя теза. Зона відчуження – це перспективний, високоприбутковий майданчик національного масштабу. Територія зони відчуження забруднена трансурановими елементами, на десятки тисяч років викреслена з госпобороту, але саме ця обставина обіцяє незаперечні переваги. 10-кілометрова санітарно-захисна зона навколо ЧАЕС підходить для будівництва промислових об'єктів по поводженню і захороненню радіоактивних відходів, що вже з успіхом реалізовано. У підсумку, на базі ЧАЕС можливо організувати повадження і переробку радіоактивних матеріалів в національному масштабі, у тому числі АЕС України, що дозволить вирішити нагальну проблему АЕС, відмовитися від побудови аналогічних потужностей на всіх АЕС України, і заощадити, попутно, десятки мільярдів гривень, і локалізувати радіоактивні відходи АЕС України лише у радіусі 10-кілометрової зони ЧАЕС.

Інфраструктурні можливості майданчика ЧАЕС дозволяють також розглядати можливість будівництва блоків АЕС, сучасних проектів з можливістю диверсифікації поставок ядерного палива. Гіпотетично можлива реалізація великого атомно-енергетичного комплексу як інвестиційного проекту з можливістю експорту електричної енергії на Захід.

Зазначений комплекс заходів дозволить Україні перетворити зону відчуження із споживача бюджетних коштів у потужне джерело державних доходів та врегулювати соціально-економічні проблеми Славутицького, Поліського і Іванківського районів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Орлова Максима Івановича… Ой, перепрошую. Запрошую до слова Бондаря Олександра Івановича, ректора Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів України. Підготуватися Насвіту Олегу Іліодоровичу.

.

16:51:14

БОНДАР О.І.

Шановний пане Голово! Шановні депутати і шановні колеги! Ви знаєте, от сьогодні виступав Микола Іванович Холоша і каже, що немає такої уваги до цих проблем. Ви знаєте, це, можливо, пов'язано з тим, що на сьогодні чорнобильська зона, зона відчуження, друга зона – це паеретворилося знаєте, на таку... аналог сонячної плями, який поглинає засоби, гроші, людські життя на сьогодні і викидаючи тільки наверх проблеми. На сьогодні ми з вами стали заручниками ситуації, при якій практично іде стагнація зони, стагнація ситуації і фіксація того стану, який на сьогодні є.

Ви знаєте, от два закони України про зону надзвичайної екологічної ситуації, яка ставить статус зони, як екологічної катастрофи… екологічної надзвичайної ситуації. Ми практично від цього відійшли. Ми сьогодні відійшли від зони, скажем, екологічної катастрофи до зони… до території с постійним режимом утримання, тобто з постійним списанням коштів. Я хочу сказати, я був не на одних таких слуханнях і скажу, що в 2000-х роках ставилось питання про створення конфайнмента, створення по переробці ядерних відходів, про зняття з експлуатації трьох блоків атомної станції. Но поки що ми маємо ту саму ситуацію. Потім охолодження в суспільстві, охолодження сьогодні ситуації і донорів. І ми знову протягуємо руку, сподіваємося на…. Мені дуже сподобався виступ попереднього учасника, тому що ще в 2007 році на Генеральній сесії Організації Об'єднаних Націй було поставлено питання про перехід до нової фази утворення і утримання зони відчуження, до її розбудови, до екологічної розбудови. А слово "екологія" ніде не згадується: ні в програмних документах, ніде. Тобто ми з вами констатуємо проблеми, зжимаємо їх і розмазуємо їх ще на десятки і сотні років вперед. Ви знаєте, основним утилізатором на сьогодні в зоні відчуження є, як не дивно, сама матінка-природа. Із 220 мільйонів кюрі, які лежали в зоні на сьогодні уже половина…10 мільйонів кюрі немає. На сьогодні тільки в основному єдиному сховищі радіоактивних речовин … накопичено всього 70 тисяч кюрі радіоактивних елементів, тобто менше 1-го відсотка, а ми щорічно природа забирає з піврозпадом 300 тисяч кюрі. Значить це говорить про те, що ми з водою виплеснули дитину, можливо треба перейти до іної фази. Закріпити мету розбудови зони, повинно бути якісь перспективи, з якими світлом в кінці тунелю, а не відомо з якимсь безкінечним витрачальним затратним механізмом. Ви знаєте, потрібно не просто пройти обстеження перед цим як розбудовувати територію і перетворити на екологічно безпечний об'єкт зону відчуження, а в першу чергу провести екологічний аудит ситуації, підготувати серйозну програму по еколого-економічному розвитку розбудови, в першу чергу, зони відчуження. Тому що ми і далі будемо так говорити. Зустрінемся ми з вами через 3 роки, так само: от ми будуєм, ми знімаєм, ми закінчуєм. Ми так і не закінчим це питання. Повинен бути чіткий нормативний документ, закріплений Верховною Радою, повинні бути, можливо проведення зонування території зони відчуження на відповідні після проведення відповідного екологічного системного аудита, який би проаналізував чому на сьогодні і це питання не завершене, чому це не закінчене, щоб це зробили фахові спеціалісти висновок. А тоді вже провести зонування і визначити – можливо це індустріативний період, де можливо, як експериментальний майданчик і це було б експеримент в межах всього взагалі земного співтовариства, тому що питання зняття з експлуатації - це дуже важливе питання, його можна було відпрацювати, тому що через, в цьому році закінчується приблизно, в цьому десятилітті, 70 відсотків наших атомних реакторів, їх треба знімати, а досвіду у нас такого немає уже більше до 30 років. Ви знаєте, з чим привела Фукусіма, яка протрималась 41 рік. 41 рік, і тому результат – вона вже не витримала навантажень. І тому питання екологічної розбудови, прийняття відповідної екологічної догострокової програми з конкретними результатами, етапами. Тоді ми будемо мати з вами реальний ефективний підхід до вирішення цих проблем. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова Насвіта Олега Іліодоровича, завідувача сектору екологічної та техногенної безпеки відділу енергетичної і транспортно-комунікаційної екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень України. Підготуватися Королевській Наталіїї Юріївні.

16:56:26

НАСВІТ О.І.

Шановна головуюча, шановні пані і панове. Після великих аварій і катастроф міжнародна спільнота вивчає їх причини і наслідки, впроваджує висновки в рекомендації та стандарти безпеки. Після Чорнобильської катастрофи був зроблений висновок. Якщо ви вводите обмеження чи створюєте території, на яких вводяться обмеження, то одночасно визначаєте умови і критерії, за якими ці обмеження зніматимуться, і території повертатимуться до нормального життя.

