До Вас звертаються інваліди чорнобильці, інваліди війни.
2016 рік оголошений як рік 30 роковин Чорнобильської трагедії, як рік вшанування постраждалих внаслідок цієї жахливої трагедії.
Стаття 1 Конституції України декларує нашу Державу як соціальну, правову.
З такими ж гаслами прийшли до влади і всі політичні сили, які створили коаліцію.
Надія на світло в кінці тонелю зажевріла у багатьох поміркованих людей, що нарешті, враховуючи злочинну сутність «папередників», їх звірячу ненажерливість, прийшли адекватні люди, які дадуть професіональну оцінку тому, що коїлось до них, врахують помилки та грань, за якою помилки стають злочинами, та начнуть розбудову нової України – без орди крадіїв при владі, дійсно правову та соціальну країну.
Але не все так сталось, як здавалось.
Ми хочемо нагадати Вам, що ще в 2011-2012 роках, коли Янукович висунув свої ініціативи щодо покращення соціального становища всіх пільговиків, Азаров, Клюєв, Тігіпко, Єфремов розпочали небачену по цинічності кампанію по дискредитації людей, які своїм здоров’ям, ціною життя, захистили Україну, та й світ, від небаченої по своїм масштабам та наслідкам біди, які на собі винесли весь жах мирної ядерної війни.
Клюєв «провів» звітно – виборчу конференцію самої багато численної та впливової спілки чорнобильців, на якій з помпою було «переобрано» керівництво організації, хоч більшість чорнобильців була проти політизації організації і в подальшому вийшли з її лав, а багато дієвих «Партія регіонів» на місцях просто закрила.
Але найстрашніше та найцинішніше сталось наприкінці 2011 та на початку 2012 років, коли конституційний суд України виніс два своїх рішення - від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, в якому було признано конституційним пункт 4 розділу VII „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет Українина 2011рік“ від 23 грудня 2010 року № 2857–VІ з наступними змінами стосовно передачі повноважень Кабінету міністрів України не тільки встановлювати порядок надання пільг, компенсацій та гарантій, а й встановлювати їх розміри, та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, яким встановив:
рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги – принципам пропорційності і справедливості.
кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
І це при тому, що
Стаття 58 Конституції України. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
{Офіційне тлумачення частини першої статті 58 див. в Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99}
Стаття 22 Конституції України не допускає звуження набутого права:
Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 6 Конституції України: Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 16 Конституції України: Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Тобто стався конституційний переворот, коли функції законодавчої гілки влади всупереч конституційним імперативам було передано виконавчій владі, а судам прямо вказано, які рішення приймати, всупереч статті 92 Конституції України, яка, зокрема, вказує:
Виключно законами України визначаються:
1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;
6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
Рішеннями Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 порушено основоположний принцип Європейського судочинства - передбачуваності та юридичної певності, адже до винесення цих двох рішень стосовно надання пільг, компенсацій та гарантій було винесено безліч рішень (від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, пп. 3.2; від 28 квітня 2009 року № 9-рп/2009, п. 5; № 10-рп/2008 від 22.05.2008; від 8 вересня 2009 року N 19-рп/2009), які є чинними, і в яких норми, визнані цими двома рішеннями неконституційними, обґрунтовано конституційні, тобто колізійність питань стосовно пільг Конституційним судом вирішено прямою вказівкою в рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, які рішення судам загальної юрисдикції приймати, в порушення статті 126 Конституції України – вплив на суддів у будь – який спосіб забороняється та статті 129 Конституції України:
Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
І вже «єдине джерело влади» в Україні залежить від внутрішнього переконання судді, які рішення конституційного суду, на переконання судді, більш конституційні. Тобто це вже не рішення, а приватна думка судді, яку він викладає з озиранням на вищі судові інстанції, які приведуть його рішення до вказівки Конституційного суду України та ще й визнають дії судді не правовими, якщо він застосує «неправильне» рішення Конституційного суду України.
З благословення Конституційного суду України порушується стаття 9 Конституції України :
Стаття 9. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до вимог Статті 2 Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців сторони не будуть установлювати на території своїх держав обсяг пільг і гарантій нижче, ніж передбачено додатком 2 цієї Угоди.
Стаття 3 Міжнародні договори України вимагає
Якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлені більш високі вимоги щодо захисту ветеранів війни, ніж ті, що їх містить законодавство України, то застосовуються норми міжнародного договору або міжнародної угоди.
Але ні конституційний суд України, ні суди загальної юрисдикції навіть не розглядають вимоги позивачів в цій площині.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було прийнято з урахуванням та з гарантіями на основі міжнародного досвіду відшкодування ядерної шкоди, але і в ньому стандарти гарантій держави відповідно до міжнародних норм віддано на розсуд Кабінету міністрів України і які з року в рік зменшуються.
