За оцінками міністерства, це допоможе заощадити не менше 5 млрд гривень тільки цьогоріч
Міністерство фінансів України розпочало системну комплексну верифікацію одержувачів соціальних виплат. Вчора про це повідомила міністр фінансів УкраїниНаталія Яресько. Перший етап перевірки має завершитися до 1-го липня, а потім її будуть проводити регулярно.
«Наша мета – не зменшення витрат, а збільшення їхньої ефективності та адресності… Верифікація – це в жодному разі не скасування соцвиплат, вона не загрожує чесним громадянам. Наша мета – виявити шахраїв і тих, хто явно не має права на отримання такої соціальної допомоги», – розповіла вчора глава Мінфіну на прес-конференції. За її словами, підзвітне їй міністерство торік уже реалізувало пілотний проект верифікації щодо вимушених переселенців, і це дозволило зберегти в бюджеті понад 1 млрд гривень.
Допомагати Мінфіну у виявленні неправомірних виплат будуть банки, з топ-менеджментом яких відомство нещодавно провело зустріч щодо цього питання. Водночас, як підкреслює виконавчий директор Незалежної асоціації банків УкраїниОлена Коробкова, цей процес не загрожує порушенням банківської таємниці. «Запропонований Міністерством фінансів механізм отримання такої інформації не призведе до розголошення банківської таємниці та поширення конфіденційної інформації про клієнта. Тобто, банк фактично заповнює якусь анкету у форматі «так/ні», – пояснює Коробкова.
За її словами, питання в анкеті будуть, наприклад, такого характеру: «Чи має у вашому банку ця людина або найближчі її родичі депозит у розмірі понад 10 мінімальних заробітних плат (сьогодні це становить 13 780 грн. – Forbes)?». Або ж вони будуть стосуватися одномоментних придбань за допомогою платіжної картки, сума яких перевищує конкретну суму за певний період часу.
Запропонований Міністерством фінансів механізм отримання такої інформації не призведе до розголошення банківської таємниці та поширення конфіденційної інформації про клієнта. Тобто, банк фактично заповнює якусь анкету у форматі «так/ні»
Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ
«Банківський працівник звіряє [ці позиції] з базою даних банку і відповідає тільки «так» або «ні», не вказуючи будь-якої додаткової інформації, що стосується, наприклад, залишків на рахунку. Припускаємо, що банки будуть заповнювати таку анкету один раз на місяць відразу щодо декількох осіб, які подають заяви на отримання субсидій або інших соціальних виплат», – уточнює керівник НАБУ.
Згідно із запропонованою стратегією, на першому етапі нинішньої верифікації Мінфін шукатиме «мертві душі». «Там кілька різних проблем: сьогодні вони хочуть розв’язати проблему тих людей, яких не існує, але на ім’я яких надходять соцвиплати. Це перший крок», – розповідає президент ІД «Універ» Тарас Козак.
Другим кроком стане перевірка достовірності документів: чи має людина право отримувати підвищену пенсію або певні доплати до неї. Причому, буде йтися не тільки про пенсії – перевірка стосуватиметься також субсидій із комунальних платежів, а саме – коректності заповнення форми заяви. «Щодо виплат чорнобильцям теж є проблеми: кожний поважний чиновник свого часу зробив собі довідку, що він рятував Чорнобиль», – додає Козак.
Опитані Forbes експерти підкреслюють: для цих махінацій колись особливих здібностей не треба було мати. Як не потрібні вони і для виявлення подібних порушень. «Технічно нічого складного в цьому немає. Навіть якщо промоніторити пресу й подивитися повідомлення на сайті МВС, де вони періодично з’являлися, [то можна дізнатися] що десь колись у якомусь населеному пункті якийсь працівник соціального забезпечення вступив із кимось у змову й незаконно здійснив виплати. Це класична службова фальсифікація», – наводить приклад у бесіді з Forbes експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейников. Й уточнює, що за всієї очевидності наявності подібних зловживань головною складністю залишається оцінка масштабів впливу.
За словами економіста Павла Кухти, загальний економічний ефект від верифікації всіх соціальних виплат може скласти набагато більше 5 млрд гривень, задекларованих міністерством. «Якщо брати міжнародні кейси, то в результаті може вийти від 10 до 90 млрд гривень. Розкид великий. Ближче до реальності, напевно, 10 млрд. Це якщо взяти за основу досвід Греції. Однак грузинський досвід показує, що чверть усіх соціальних виплат – фальшивка. І якщо загальний обсяг соцвиплат в Україні становить 368 млрд гривень, то 25% – це буде вже 90 млрд», – каже Кухта.
Втім, цьогоріч Міністерство фінансів навряд чи зуміє виявити порушень на суму понад 5 млрд гривень. Однак цю практику у відомстві планують продовжувати й у майбутньому. «Процес верифікації не є одноразовою акцією, її треба проводити регулярно… Надалі цей процес буде проходити з певною періодичністю – раз на квартал або частіше», – уточнив на прес-конференції заступник міністра фінансів Роман Качур.
АВТОРИ: ОЛЕКСАНДР МОЙСЕЄНКО
Немає коментарів:
Дописати коментар