Для територій за межами зони відчуження був створений такий собі протез механізму перегляду меж зон, не робочий, але формально існуючий. Але по перегляду меж зони відчуження, чи виділення в ній якихось ще зон, ніхто раніше не думав. А питання не суто теоретичне, бо сьогодні за радіологічними показниками більша частина зони відчуження придатна для проживання без обмежень щодо видів і способів діяльності.

Так, там зруйнована інфраструктура. І ми не закликаємо негайно повертати ці території, але пропонуємо розглядати повернення південної частини зони до річки Уж. Це дозволило б, до речі, південну частину зони, на південній частині зони створити реальний фізичний бар’єр.

Водночас на певну частину території зони відчуження населення з міркувань безпеки не можна повертати ні сьогодні, ні завтра, ні через 100 років, ні через тисячу, там високий рівень трансуранових елементів.

Ми пропонуємо обґрунтувати функціональне зонування зони відчуження, виділити території на які населення ніколи не буде повертатися, створити на них зону спеціального промислового використання і закріпити це на рівні закону. Це дасть можливість більш ефективно використовувати ці території в інтересах всієї країни, розвивати інфраструктуру поводження з радіоактивними відходами і відпрацьованим ядерним паливом.

Вже кілька років йде мова про створення на території зони відчуження заповідних територій. Ідея хороша, але потрібно обирати такі форми заповідання які б не обмежували можливість проведення заходів і забезпечення безпеки персоналу в зоні, та населення за її межами. Запобігання винесення радіонуклідів, здійснення лісовпорядних, протипожежних, меліоративних заходів. Водночас необхідно впроваджувати принцип радіологічної оптимізації у діяльність підтримання бар'єрних функцій зони відчуження. Треба добре розуміти, що вкрай необхідно робити, а без чого тут в принципі можна обійтись.

Сьогодні прийшов час змінити або вилучити статтю 11 Закону про правовий режим територій, вона звучить так: "Вся наукова інформація та результати наукових досліджень, які одержані в зонах радіоактивного забруднення, є надбанням України і можуть бути використані тільки з дозволу Кабінету Міністрів України". Ми сьогодні тут чули про створення біосферного заповідника, про перспективи міжнародних наукових досліджень на території зони відчуження, але механізм реалізації цієї статті не створений і в 2012-2013 роках українські вчені які співпрацювали із закордонними інститутами. Отримали попередження про порушення закону, цієї статті саме закону. І були змушені розірвати контракти із західними інститутами, і таким чином, із зони відчуження були "видавлені" іноземні фахівці, які вкладали в розвиток дослідження в цій зоні.

Вони пішли не далеко, ці фахівці, сьогодні вони працюють з білорусами, в їх зоні. А Україна втратила важливий напрямок досліджень. Сьогодні ця стаття непотрібна, у цьому правовому полі працюють інші профільні закони. Закон про інформацію, Закон про науково-технічну інформацію, Закон про державну таємницю. Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Королевську Наталію Юріївну, депутата від фракції політичної партії "Опозиційний блок". Підготуватися Мельниченку Валентину Петровичу.

17:01:34

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Добрый день, уважаемые присутствующие! Вы знаете, почти каждый год в этом зале проходят парламентские слушания. И здесь обсуждаются наиболее острые вопросы, которые есть последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Это и эксплуатация станции, и зона отчуждения, ее перспективы. Но самое главное, я считаю в первую очередь, это социальная защита сотен тысяч украинцев, которые пострадали и ощущают последствия той страшной катастрофы.

Ведь благодаря мужеству ликвидаторов и наша страна, и весь мир тогда был защищен от страшной ядерной угрозы. И люди тогда проявили настоящий героизм. Сказала страна: "Нужно!" – встали и поехали защищать. Без лишних вопросов и без лишних разговоров. Заплатили они за этот героизм своим здоровьем и здоровьем своих детей. А многие из них заплатили своими жизнями, оставив сегодня вдов выживать самим.

Вы знаете, этот урок нужно помнить. И я думаю, что все присутствующие в этом зале и те, кто сегодня нас смотрят, хорошо это понимают. Потому что Чернобыльская катастрофа не может быть историей, ушедшей в прошлое. Это часть судьбы нашей страны, и от нее нельзя отделаться, приняв закон, которым просто отменить миллионы людей, которые сегодня продолжают страдать от последствий катастрофы.

Я думаю, что все прекрасно понимают в этом зале критичность экономической ситуации в нашей стране. Мы все видим, что происходит. Мы все хорошо понимаем, что не хватает денег, что останавливаются предприятия, что есть непоступления в бюджет. Но это не дает права сегодня вычеркнуть чернобыльцев из истории Украины. Это не дает права сегодня именно за счет чернобыльцев экономить в бюджете за счет ветеранов, за счет инвалидов, за счет учителей, врачей и шахтеров, перекладывать на них всю тяжесть кризиса и всю ответственность за то, что сегодня творится. Сегодня статус пострадавших имеет 2 миллиона 100 тысяч человек в нашей стране. Это почти 5 процентов населения. И из них 449 тысяч – это дети.

Вы знаете, мы не первый год занимаемся этой проблемой. И нужно быть здесь абсолютно честными, что не было той власти за все годы независимости, которая бы заплатила по всем долгам чернобыльцам. Не было такой. И мы со многими, присутствующими в этом зале, выходили под стены парламента, ломали заборы, штурмовали здания парламента, разными способами добивались диалога с властью. Но он был. Была дискуссия, искали механизмы – сложные, непростые, плохие порой. Порой не удовлетворяло ни одну, ни другую сторону, но по крайней мере мы шаг за шагом пытались восстановить социальную справедливость.

В чем сегодня ситуация? Сегодня нет даже диалога. То есть вопрос просто не рассматривается. Приняли закон, отменили и поставили на этом точку. Вот в этом, я считаю, сегодня глобальная несправедливость. Мы все прекрасно понимаем, что завтра не упадет манна небесная на голову, и что кредит МВФ не решит проблемы Украины, если его точно также растянут как растянули сегодня все доходы бюджета. Ну, мы должны и обязаны сегодня сделать все, чтобы защитить тех людей, которые нуждаются в первую очередь. Мы подготовили вместе с общественными организациями ряд законопроектов, законопроект, который имеет отношение к тому, чтобы вдовам чернобыльцев давали статус без особого подтверждения, законопроект по детям-чернобыльцам. Я хочу сказать спасибо большое профильному парламентскому комитету, господину Томенко за то, что они его поддержали однозначно, восстановить ранее действующие нормы до 2007 года по военнослужащим и законопроект об отмене налога на пенсию. Вы знаете, это вопиющий сегодня факт. Я хочу просто прочитать пример из жизни, который мне дали сами чернобыльцы.