13 лютого 2016 року чорнобильська інтернет спільнота здригнувся від заяви Павла Розенко: "Ми уникнули соціальних бунтів".
А якщо він помиляється?
Це верх цинізму – прийшовши та зайнявши крісло міністра спекуляціями на утисках чорнобильців, за 2 роки ще більше «удосконалив» Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внісши до нього зміни, до яких, напевно, не додумались би «папередники».
Тому потрібно терміново, до початку бунтів, змінити міністра – популіста та призначити на цю посаду професіонала, який би не слідкував за накалом в суспільстві від своїх дій а працював на благо людей, які йому довірились.
Зважаючи на вищевикладене, зважаючи на вклад ліквідаторів Чорнобильської катастрофи в спасіння Держави від – як для нас – ядерної війни, вимагаємо терміново привести Закони України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до стану, який був до винесення рішень Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 та якими, по суті, зважаючи на процедуру внесення змін до цих законів, зміни не вносились.
Відновити – негайно! – виплачувати гарантії за ядерну шкоду – пенсії та пільги – відповідно до редакції Закони Україну «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» станом до 23 листопада 2011 р., коли в цей Закон постановою Кабінету міністрів України (!) №1210 були внесені зміни, які породили десятки тисяч позовів, і не тільки в українські суди, але і в Європейський суд з прав людини.
Адже за два роки до цього, своїм рішенням від 8 вересня 2009 року N 19-рп/2009, Конституційний суд України безапеляційно зазначив:
Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечувати проведення політики, зокрема, у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Основного Закону України) (254к/96-ВР).
Зазначене свідчить, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо встановлення розмірів пенсій.
В юридичній практиці України уживаються дві абсолютно протилежні конституційні норми, знехтувано принцип поділу повноважень законодавчої та виконавчої влади.
Досить смішити світ!
Реформи вимагаємо почати проводити з комунальних підприємств, які надають послуги з постачання тепла, води, газу та іншого, провести незалежний аудит всіх цих підприємств, адже результати незалежного аудиту, який було проведено наЗапорізькому комунальному підприємстві “Водоканал” показав, що за неефективність та корупцію в цих монополістах «єдине джерело влади» в Україні платить величезну ціну.
«Професіоналам» хочеться вказати на їх обіцянки для населення постачати дешевий газ українського видобутку. Де він?
В таких ситуаціях, в якій опинилася Україна, всі помірковані країни вводять монополію на виробництво та збут алкоголю та табаку для наповнення бюджету, і тільки Україна піднімає акцизи для збагачення невідомо кого.
Стосовно практики судів при розгляді справ не брати до уваги рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 в зв’язку з тим, що мова в ньому йдеться про військовослужбовців та інших. Це з правової точки зору нонсенс, адже депутати та судді мають свої статуси по життєво, а інваліди війни, хай і бувші, військовослужбовці, про що той же Конституційний суд України в своєму рішенні від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004 роз’яснив імперативність ст..2 щодо внесення змін до цього закону та вказав:
…що згідно з Конституцією України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України (частина перша статті 65), Конституційний Суд України дійшов висновку, що на осіб, які за Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” належать до ветеранів війни, повинні поширюватися гарантії державного соціального захисту відповідно до положень частини п’ятої статті 17 Конституції України.
Відмінити – і негайно! – всі дискримінуючи народ України правові акти, якими начеб то уряд хоче спонукати боржників платити за послуги, навіть до виселення з квартир. Досить вакханалії стосовно конституційних прав людей, і депутати повинні читати та виконувати вимоги Конституції та законів України.
Відповідно до Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців, додатку 2, пункту 27 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 3 постанови
Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» внести до цього реєстру всіх членів сім’ї інваліда війни які проживають разом з ним і ведуть спільне господарство, тобто і повнолітніх дітей, як цього вимагають вищенаведені документи.
Ініціювати відміну як неконституційних та колізійних рішень Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012.
Розробити та негайно прийняти Закон України про ієрархію законів, щоб ні в уряді, ні в Верховній раді, а тим паче в судах закон про бюджет не ставився в один ряд зЗаконами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", і тим більше не робились спроби вносити зміни законом про бюджет до спеціальних Законів.
Генеральній прокуратурі ретельно розслідувати, кваліфікувати та притягти до відповідальності Януковича, Азарова, Клюєва, Тігіпко та Єфремова за геноцид чорнобильців в 2011 – 2012 роках.
Немає коментарів:
Дописати коментар