ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
11 серпня 2015 року м. Київ К/800/36351/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 21 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби України, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про визнання незаконною та скасування постанови,
встановив:
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 21 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби України від 23.12.2014 р. № 65656 про закриття виконавчого провадження.
Судами встановлено, що додатковою постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 02 березня 2011 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду 2 групи, відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 02.03.2010р. по дату винесення постанови суду, з проведенням подальшого перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Європейського Суду з прав людини від 20 червня 2013 року № 65656/11 у справі Цибулько та 249 інших заяв проти України задоволена заява ОСОБА_1 №20516 від 04.04.2012 року щодо невиконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 02 березня 2011 року та постановлено сплатити йому, зокрема, 2000 євро.
В провадженні відділу ДВС України перебувало виконавче провадження по виконанню рішення Європейського Суду з прав людини від 20 червня 2013 року № 65656/11.
В ході виконання вказаного рішення Міністерством юстиції України позивачу були перераховані кошти платіжним дорученням від 05.09.2013р. № 3261 в розмірі 21055,16 грн. (еквівалент 2000 євро), платіжним дорученням від 26.11.2014р. № 5350 перерахована пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського Суду з прав людини в розмірі 357,60 грн. та платіжним дорученням від 26.09.2013р. № 3856 перерахована заборгованість за рішенням національного суду в розмірі 49671,47 грн.
23.12.2014 р. державним виконавцем прийнято постанову про закриття виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", тобто у зв'язку з виконанням рішення.
Судові рішення про відмову в задоволенні позову мотивовані тим, що оскільки рішення національного суду не може бути гарантією проти змін у законодавстві у майбутньому, то рішення Європейського Суду з прав людини від 20 червня 2013 року виконано в повному обсязі, а тому відповідач правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що рішення національного суду виконано не в повному обсязі, оскільки з листопада 2011 року виплата пенсії йому провадиться в розмірах, встановлених постановою КМУ, а не згідно з рішенням суду, яка має виплачуватись пожиттєво.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 21 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби України, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про визнання незаконною та скасування постанови.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак
Немає коментарів:
Дописати коментар