Сенчук Анатолий, 66 лет человеку, ликвидатор ЕС, инвалид, диагноз рак крови, пенсия у него 5 тысяч 800 гривен. С одной стороны вроде бы неплохая пенсия…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

17:07:22

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

С другой стороны, этот человек сегодня платит за свое здоровье 4 тысячи гривен в месяц на химиотерапию, 800 гривен на под…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що є регламент загальний для всіх. Прошу 10 секунд і завершуйте, пані Наталю.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Можно, да, просто чернобыльцы просили поднять этот вопрос. И сегодня этому человеку вводят налог на пенсию, и с него забирают 360 гривен. Ну, слушайте, 360 гривен – это то, за счет чего он поддерживал свое сердце. Но недопустимо сейчас принимать такие нормы. Мы обратились в Конституционный Суд…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова Мельниченка Валентина Петровича генерального директора Державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон". Підготуватися Коніщуку Василю Васильовичу.

17:07:58

МЕЛЬНИЧЕНКО В.П.

Шановні депутати, шановні учасники парламентських слухань.

Хочу привернути вашу увагу до наступних фактів за темою сьогоднішніх слухань. Роботи щодо створення національної системи поводжень з радіоактивними відходами в України пройшли через багато етапів, найбільш важливим із яких є це створення загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, стратегії поводження з радіоактивними відходами, державного фонду поводження з радіоактивними відходами, і створення національної експлуатуючої організації з поводження з радіоактивними відходами на стадії їх довгострокового зберігання та захоронення, це державне спеціалізоване підприємств, центральне підприємство по поводженню з радіоактивними відходами, яке знаходиться в зоні відчуження і являється головним в корпорації "Радон". Згідно чинного законодавства ДСП "ЦППРВ" є єдиною національною експлуатуючою організацією по поводженню з РАВ на стадії їх довгострокового зберігання, переробки і захоронення. Воно володіє винятковим правом на захоронення всіх РАВ, несе відповідальність за безпечну експлуатацію об'єктів по поводженню з РАВ і їх довготривалу безпеку. ДСП "ЦППРВ" окрім приймання та захоронення РАВ від виробників РАВ здійснює обстеження та переведення території зони відчуження в екологічно безпечний стан шляхом ліквідації траншеї буртів з РАВ чорнобильського походження, пунктів тимчасової локалізації РАВ. На сьогодні це 875 тисяч метрів кубічних РАВ локалізованих у приблизно тисячі траншеї буртів. Якщо казати в цілому, то корпорація "Радон" здійснює діяльність зі збирання та транспортування, зберігання та захоронення РАВ від промислових, наукових та медичних установ всієї України, в тому числі відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

До складу корпорації, крім ДСП "ЦППРВ", входять 8 підприємств, із них 6 регіональних спецкомбінатів, які охоплюють всі регіони України. Ці спецкомбінати ДК УкрДО "Радон", так само як Головне підприємство корпорації ДСП "ЦППРВ", функціонують на підставі дозволів органу державного регулювання ядерного та радіаційної безпеки України та здійснює відповідного виду діяльності, тобто є ліцензіатами.

Тобто сьогодні Україна має добре структуровану систему, що здійснює виконання повного комплексу робіт у сфері поводження з РАВ неядерного циклу та ліквідації радіаційних аварій. А саме: збирання, транспортування, переробка та зберігання РАВ і відпрацьованих джерел іонізуючого опромінювання усіх вітчизняних підприємств, установ та організацій, крім підприємств енергетичної галузі, та виконання всіх радіаційно небезпечних робіт, спрямованих на захист життя та здоров'я персоналу, населення та довкілля від негативного впливу радіоактивних відходів.

Тепер щодо нагальних проблем. На жаль, останніми роками постійно зменшується фінансування в галузі, виділення бюджетних призначень не вистачає навіть на оплату захищених статей. Як вже згадувалось, з метою нормалізації фінансової ситуації в галузі поводження з РАВ створено фонд поводження з РАВ, в який перераховують кошти підприємства енергетичної галузі, що генерують радіоактивні відходи. Відповідно до цілей створення фонду кошти до нього надходять, які надходять, повинні направлятись саме на поводження з РАВ. І хоча їх кількість суттєво збільшується з кожним роком, вони не доходять до тих підприємств, які працюють по цьому напрямку. Тому існує нагальна потреба і я звертаюсь до вас з цим проханням розглянути можливість звернення до Кабінету Міністрів України з питань забезпечення контролю за використанням коштів фонду з поводження РАВ за їх прямим призначенням.

Окремо хочу привернути вашу увагу до факту, що останнім часом в засобах масової інформації звучать заяви щодо доцільності подальшого функціонування Чорнобильської зони відчуження, лунають ідею щодо створення єдиного підприємства на базі ДСП "Чорнобильська АЕС", яке було б і виробником РАВ, і одночасно виконувало б функції спеціалізованого підприємства по поводженню з РАВ. Це знайшло своє відображення зокрема у проекті Розпорядження Кабінету Міністрів України про схвалення проекту основних напрямків бюджетної політики на 2016 рік, завдання 13 "шляхи реалізації", пункт 4 "Закріплення функцій із поводження з радіоактивними відходами, що утворились внаслідок Чорнобильської катастрофи ЗДСП "Чорнобильська АЕС". Очевидно, що такі пропозиції суперечать як чинному законодавству, зокрема нормам Закону "Про поводження з РАВ" стаття 3 та 12, так і стандартам та нормам ГАТТ. Складається ситуація, коли ДСП "Чорнобильська АЕС" замість концентрації на виконанні своїх основних функцій щодо зняття з експлуатації зупинених енергоблоків АЕС, пропонує наділити її додатковими, не притаманними їй функціями інших організацій. Це, крім того, також суперечить частині стратегії поводження з РАВ, якою передбачено перепрофілювання обласних спецкомбінатів корпорації "Радон" на місце збору та тимчасового зберігання РАВ, а не їх недалекоглядна ліквідація.

З огляду на викладене, вважаємо, що проект вищезгаданого Розпорядження КМУ необхідно надати фахівцям для всебічного обговорення з юридичної та фахової точок зору, оскільки з юридичної та фахової точок зору, оскільки він суперечить чинному законодавству України та не є …

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд прошу дати завершити.

МЕЛЬНИЧЕНКО В.П. … оскільки він не суперечить чинному законодавству України, та не є гармонізованим із рекомендаціями МАГАТЕ та досвідом світової практики у сфері поводження з РАВ. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам.

Запрошую до слова Коніщука Василя Васильовича, завідувача відділу охорони ландшафтів біорізноманіття і природо-заповідання Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України доктора біологічних наук.

Підготуватися – Шапару Аркадію Григоровичу. 

17:13:43

КОНІЩУК В.В.

Шановна Оксана Іванівна! Шановні учасники слухань! Дуже приємно бути в цьому залі. І мені, як екологу також хотілося відзначити, що нарешті питання антропоцентризму переходять в екоцентризм. І дійсно, концепція ноосферології, ноосфери – сфери розуму, так званої, академіка Вернадського нині вже і звучить у таких стінах Верховної Ради.

Я хотів би зробити коротеньку доповідь щодо екологічного менеджменту радіаційно забруднених територій в контексті створення Чорнобильського біосферного заповідника.

Сьогодні вже багато піднімали питання щодо актуальності створення об'єкту вищого рангу. Тому що із кінця 80-х років там існують чорнобильські заказники, тут є представники, які доклали зусиль до цього.

І також хотілося б знову ж таки подякувати профільному комітету Верховної Ради, і особисто Миколі Володимировичу Томенку, оскільки не так давно у нас пройшли комітетські слухання по природно-заповідному фонду.

Я вважаю, що питання формування Пан'європейської екомережі дуже актуальне і пріоритетне саме у реабілітації.

Щодо створення Заповідника Чорнобильського. Ми піднімали питання ще два роки тому, коли я був заступником в облраді, перепрошу не в облраді, а в Управлінні охорони навколишнього природного середовища Київської області, і тоді ми підтримали це питання. Пізніше громадська рада Мінприроди, також схвалила це питання, і зараз ми будемо чекати Указ Президента.

Інститут Агроекології і природокористування нині ініціює створення єдиної системи … біомоніторингу природо-заповідних територій Полісся. Тобто від Шацького Національного природного парку до Деснянського Старогутського включаючи – Черемський, Рівненський, Поліський, Древлянський та інші заповідники, звісно, із координаційним центром у Чорнобильському біосферному заповіднику.

Будучи науковим куратором біосферного заповідника Асканія-Нова

ім. Фальсфейна, інститут може надати консультаційну, науково-практичну допомогу. І між іншим, хочу зазначити, що саме із Асканія-Нова були завезені коні Пржевальського у Чорнобильську зону, де чудово адаптувалися.

Вченими екологами доведено явище популяційного вибуху в ізоляційних анклавах від антроповпливу. Не виключенням стала і Чорнобильська зона, де відновилися фітоценози із орхідеями, відмічена найбільша популяція рисі, бурого ведмедя на Поліссі, а також успішно розвиваються інші види біорізноманіття Червоної книги України, Європейського червоно списку.

Актуальним і досі не вирішеним питанням залишається мікрорегуляційні процеси біоти в умовах найбільшого радіаційного забруднення у світі. Тому оптимальний екологічний менеджмент Чорнобильського біосферного заповідника у структурі панєвропейської екомережі повинен стати пріоритетом збереження біорізноманіття, ландшафтів, а також екобезпечного збалансованого соціально-економічного розвитку у депресивному регіоні Полісся.

Про проблеми тут уже наголошувалося. Не хотілось би на них акцентувати увагу, але кілька хотілось би озвучити. В першу чергу, те, що дослідження стосувалися впливу основних радіоізотопів на стан і здоров'я людей, а детальний аналіз забруднення природних екосистем флори і фауни проводився пізніше, без обґрунтування біотехнічних контрзаходів.

Також тут уже, я думаю, спеціалісти мене підтримають, проблему і строкатості ландшафтів Полісся. На жаль, не обґрунтовані та не створені спеціальні …………. полігони з мінімізацією коефіцієнтів переходу радіонуклідів з ґрунту в рослини, з рослин до тварин тощо.

Невиправданим буде спуск води з охолоджувача Чорнобильської АЕС, те, що зазначав колега із інституту гідробіології, зокрема, втратиться і біорізноманіття молюсків, буде небезпека міграції радіонуклідів на південь по басейну Дніпра.

Коротенькі пропозиції, які хотілось би озвучити. В першу чергу, Міністерству екології та природних ресурсів України рекомендувати Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України як наукового куратора проектованого Чорнобильського біосферного заповідника, а також розробити програму і створити міжвідомчу радіоекологічну раду з метою координування досліджень моніторингу радіоаційно забруднених територій та їх відновлення, тобто реабілітації і збалансованого розвитку. Ми пропонуємо для оптимізації робіт залучити представників Мінприроди, Мінагрополітики, Держлісагентства, Національної академії наук України, Національної агарної академії, медичної, тощо, обласних державних адміністрацій, об'єктів природно-заповідного фонду, громадських організацій, міжнародних донорів, тощо. Хотілося б також зауважити, досі докінця не сформована концепція реабілітації Чорнобильської зони, пізніше була б стратегія, і потім конкретно вже реалізації заходів по програмі.

Я ще хотів би запропонувати, щоб наші слухання не завершилися просто підсумовуючи і в кулуарах. Все-таки хотілося б, щоб була підсумовуюча резолюція. Резолюція і тоді визначити певну дорожню карту щодо реабілітації цих територій. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже. Парламентські слухання, за результатами парламентських слухань будуть підготовлені рекомендації, які будуть прийняті Верховною Радою у формі постанови.

КОНІЩУК В.В. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто вони будуть містити і рекомендації для... і для парламенту, і для інших учасників процесу, і для уряду, і так інших. Дякую.

Запрошую до слова Шапара Аркадія Григоровича директора Інституту проблем природокористування та екології Національної академії наук України. Підготуватися Рибаку Івану Петровичу.

17:19:19

ШАПАР А.Г.

Шановні колеги, я розумію, що ви вже притомилися, але проблема така, про яку треба і треба говорити.

Перш за все, я хочу сказати, що ми обговорюємо складну, надзвичайно складну гео-, техно-, еко- соціальну систему. Всі компоненти цієї системи пов'язані одне з іншим. Якщо ми не знаємо законів функціонування цієї системи, в нас нічого не вийде доброго, я хочу зосередити вашу увагу тільки на природничій складовій цієї системи. І, на наш погляд, необхідно враховувати наступне при цьому, природа не визнає таких категорій, як краще або гірше. Вона завжди намагається забезпечити рівновагу на будь-якому рівні. Це стосується також радіаційного забруднення. Якщо ми чогось не знаємо – треба утриматися від прийняття будь-яких рішень і не заважати природі включити свої механізми досягнення рівноваги та дозволити реалізуватися їм у повному обсязі. І за весь період після аварії ЧАЕС ми маємо, так сказати, стверджувати, що радіаційне забруднення суттєво зменшилося, а в деяких місцях зникло взагалі, при цьому близько 95 відсотків прийшлося на природні процеси виносу радіонуклідів з забрудненої території. Які з ці основні процеси природні?

Ну, по-перше, уже тут говорили про фізичний розклад радіонуклідів, атмосферний переніс викидів та вітрова ерозія території розсіювання в навколишньому середовищі, змив поверхневих забруднень з ґрунтів та рослинності, фільтрація поверхневих в водопідземні горизонти, біотичний виніс радіонуклідів з ґрунту та води. Всі виноси радіонуклідів обумовлюють їх розсіювання у навколишньому середовищі або скупчення на іншій території, наприклад, у водосховищах річки Дніпро. І це створює нову проблему загальнонаціонального значення.

На сьогодні виконана велика кількість робіт по тому, щоб можна було стверджувати: забруднені території суттєво зменшились і зона відчуження частково, підкреслюю, частково має бути використана в господарській діяльності. Запропоновано на сьогодні велику кількість методів, способів і технологій: захоронення радіоактивних відходів, сільськогосподарська діяльність та промислова діяльність, заповідання, виробництво альтернативної енергії та інше. І я можу навести деякі приклади із нашої Дніпропетровщини для підтвердження цього.

Ну, ви знаєте, що і тут, на Київщині, є факт самозаселення людей на колись вражену територію. І це ми маємо досвід і світовий. Це атол Муруроа, де після ядерних випробувань французами все населення повернулося до цього атолу.

Тепер я хочу ще навести такий вам приклад, що у місті Жовті Води та Дніпродзержинськ накопичена така кількість радіонуклідів: в Жовтих Водах – 56 мільйонів тонн, а у Дніпродзержинську – 36 мільйонів тонн. А загальний гама фон – більше 3 тисяч мікрорентген на годину. І що ж ми маємо там? Обладнана якась територія ця, заізольовані ці шламосховища, і, де робота проводиться науково обґрунтовано, все гаразд. На відстані від шламосховищ 300 метрів, 100 метрів, знаходяться поля сільськогосподарського виробництва і навіть житлові квартали. А вважайте ще, що Дніпропетровщина це район надзвичайно техногенного напруження іншим промисловим підприємством. От складіть все до кучі і побачите, який досвід ми тут маємо.

Ну і на наш погляд, теж треба відзначити, що і проблема заказників і заповідування теж не така вона складна. Наш досвід створення на порушених гірничими роботами землях, створення заказників свідчить: не заважайте природі! Допоможіть їй від нашого втручання, і вона все своє… У мене були слайди, але тут, так сказать, не прийнято їх демонструвати, тому я не покажу вам ці… результати.

Першочергові завдання щодо обґрунтування заходів з реабілітації території. До оснащення існуючої системи радіаційного моніторингу до рівня комплексного екологічного, виконання районування території зони відчуження за ступенем враженості та придатності до різних видів використання в природно-господарських цілях.

Розробка концептуальних, не треба тих осново… так сказать, до кінця… концептуальних проектів можливих видів використання території на альтернативній основі. Альтернативній… Не пошкодуйте грошей на те. Щоб 2-3 конкурет…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд прошу дать. І завершуйте.

ШАПАР А.Г. Дякую. І для прийняття остаточного рішення нам треба провести широке громадянське обговорення і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам Запрошую до слова Рибака Івана Петровича, народного депутата, представника фракції "Блоку Петра Порошенка". Наступний… підготуватися Шаленку Віктору Миколайовичу.

17:25:11

РИБАК І.П.

Доброго дня шановні колеги. Сьогодні я хотів сказати декілька слів про ту ситуацію, яка спіткала Україну за останні 29 років, територію, взагалі чорнобильську зону і те, що відбувається сьогодні. Ну найприкріше, напевно, в першу чергу те, що дійсно відбувається сьогодні. Сьогодні, на превеликий жаль, всю проблематику чорнобильської катастрофи звели практично 90 відсотків до соціальних питань. Але невже сьогодні саме це найгірше? Сьогодні питання дійсно це важливе, але є здоров'я нації, є те, є такі питання, від яких залежить здоров'я нації, української нації. Що, на чому хотів би наголосити. Подивіться сьогодні, по-перше, дуже мало представників громадськості, дійсно дякую за те, що самі активні і патріотичні в цьому напрямку люди сюди прийшли, але де представники влади? Сьогодні Міністр екології (Оплески)

Ми запросили, ми, як члени комітету, запрошували. Але є питання: де є міністр охорони навколишнього природного середовища? Один раз за 3 місяці роботи комітету він був присутній на засіданні нашого комітету. Це неприпустимі речі. Є питання до Кабінету Міністрів сьогодні. Чому не призначаються заступники міністра екології? Сьогодні є призначений нещодавно тільки один заступник. Сьогодні є питання до того, чому не призначається керівник Державного агентства зони відчуження, тому що на сьогоднішній день є тільки виконуючий обов'язки перший заступник. Є сьогодні інші питання, такі як, чому до сьогоднішнього дня керує підприємством Чорнобильський спецкомбінат, пан Кушніренко, який є братом колишнього керівника апарату Азарова. І таких питань сьогодні є безліч. Ми разом з вами, з громадськістю екологічною повинні дійсно піднімати це питання. Я сьогодні тому з цієї трибуни якраз це питання і піднімаю.

Шановні колеги, сьогодні була ще розмова якраз про діяльність такого державного спеціалізованого підприємства як Чорнобильський спецкомбінат, тому що саме це підприємство сьогодні займається металоломом в зоні відчуження. Сьогодні саме це підприємство займається лісовим господарством. Але давайте подумаємо, чи правильно вони і що вони взагалі там роблять. Сьогодні нещадними темпами вирізаються ліси і вивозяться в тому числі на закордон. Я думаю, що той мораторій, який законодавець уже в першому читанні проголосував на заборону вивозу кругляку, трошки зупинить наростання цієї проблеми. Але ведення лісового господарства в зоні відчуження бажає бути кращим.

Я думаю, що після цих слухань я в принципі, думаю, що ми всі разом звернемося до комітету. І комітет прийме рішення звернутися до Кабінету Міністрів про дисциплінарну відповідальність міністра екології за таку його поведінку, і неприйнятну поведінку по відношенню до нас всіх разом з вами. Я думаю, що якщо ви підтримаєте, то комітет теж підтримає.

Дякую… Ні, я тому, якраз до вас і звернутися. Саме… все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова Шиленка Віктора Миколайовича, начальника Державного закладу "Спеціалізованої медико-санітарної частини №5 Міністерства охорони здоров’я України". Підготуватися Кобчику Володимиру Петровичу.

17:29:35

ШИЛЕНКО В.М.

Шановна головуюча, шановні присутні, вимушений звернутися до вас від усіх медичних працівників спеціалізованих медико-санітарних частин Міністерства охорони здоров’я України за допомогою. Ці заклади були створені не лише для надання медичної допомоги жителям міст і селищ, але і для виконання загальнодержавних функцій, як частини єдиної системи організаційної, хімічної безпеки і захисту на об'єктах ядерного паливного циклу та об'єктах ВПК стратегічного значення.

Так на прикладів нашої установи, метою функціонування є медичне забезпечення працівників атомної енергетики і промисловості шляхом моніторингу стану здоров'я працівників, проведення відбору і допуску персоналу для роботи на ядерних об'єктах, проведення заходів по профілактиці радіаційної дії. Медико-санітарна частина проводить комплекс заходів по забезпеченню готовності медичної служби до роботи в умовах можливого масового радіаційного ураження, можливих виробничих аваріях і так далі. Підтвердженням цього є включення її в Закон України про загальні засади, подальшої експлуатації, зняття з експлуатації ЧАЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку. Це також передбачено і планом дій з ядерної безпеки МАГАТЕ за напрямком аварійної готовності та реагування. Тому для виконання цих завдань та утримання медико-санітарної частини на необхідному рівні, розрахунок потреби фінансування, як для звичайних територіальних лікувальних установ, не прийнятний.

А що насправді? У цьому році нам змінена форма фінансування у вигляді медичної субвенції, яка в свою чергу розраховується відносно кількості населення, що склало 15.5 мільйонів гривень, а це - 30 відсотків від факту 2014 року. І це в місці, де понад 60 відсотків відносяться до категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи. С корегуванням і перекиданням по кошторису з кінця року, цього вистачить лише на 6 місяців та тільки на оплату праці від усіх витрат, пов'язаних з утриманням та експлуатації підрозділів закладу. Це обумовлено тим, що у Бюджетному кодексі із статті 87, пункт 8, підпункту "б" були виключені спеціалізовані медико-санітарні частини і включені в статтю 89, пункту 3, підпункту "а", прирівнявши тим самим до звичайних лікувальних установ. Якщо це залишити як є, то до кінця першого півріччя поточного року медсанчастини "накажуть довго жити". Попередити цей прогноз, врятувати медсанчастини може: 1) повернення назад статтю 87; 2) виключення з додатку 10 Закону України "Про Державний бюджет на 2015" рік спеціалізованих медсанчастин; 3) внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" в частині зменшення видатків по коду "медична субвенція" з державного бюджету місцевим бюджетам та збільшення на відповідну суму видатків коду "спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога".

Хочу звернути вашу увагу на те, що прийняття цих змін до закону не вимагає додаткових коштів. Це можливо в межах загального обсягу бюджетних призначень Міністерства охорони здоров'я на 2015 рік.

Друге питання. Відносно передачі Держмайна медсанчастини з державної комунальної власності. Це рішення приймалось поспішно, без належної підготовки, без врахування Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.88-го за № 1482, якими визначено порядок та процедура передачі. Це в свою чергу викликає адекватну реакцію місцевих органів самоврядування, які відмовляються прийняти майно в комунальну власність.

В ситуації, що склалася, доречно було б залишити медико-санітарні частини в прямому підпорядкуванні Міністерства охорони здоров'я хоча би до кінця 2015 року. Але вже у випадку, коли передача неминуча, то прохання всіх медсанчастин провести її в правовому полі, де потрібно підготувати відповідні постанови з відображенням перехідного періоду та договорів супроводу органами управління медсанчастинами, тобто Міністерством охорони здоров'я. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам.

Запрошую до слова Кобчика Володимира Петровича, голову Товариства ветеранів-інвалідів ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції. І підготуватися уже до заключних висновків від уряду та від комітету. Дякую.

17:34:47

КОБЧИК В.П.

Уважаемые друзья! Уважаемые чернобыльцы!

Народные депутаты, которые здесь, к сожалению, отсутствуют!

Я представляю первую чернобыльскую организацию в Советском Союзе - это Общество ветеранов и инвалидов ликвидации аварии на Чернобыльской атомной станции.

Я хочу сказать, что в нашей организации, начиная с 26 апреля 1986 года погибло и умерло 886 человек. Вчера мы хоронили вице-президента "Союза "Чернобыль Украины", председателя Черкасской областной организации. И я прошу, чтобы помнили тех людей, всех чернобыльцев, всех участников ликвидации аварии, которые погибли и умерли, хотя бы секундой внимания почтить их память. Спасибо.

Время мне все равно не дадут. Я хочу, как любит говорить наш Премьер-министр, сказать под стенограмму. Скажите, пожалуйста, руководители страны, как вы смогли нас, чернобыльцев, за полгода опустить до абсолютного нуля? Как вы могли этими двумя последними законами 76-8 и 2212 оставить без средств к существованию. Один миллион чернобыльцев. Один миллион отсекли людей этими законами, лишив их вообще средств к существованию их жизни. Как вы могли вычеркнуть детей чернобыльских? Как у вас сегодня совесть позволяет смотреть нам в глаза. Это герои Чернобыля, которые отдали свое здоровья, которые отдали свою жизнь, чтобы жили другие, чтобы жила Украина, Европа, а сегодня на них абсолютно никакого внимания никто не обращает.

Я также хочу сказать, что мы категорически требуем встречи и немедленной встречи с Премьер-министром Украины, чтобы мы могли решить хотя бы какие-то вопросы, хотя бы какие-то вопросы по поводу этих двух законов, чтобы этот позорный момент в стране, когда с человека снимают 15 процентов пенсии, 15 процентов пенсии, за что и про что. Уважаемый Президент страны, вы почему нарушаете Конституцию? Какое вы имеете на это право? Кто вам дал такое право?

А теперь коротко о зоне. О зоне очень много говорят и вроде бы хорошо, ничего подобного, я вам сейчас расскажу, как бывший работник Чернобыльской атомной станции, который после аварии провел долгих 4 года на ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС. Первоначальное назначение конфайнмента и самая главная его цель, которая ставилась во главу угла – это сооружение под аркой завода по извлечению из реактора топливосодержащей массы и переработке его в брикеты. Это задача не выполнена и никогда не намечается выполнение. И вот эта главная задача, а также фраза из текста проекта потихонечку исчезли. И теперь мы, как говорит первый Президент Украины, маємо те, що маємо. Деньги потратили немереные - более 1 миллиарда евро, и продолжаем тратить, а зачем нам цыганское шатро за огромные такие деньги, кто за это ответит? Народ хочет знать, кто ответить за так и не введенную эксплуатацию …, завод по переработке твердых радиоактивных отходов. До каких пор 30-километровую зону будут удерживать приезжающие и уезжающие варяги, а государство будет тратить…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, прошу дати завершити.

КОБЧИК В.П. … транспортом людей на их трехразовое питание, на содержание в тепле. И денно и нощно работать в котельной. Эти задачи можно решать силами очень грамотных людей города будущего, города Славутича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Оплески)Дякую вам.

КОБЧИК В.П. А я вам нет. Потому что это ганьба, это просто ганьба. (Шум у залі)

Очень много директоров, а народ не хотите слушать. (Шум у залі).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми почуємо. Давайте зараз я почую, давайте зараз почуємо думку уряду і комітету. (Шум у залі).

Я думаю, що уряд і комітет почули думку вашу, і тепер ми зараз послухаємо їх. (Шум у залі)

КУРИКІН С.І. Шановні пані і панове, учасники слухань, від імені Міністерства екології та природних ресурсів я щиро хочу подякувати вам за ту щиру, відверту і конструктивну атмосферу, яка панувала на цих слуханнях. Ми сприймаємо ті пропозиції, які було висловлено. Ми їх будемо вивчати всі. І, зрозуміло, що будемо діяти у руслі тих рекомендацій, які стануть результатами цих слухань.

Звичайно, що ми, скажімо, не поділяємо не всі точки зору, які були тут висловлені, але ще раз, дякую, вам за оцю прямоту, відвертість, за отой режим діалогу, який тут сформувався. І, я думаю і хочу запевнити, що ми готові до продовження цього діалогу. Жодне ваше звернення, жодне питання, яке знаходиться в компетенції міністерства не залишиться поза вашою увагою.

Тепер щодо окремих питань, які були тут підняті. Насамперед, я хотів би пояснити причину відсутності міністра Шевченка на цьому засіданні. Міністр екології і природних ресурсів сьогодні перебуває на засіданні Кабінету Міністрів. Як ви знаєте, я є єдиним його заступником, який на сьогоднішній день призначений, тому фізично не можна було, скажімо, делегувати когось іншого на засідання Кабінету Міністрів, на якому відбувається розгляд дуже важливих питань також. Тобто це просто прикрий збіг обставин і жодною мірою, я просив би, це не сприймати як неповагу або як недостатньо високу оцінку важливості цих питань, які обговорюються.

Далі. Я одержав записку із запитанням. Запитання формулюється так, це пан Плотніков написав.

"Яка допомога спрямована з Чорнобильського фонду ООН до жителів міста енергетиків Славутич?"

Я щиро вибачаюсь, але це питання очевидно коректніше адресувати до шановного мера Славутича.

Також були питання щодо грантів Фонду "Укриття", грантів Європейського банку реконструкції та розвитку, як їх освоєно.

Ну, річ в тім, що Фонд "Укриття" здійснює фінансування певного комплексу робіт і гроші використовуються не від гранту до гранту, а використовуються відповідно до існуючих потреб і технологічних процесів. Я, якщо це питання, питання використання коштів, те, що знаходиться в межах компетенції міністерства, становить високий громадський інтерес, я прошу звернутися з письмовим зверненням і ми офіційно листом максимально докладно відповімо на всі ваші питання. ще раз хочу підкреслити, ми відкриті до діалогу і поділяємо вашу стурбованість тими проблемами, які сьогодні обтяжують і зону відчуження і всі питання, які пов'язані із Чорнобильською АЕС. Наразі вам дякую і бажаю всього найкращого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже. 

Прошу пана Миколу Томенка із заключною доповіддю від комітету.

17:44:37

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, будемо сподіватися, що ми сьогодні розпочали розмову про ті складні проблеми, які в нашій сфері є. Я сподіваюся, що ми ж не вічно будемо країною тимчасово виконуючою обов'язки, що з'являться у нас відповідальні міністри, і відповідальні керівники, і ми з ними почнемо працювати.

Я вам чесно скажу, що може там мій колега Іван Рибак емоційно щось сказав, ми в тяжкій ситуації, нам немає з ким в уряді працювати. Тому що не відбулися кадрові призначення. Є частина людей, яка приходить і мало знає проблеми, у нас комітет не дуже вигідний. У нас жодного грузина немає, одні українці в комітеті, не знайшли жодного грузина. Тому ми намагаємося працювати звичайно в комітеті, але є складність з тим, щоб мали б партнерів з ким працювати.

Тому ми в рамках комітету будемо переконувати віце-прем'єра Вощевського, хай збере міністра екології, міністра соціальної політики, запросить всіх керівників Чорнобильських організацій для того, щоб провести нормальну розмову про те, як вони бачать ситуацію, пов'язану з соціальними проектами, соціальними програмами чи це дійсно як нам обіцяно тимчасові заходи на 2015 рік. Чи це речі до яких уряд не збирається повертатися.

Тому що ця соціальна частина, як ви розумієте, ми менше за неї відповідальні. Але це не означає, що ми знімаємо відповідальність з себе за те, щоб аналізувати і дивитись за соціальними програмами.

Друга позиція пов'язана, ми тут в кулуарах уже проговорили, до теми, яка піднімалася цих результатів дозиметричної паспортизації по 2011 року.

Значить я думаю, що вистачить у нас сил і розуміння того, щоб виконати рішення законів. Тому що формально ці результати повинні бути оприлюднені.

Значить ми зараз попрацюємо для того, щоб бодай видати їх достатньо серйозним накладом, щоб і чиновники і міністри подивилися, що у нас відбувається, виходячи з цього приймали відповідні рішення.

Я говорив попередньо, щойно з головою Київської обласної адміністрації у цій дискусії – стосовно Славутича і Іванків, щоб ви розуміли, що ми теж у комітеті, ми не є прихильники одного Славутича чи одного Іванкова, чи ми вболіваємо за те, щоб і там робота була, щоб і там, щоб міста розвивалися.

Я думаю, що ми делегуємо своїх депутатів, і таку нараду там проведемо – в Іванкові для того, щоб було зрозуміло, що ми зацікавлені, щоб і там люди були працевлаштовані, і щоб там реєструвалися підприємства, щоб там гроші були, що ми не кажемо, що треба перенести все в одне місто і все-таке інше.

Тут колега говорив, я не зачепив, ми знаємо цю проблему із страхуванням, про яку йшлося, я ще раз повертаюся до тези, пов'язаної із тим, що я мав дискусію з нашими міжнародними партнерами. Ми мусимо до 29 квітня виконати всі свої зобов'язання для того, щоб всі мали справу з Україною як з державою, яку можна поважати, тобто ніхто не буде інвестувати кошти, якщо ми не виконаємо зобов'язання у частині технічної допомоги нашого внеску і страхування.

Щойно я уточнив, що те, що мене інформував міністр і Кабінет Міністрів у частині заборгованості не зовсім так, як вони мені говорили. Тобто я зрозумів, що січень-лютий у нас фінансується, а заборгованість по листопаду-грудню залишається. Це означає, що ми тоді включаємося в роботу, тому що, на жаль, мене дезінформували, мені сказали, що уряд прийняв рішення, все тут виконується. Насправді, ця заборгованість залишилася. Отже, ми зараз ще повернемося до історії з листопадом і з груднем.

По нашому рішенню. Ми задумали його в такий спосіб, що ми зараз щонайменше тиждень ще приймаємо пропозиції в апарат, наш секретаріат, звертайтеся, і тоді ми на комітеті підготуємо відповідну рекомендацію парламентських слухань, і буду просити керівництво Верховної Ради, пані Оксану і Голову Верховної Ради, щоб ми до 26 квітня хоч таку морально-політичну повагу до чорнобильців проявили, до 26-го ці рекомендації ухвалили. Ну, і будемо сподіватися, потім контролювати, щоб вони виконували. Бо наша біда, і це, дійсно, правда, що ми проаналізували всі попередні рекомендації парламентських слухань, то відсоток виконання, звичайно, є близький до нуля, да? Близький до нуля.

І остання позиція, яку для себе я її бачу. Не хочу знову тут нікого критикувати, але я абсолютно переконаний, що нам ідеологічно, ментально треба змінити ставлення до Чорнобильської проблеми. Це не може бути місцем, де металолом збирають і де ліс рубають, це місце мусить бути для інновацій, для просвітницької роботи, для уроку нації і світу. Це місце, яким ми мусимо зробити його, щоб не соромно нам туди приїхати і не соромно іноземцям туди приїхати. Як надалі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.

ТОМЕНКО М.В. Як надалі будуть туди приїжджати чиновники. Я чому прізвища не називаю, бо я ж тут поспілкувався, багато людей приїхало. І говорять: "Какие темы тут у вас есть? Ну, металл говорят тут продаете". Говорять: "Та металу тут дочерта ще залишилося". От тема – метальная тема. Значить, лісова тема і так далі. Ну, сколько можно вже про теми? Давайте про..., ми про людей будемо говорити. І я сподіваюсь, що ми отримаємо на посадах тих, хто буде опікуватися проблемами чорнобильськими, ті, які будуть думати про людей, думати про екологію, думати про енергетику, думати про те, що дійсно, як я вже говорив, що мусимо піднести цю проблему, як таку, що ми з нею гідно справилися, а не 30 років не здатні нічого зробити. Тому що, по великому рахунку, цей тренд в іміджі України, де Чорнобиль – наш мінус, па не плюс. Тобто ми його в плюс повинні перевернути і це можна зробити, бо за 29 років уже вже рекомендації є, і експерти, і аналітики все зробили, треба тільки ... зробити.

Тому, друзі, із сподіванням, що наша ця розмова не пройде даром і ми зробимо значну частину тих побажань, рекомендацій, думок, які тут звучали. І ми в межах комітету, я думаю, що парламенту в межах можливостей будемо робити все, ще раз кажу, щоби думки були почуті і щоби велику кількість людей, яких ми називаємо "чорнобильці" шанували і поважали в нашій країні. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже, пане Миколо.

Я би також хотіла на завершення сказати вам декілька слів. Передовсім стосовно... я хочу вам сказати, що нам дуже нелегко, ну, і це правда. І я хочу, щоб ви почули і нас також. Стосовно того, що прозвучали звинувачення, що ніхто не звертає уваги, але, насправді, навіть сам той факт, що ці парламентські слухання є одні із перших в цьому парламенті, в парламенті цього скликання, це означає, що ми хочемо почути. І це є правда. І ви також повинні розуміти, що легко засуджувати, але ми сьогодні вимушені своїми рішеннями нести відповідальність за результати правління усіх попередніх парламентів, урядів і Президентів за останні роки. І, на жаль, це не були дуже якісні і відповідальні рішення. І це були ті рішення прийняті, які сьогодні які сьогодні призвели до війни, і це те, за що ми несемо відповідальність. Це є так.

Крім того, ви повинні також розуміти, що усі соціальні зобов'язання, які, я розумію так, турбують усіх людей, не лише чорнобильців, але турбують наших батьків і усіх українців. Це, для того щоб їх виконувати, ми повинні розвиватися, тому що без розвитку ми не будемо мати можливості виконати свої зобов'язання, зокрема перед вами, перед чорнобильцями.

Тому я хочу ще раз подякувати комітетові за те, що він організував ці слухання. Я хочу вам дуже-дуже подякувати за те, що ви знайшли час, бажання висловитися, почути один одного. І хочу також сказати, що ми з комітетом будемо працювати над тим, аби ті рішення, ті ідеї, які сьогодні були озвучені, аби вони знайшли своє відображення.

Я хочу також сказати, що тут ще є пропозиції, які надійшли, я передам їх до комітету. Це і від Всеукраїнської спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86", від голови правління Спілки учасників та ветеранів ядерних випробувань і військових навчань з використання ядерної зброї, а також від Товариства ветеранів і інвалідів ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. На жаль, ми не змогли їх почути до кінця, тому ми передамо їх до комітету і прослідкуємо, аби вони були відображені у рекомендаціях парламентських слухань.

Ще раз щиро дякую вам за участь. І сподіваюся на ваше подальше розуміння і на те, що ми зможемо продовжувати цей діалог. Дякую. (Оплески)